- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

М'янма розділилась наполовину у ставленні до російського вторгнення в Україну

Категорії: Східна Азія, Центральна та Східна Європа, М'янма (Бірма), Росія, Україна, війна і конфлікти, громадські медіа, міжнародні відносини, політика, RuNet Echo, Myanmar Coup, Russia invades Ukraine
[1]

Член страйкового комітету Демократичного руху у Давей, М'янма, заявляє про солідарність з Україною. Скріншот [1] із відео YouTube-каналу інформаційного агентства Tachileik.

Військовий уряд М'янми, який захопив владу [2] [анг] у лютому 2021 року, підтримав російське вторгнення [3] [анг] в Україну. Тим часом Уряд національної єдності (УНЄ) проголосував «за» резолюцію ООН, яка засуджує дії Росії. УНЄ представляє колишню правлячу партію та політичні сили, опозиційні до хунти.

Речник хунти генерал-майор Зау Мін Тун заявив [4] [анг] радіо «Голос Америки», що режим підтримує Росію.

По-перше, Росія працювала над зміцненням свого суверенітету. Я вважаю, що це правильно. По-друге, Росія хоче усім продемонструвати, що є світовою державою.

Росія і хунта мають особливі стосунки. Після перевороту 2020 року, Росія була однією з єдиних країн у світі, яка продовжувала [5] [анг] вести бізнес з хунтою, незважаючи на реакцію світової громадськості. Крім того, понад 7000 офіцерів М’янми пройшли військову підготовку та отримали університетські стипендії в Росії.

У статті, опублікованій 27 лютого 2022 року в бірманській газеті хунти «М’янма Алін», письменник під псевдонімом «М’ят М’ят» оцінив [6] [анг] президента Росії Володимира Путіна як лідера-візіонера. Письменник використав ситуацію в Україні для критики [7] [анг] поваленого уряду М'янми та його лідера Аун Сан Су Чжі, яка залишається під вартою після арешту під час перевороту.

Політики та люди, які думають, що вони великі лише тому, що можуть блефувати про порушення прав людини та демократії, мають зрозуміти, що безпека нашого народу, влада нашої країни та наші власні національні інтереси важливіші за права людини та демократію.

На відміну від позиції хунти, УНЄ оприлюднив заяву, в якій висловив солідарність з народом України.

Ми рішуче засуджуємо неспровокований напад на Україну, який підриває Статут ООН і міжнародне право. Ми молимося за народ України, який зазнає катастрофічних страждань від цього невиправданого вторгнення.

— Acting President Duwa Lashi La (@DuwaLashiLa) February 25, 2022 [8]

УНЄ М'янми навіть виступив співавтором проекту резолюції ООН, яка засуджує Росію. Виступаючи на екстренній спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації в Україні 2 березня, посол Чжо Мо Тун пояснив [9] [анг]  свою позицію.

М’янма більше за інших розуміє та поділяє страждання, з якими стикається народ України. Народ М'янми зазнає подібних страждань внаслідок нелюдських дій, звірств, злочинів проти людства, вчинених військовими М'янми.

М'янма солідарна з народом України. При цьому М’янма виступила співавтором проекту резолюції і буде голосувати «ЗА».

В УНЄ не зазначили, що Україна протягом минулого року також постачала [10] [анг] військову техніку [11] [анг] для хунти.

Незалежний інформаційний сайт Mizzima зазначив [12] [анг], що різниця у заявах хунти та УНЄ відображає гарячий політичний конфлікт у М'янмі.

Два дуже різних підходи були віддзеркаленням розділеного політичного та дипломатичного статусу М’янми.

З одного боку, незаконна хунта М’янми прагне зберегти міцні зв’язки з Москвою завдяки дипломатичній та матеріальній підтримці у вигляді винищувачів і гелікоптерів.

З іншого боку, представник Уряду національної єдності (УНЄ) Чжо Мо Тун прагне балотуватися на виборах разом із своєю зграєю та їхніми західними прихильниками – звідси й голос «Так» для того, щоб викрити дії Путіна.

Крім УНЄ, активісти та опоненти хунти організували протести проти російського вторгнення в Україну.

Від найпівденнішої частини #Tanninthari до крайньої північної частини #Kachin #М'янми і в #Yangon #Ukraine, молоді люди показують, як солідарність подорожує світом, долаючи расові, релігійні, мовні чи кордонні бар’єри.

#StandWithUkraine [18] Перемога за нами 🇺🇦🇲🇲 pic.twitter.com/GHHWJWrXbS [19]

— Thinzar Shunlei Yi (@thinzashunleiyi) February 27, 2022 [20]

Активіст Тінзар Шунлей І нагадав [21] [анг] про підтримку, яку надали багато громадян України руху громадянської непокори М'янми після перевороту

Українські активісти, студенти та молодь,

Революціонери М'янми підтримують вас.

Ми знаємо, що наші країни стикаються з унікальними виявами агресії. Проте, зіткнувшись зі злими диктаторами, такими як Путін, #М’янма може допомогти обміняти одного на іншого, оскільки їх тактика майже однакова.

Оскільки диктатори об’єднуються та підтримують один одного, ми повинні знайти спільне вирішення цієї проблеми у світі.

#UkraineInvasion [22] #UkraineUnderAttack [23] #WhatsHappeningInMyanmar [24] #whatshappeninginukraine [25] https://t.co/jc2OU8szqF [26]

— Thinzar Shunlei Yi (@thinzashunleiyi) February 26, 2022 [27]

Тим часом посольство Росії в М’янмі регулярно публікує новини про ситуацію в Україні і наполягає [28] [анг], що повідомлення місцевих новин, які описують дії Росії як вторгнення, є «упередженими», «вводять в оману» і на грунтуються на «неадекватній інформації».

Продемократичний інформаційний портал Progressive Voice розповів [28] [анг] про підтримку, надану Україні багатьма урядами та світовими інституціями, яка також має бути надана М'янмі для боротьбу з хунтою.

Ситуація в Україні засвідчила, що міжнародне співтовариство може діяти швидко та в унісон, щоб покарати Росію за її насильницькі дії. Важливо, щоб демократичний опір М’янми отримав таку ж підтримку та солідарність, які зараз отримує Україна. У весняній революції переможе народ. Але конкретна матеріальна підтримка та каральні заходи, включаючи нафтогазові санкції, можуть ще більше послабити військових М’янми, які і без того роздратовані, не забезпечені ресурсами та стикаються з рішучим опором. Таких своєчасних скоординованих дій міжнародного співтовариства, як в Україні, не вистачає і М'янмі для останнього поштовху, який раз і назавжди знищить військову хунту.


 

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну [3].