Кашкет «Моліться за Україну» в українських кольорах виробництва Enishi Handmade Cycle Caps [1] у Кіото. Весь виторг від продажу буде спрямовано на допомогу Україні, і всі кашкети розпродали. Ремарка: символ «縁» може означати «зв'язок, який з'єднує двох людей разом». Фото jun.skywalker, з Flickr. Ліцензія на зображення: Attribution-NonCommercial 2.0 Generic (CC BY-NC 2.0 [2])
Оперативно запровадивши економічні та фінансові санкції проти Росії після її вторгнення в Україну 24 лютого, Японія, тим не менш, не хоче розривати відносини з РФ. Російське вторгнення також підтвердило репутацію Японії як країни, яка не готова приймати біженців, і змусило її пошкодувати про відмову від ядерної зброї.
В історичному відеозверненні [3] [укр] 23 березня до понад 710 обраних членів Національного парламенту Японії [4] [укр] президент України Володимир Зеленський аплодував Японії:
[…] перша [країна] в Азії, яка здійснила реальний тиск на Росію з метою відновлення миру. Японія підтримала санкції проти Росії.
Український президент обережно адаптував свою промову саме для Японії, сказала токійська журналістка Фібі Аморосо [5] [анг] в телевізійному інтерв’ю [6] [анг] CBC/Radio Canada:
Наприклад, [Зеленський] згадав про атомні електростанції, які були під загрозою російських атак в Україні. Це, звичайно, стосується інциденту на Фукусімі [7] [анг] у 2011 році […], який призвів до ядерної аварії.
Зеленський також говорив про необхідність відновлення в Україні після закінчення війни та про допомогу в пошуку притулку для біженців, згадуючи, за словами Аморосо, про 38 000 людей в Японії, які досі не змогли повернутись додому через 11 років після потужного землетрусу та цунамі [8] [анг] у 2011 році, а також про знищені населені пункти уздовж північно-східного узбережжя країни.
У своєму зверненні Зеленський також попросив [3] [укр] Японію допомогти зупинити вторгнення Росії:
Щоб Росія шукала миру. І зупинила цунамі свого жорстокого вторгнення в Україну. Необхідно запровадити ембарго на торгівлю з Росією. Потрібно виводити японські компанії з російського ринку, щоб не фінансувати російську армію.
Японія продемонструвала неоднозначну реакцію на російське вторгнення в Україну [9] [анг]. У перші дні вторгнення, коли уряд швидко запровадив санкції проти Росії, у багатьох містах Японії [10] [япо] зібрались натовпи людей на підтримку України:
ステージから見た皆さんの意志と声。
スマホ片手に「意味がない」と冷笑する人はいるけれど、こうして足を運んで声を形にする人達がこれだけいるという事、そしてその人達1人1人が無力感に悩みながらも寄付や発信をしていく事の強さを確かに感じました。
本当に微力だけど、私は声を上げ続けていく。 pic.twitter.com/zUStmh104t [11]
— 辻愛沙子｜arca💙💛 (@ai_1124at_) March 5, 2022 [12]
Голос та воля народу, побачені зі сцени.
Є люди, які іронізують, дивлячись на це, тримаючи смартфон однією рукою і кажучи: «Все одно це не має значення», але я відчуваю силу людей, які прийшли сюди, навіть якщо вони самі відчувають безпорадність, щоб висловитися, зробити пожертву та надіслати допомогу.
Це може здатися дрібницею, але я надалі кричатиму.
Примітка: Цудзі Асако – медійна особистість й телепродюсер; це демонстрація в Токіо.
Японія з меншим ентузіазмом ставиться до прийому біженців з України. У березні уряд оголосив, що дозволить в'їзд 47 українцям, які шукають притулку від російського вторгнення, і це більше тієї кількості біженців (30) [13] [анг], яких країна зазвичай приймає щороку.
Проте Японія не визнає українців біженцями, а натомість надає їм «тимчасовий притулок»:
Japan is offering temporary shelter — a legal status that allows Ukrainians to stay and receive some support, but which falls short of recognizing them as refugees under international law.
— Hiroko Tabuchi (@HirokoTabuchi) March 6, 2022 [14]
Японія пропонує тимчасовий притулок — правовий статус, який дозволяє українцям залишатися та отримувати певну підтримку, але не визнає їх біженцями відповідно до міжнародного права.
— Hiroko Tabuchi (@HirokoTabuchi) March 6, 2022 [14]
Економічні санкції Японії можуть бути також неоднозначними. Деякі японські підприємства утримувалися від повного виходу з Росії від початку вторгнення, тоді як японський уряд скасував деякі санкції і поки що відмовляється запроваджувати інші.
У 2021 році Японія експортувала до Росії товарів на суму понад 7,3 млрд доларів [15] [анг]. З початку вторгнення, окрім заборони [16] [анг] на експорт розкішних автомобілів до Росії, Японія запровадила низку економічних санкцій [17] [анг], спрямованих проти президента Росії Володимира Путіна та бізнес-олігархів. Японський уряд також запровадив обмеження [18] [анг] на операції з капіталом у Росії та працював над тим, щоб виключити деякі російські банки з міжнародних платіжних мереж.
Однак у березні уряд Японії скасував рішення про заборону імпорту російських морських їжаків і крабів, посилаючись на «вплив цього рішення на суспільство» [19] [анг]. Росія є третім за величиною [20] [анг] імпортером морепродуктів з Японії. Гуртові закупівельники, супермаркети та підприємства громадського харчування вже скаржилися [21] [анг] на нестачу [22] [анг] продуктів після початку вторгнення у лютому.
Хоча у Японії зростає усвідомлення репутаційного збитку [23] [анг] від ведення бізнесу у Росії, не всім японським компаніям легко припинити свою діяльність.
Наприклад, Fast Retailing, найбільший рітейлер в Азії, відомий своїм модним брендом Uniqlo, скасував [24] [анг] попередню заяву [25] [япо] про те, що продовжить вести бізнес у Росії після нищівної критики [26] [анг] з боку споживачів.
Тим часом уряд Японії, Mitsui [27] [анг] і Mitsubishi Group [28] [анг] поки не хочуть виходити з великого газового проекту «Сахалін-2», незважаючи на раптову відставку члена консорціуму Shell [29] [анг] після вторгнення. Сахалін-2 є джерелом майже 10 відсотків [30] [анг] імпорту зрідженого природного газу в Японію.
За оцінками, вихід із проекту коштуватиме консорціуму у 15 мільярдів доларів США [31] [анг], підвищить вартість природного газу у Японії на 35 відсотків і поставить під загрозу енергетичну безпеку країни.
У будь-якому разі, нещодавні економічні санкції Японії проти Росії погіршили відносини між країнами. Дві країни формально залишаються у стані війни [32] [анг] через давню територіальну суперечку, і Росія, посилаючись на «антиросійські» [33] [анг] настрої, оголосила в березні, що укладання мирного договору з Японією, який офіційно й остаточно покладе край Другій світовій війні, перенесено на невизначений [34] [анг] термін.
Заява Росії, у свою чергу, спровокувала прем'єр-міністра Японії Кісіду Фуміо фактично покласти край майже 20-річній [35] [анг] політиці відновлення [36] [анг] японського суверенітету на «північних територіях» — чотирьох найпівденніших островів на Курилах [37] [укр], захоплених Радянським Союзом після закінчення Другої світової війни.
On 7 Mar in Diet, Kishida described the N Territories as Japan’s “inherent territory”「固有の領土」. This has consistently been Japan’s position but, under Abe, the Japanese cabinet carefully avoided using the term publicly to avoid antagonising Russia. https://t.co/Bz5BjjqrWc [38]
— James D.J. Brown (@JamesDJBrown) March 8, 2022 [39]
7 березня у парламенті Кісіда назвав Північні території «повністю영토» «територією Японії». Це було позицією Японії, але за Абе японський кабінет старанно уникав публічного використання цього терміну, щоб не дратувати Росію.
— James D.J. Brown (@JamesDJBrown) March 8, 2022 [39]
Згодом Росія розпочала військові навчання [40] [анг] на островах, які знаходяться неподалік найпівнічнішого острова Японії Хоккайдо. У навчаннях використовували російську зенітно-ракетну систему С300 з дальністю дії 400 км [41] [анг], що потенційно загрожує японським військовим та цивільним літакам у цьому районі.
Зростання потенціалу російської загрози після вторгнення в Україну також викликало в Японії нові дебати про національну оборону. Після атомних бомбардувань Хіросіми і Нагаскі у 1945 році, Японія дотримувалася трьох принципів [42] [анг]: не мати, не виробляти і не допускати розміщення ядерної зброї на своїй території. У березні правляча коаліція Японії розпочала офіційні дебати [43] [анг] щодо ухвалення угоди про спільне використання ядерної зброї [44] [анг] зі Сполученими Штатами, щось на кшталт НАТО.
В якості реакції представник Комуністичної партії Японії, однієї з найбільших опозиційних партій Японії, сказав [43] [япо]:
Три неядерні принципи є не просто політичним кроком, а національною політикою. Людина, яка обіймала посаду прем’єр-міністра єдиної у світі країни, яка зазнала бомбардування атомною зброєю під час війни, за жодних умов не повинна говорити про володіння ядерною зброєю.
