Ця історія базується на ексклюзивному репортажі [анг] Meta.mk. Відредагована версія републікується тут згідно з угодою про обмін контентом між Global Voices та Metamorphosis Foundation.
У суботу, 18 березня, на площі Бана Єлачича [укр] у столиці Хорватії Загребі кілька десятків громадян, переважно батьків з дітьми, провели антивоєнний протест, висловлюючи підтримку Україні у боротьбі за свободу під гаслом #StandWithUkraine.
На акції протесту організатори зачитали заяву із засудженням військових злочинів, вчинених російськими загарбниками в Україні, а декілька місцевих українців висловили особисту стурбованість за безпеку своїх родичів, особливо тих, хто перебуває в оточенні у приморському українському місті Маріуполь [укр].
Учасники протесту демонстрували українські та хорватські прапори, вигукували гасла та співали українські пісні. На акції протесту також були розміщені банери з фотографіями, які порівнювали ситуацію на Донбасі з блокадою та бомбардуванням хорватського міста Вуковар [укр] у 1991 році. Через 30 років, спустошення та етнічні чистки, що охопили тоді місто, стали потужним символом руйнівної сили югославських воєн та агресії сербського режиму на чолі зі Слободаном Мілошевичем [укр].
Крім хорватів та українців, серед протестувальників були громадяни Білорусі. Вони пояснювали [хор] перехожим та ЗМІ, що їм також загрожує диктатор Олександр Лукашенко, який, як і російський правитель Володимир Путін, вже посадив у в'язниці тисячі дисидентів. Серед них є люди, які були ув'язнені просто за носіння білої сорочки та червоних кросівок (колір історичного державного прапора Білорусі [укр], що використовується демократичним опозиційним рухом). Жителька Білорусі Людмила звернулася до громадян Хорватії із закликом приєднатися до боротьби зі світовим злом, «яке надто скоро може постукати у їхні двері».
Учасники протесту роздавали перехожим листівки [анг] із закликом допомогти Україні. У листівках було посилання на Facebook-сторінку Посольства України у Хорватії [укр], Українського Червоного Хреста [анг] та на платформу www.stopputin.wtf [анг], яка повідомляє про подібні акції по всьому світу.
Чимало хорватських компаній також висловлюють відкриту підтримку Україні. На вітринах в центрі Загреба часто зображені символи з кольорами українського прапора.
У місцевих сувенірних крамницях поряд із звичайними хорватськими прапорами та символікою зображені українські прапори, а деякі магазини заявляють, що частину свого прибутку віддають «на допомогу дітям та сім’ям, яким загрожує війна в Україні».
Підтримку України серед представників малого бізнесу, не так часто можна зустріти у столицях інших балканських країн, де переважає страх перед місцевими прокремлівськими політичними силами. Наприклад, останніми тижнями в Белграді [анг] та Скоп’є [мак] відбулися демонстрації на підтримку Росії за участю екстремістських угруповань, які в минулому застосовували насильство проти політичних опонентів і людей з протилежними поглядами. Посольство Росії в Скоп'є також погрожувало внести в чорний список [анг] усіх, хто ставить під сумнів офіційні наративи Кремля.