Скріншот з каналу Ван Цзісяня на YouTube [1].
Російське вторгнення в Україну [2] [анг] триває уже третій тиждень поспіль, а увага світу [3] [анг] зараз прикута до Китаю, щоб оцінити його потенційну позицію у майбутньому і спрогнозувати чи підтримає він подальші атаки Росії. Пекін досі залишався надзвичайно дипломатичним [4] [анг], бажаючи виглядати нейтрально. Проте в рамках свого жорстко цензурованого внутрішнього інформаційного поля, Пекін відверто став на бік Москви [5] [анг], вихваляючи Росію і не дозволяючи з'явитись жодним альтернативним думкам у публічному просторі. Але, незважаючи на заборону проукраїнських поглядів, один китайський блогер, який живе в Одесі, вирішив поділитися своїми думками з китайською аудиторією.
Ван Цзісянь — бізнесмен з Пекіна, який відкрив IT-компанію в Північній Македонії, а потім переїхав до Одеси. 1 березня 2022 року він знову активував свій канал на YouTube [6] [кит] і почав публікувати відео, на яких показує вуличні сцени з Одеси, зокрема демонстрації та магазини. Але здебільшого він ділиться своїми поглядами на війну в Україні, поєднуючи свій типовий пекінський гумор із емоційними дискусіями про війну.
Заперечення офіційної версії подій
У своїх перших відео [7] [кит] Ван відверто спростовує заяви Москви та Пекіну про те, що Україна була агресором у конфлікті. Він називає війну війною або вторгненням, тоді як російські та китайські ЗМІ продовжують описувати її як «спеціальну військову операцію», або 特色军事行动.
Він стверджує, що «Путін не репрезентує усіх росіян», – такий висновок напрошується після спілкування з його російськими колегами. Він також сміється над звинуваченнями користувачів китайських соціальних мереж в тому, що уряд США платить [7] [кит] йому гроші за поширення цієї інформації. Як він пояснює, єдине, про що він дбає – це захист людського життя.
Скріншот із каналу Ван Цзісяня на YouTube [1].
Проте у відео від 7 березня [1] [кит] Ван повідомив, що його акаунт на WeChat, який він використовував для спілкування з найближчою родиною, заблокували за порушення «Політики прийнятного використання». Блокування фактично відрізало його від будь-якого зв'язку з Китаєм через державні або приватні канали.
14 березня він також поширив відео [8] [кит], на якому демонструє, як після скасування заборони зіткнувся з переслідуванням у WeChat з боку одного китайського користувача. Він звинуватив блогера у зраді (китайською мовою 汉奸), прокляв та стверджував: «Усі українці – це нацисти».
15 березня він опублікував відео [9] [кит] під назвою «敖德萨，统一回复：我还想不想回国了？» (Одеса, відповідь для всіх, хто запитував: «Чи хочу я повернутися до Китаю?») в якому він виступає за право українців захищатись від російського вторгнення і пояснює, чому вирішив залишитися в Одесі. Наприкінці, Ван Цзісянь каже, що його відео на YouTube, звичайно, є недоступними в Китаї.
Його відео зазвичай тривають від 1 до 11 хвилин, мають до 130 000 переглядів і тисячі коментарів. Деякі вихваляють його або дякують за те, що він поділився своїми свідченнями та пропонує альтернативні погляди на російську війну. Інші називають його зрадником.
Ван Цзісянь тепер став міні-знаменитістю: Сюй Сяодун (徐晓东), майстер бойових мистецтв, який став знаменитістю в соціальних мережах, підтримує і поширює його погляди серед своєї 76-мільйонної аудиторії на YouTube. Сюй Сяодун регулярно цитує і хвалить Вана у своїх відео, одночасно засуджуючи його переслідувачів як терористів [10] [кит].
Пекін регулярно утискає інакодумців. Тим не менш, Україна є важливим активом для Китаю, враховуючи її розташування на карті ініціативи «Один пояс і один шлях», а також її великі експортні потужності та військову промисловість. До речі, свій перший авіаносець [11] [укр] Китай купив саме в Україні у 1998 році.
Оскільки війна триває, руйнуючи Україну та російську економіку, Пекіну, можливо, доведеться трохи більше збалансувати свій дискурс, якщо він хоче підготувати громадську думку у своїй країні до більш-менш чорно-білого наративу. Однак досі, як і у випадку невдалої евакуації [12] [анг] 6000 китайських громадян з України, Пекін відмовляється дозволяти поширення альтернативних думок у своїх соціальних мережах.
