- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Чорногорські підлітки записали антивоєнну пісню для українських дітей

Категорії: Центральна та Східна Європа, Росія, Україна, Чорногорія, війна і конфлікти, громадські медіа, гуманітарне реагування, ЗМІ та журналістика, ідеї, культура і містецтво, музика, цифровий активізм, Russia invades Ukraine

Комнен Вукович і Міліца Радан. Фото: мініатюра з відео на YouTube [1], опублікованого Vijesti. Добросовісне використання.

Цю історію спочатку опублікували [2] [анг] на Meta.mk. Відредагована версія републікується тут згідно з угодою про обмін контентом між Global Voices та Metamorphosis Foundation.

17 березня юні чорногорські співаки Міліца Радан та Комнен Вукович разом із вокальним гуртом D-mol [3] [анг] випустили кліп на свою антивоєнну пісню «Поверніть наші мрії», присвячену дітям України.

Пісня є закликом до припинення війни, яка почалася 24 лютого, коли Росія напала на Україну [4] [анг], і закликає поспівчувати дітям. Відеокліп містить субтитри англійською мовою.

…Zaustavite bombe, vratite nam snove,
suncokrete naše što se mraka plaše.
Mi smo vojska sunca, armija smo sreće
zbog nas planeta mirno nek se okreće.

Зупиніть бомби, поверніть наші мрії,
Наші соняшники бояться темряви.
Ми – армія Сонця, ми – армія щастя,
Саме завдяки нам обертається планета.

Відеокліп опублікувала [5] [чор] медіакомпанія Vijesti, видавець однойменної газети, телеканалу та веб-сайту, які є одними з найвпливовіших ЗМІ у Чорногорії.

Автором тексту пісні є Маріяна Кадич Боянич, а музику написав Даніель Алібабіч.

В інтерв'ю Balkansmedia.org Кадич Боянич розповіла [6] [чор], що символами війни в Україні є діти, які залишилися без батьків, зруйновані будинки, колони біженців, страждання, невизначеність — викликали у неї глибокий смуток, але також бажання зробити хоча б щось, аби викликати розуміння всіх людей доброї волі і спонукати їх до дії.

Slike stradanja vratile su mi i potisnuta sjećanja na ono što smo mi sa područja ex Yu preživljavali devedesetih godina kada je i moje spokojno i bajkovito djetinjstvo bilo prekinuto užasima rata.

Sa druge strane –   u samom korijenu nastanka medija u kojima radim je anti-ratni aktivizam – od Monitora, preko novine, televizije, portala Vijesti i Centra za istraživačko novinarstvo – osnivači su uvijek dizali glas protiv nepravde i agresije moćnih. Sve to je uticalo da pjesmu napišem, skoro pa u jednom dahu, dok sam sa koleginicama i kolegama pripremala akciju pomoći djeci Ukrajine…

Картини страждань змусили мене згадати, що пережили всі ми, мешканці території колишньої Югославії, у 1990-ті роки, коли через жах війни [7] [укр] закінчилося моє тихе і казкове дитинство.

З іншого боку, засоби масової інформації, в яких я працюю, мають у своїй основі антивоєнний активізм, починаючи з тижневика «Монітор», а також із газети, теле- та інтернет-порталу Vijesti та Центру журналістських розслідувань. Їхні засновники завжди голосно виступали проти несправедливості та агресії сильних світу цього. Це все вплинуло на те, що я написала пісню практично на одному подиху, коли разом з колегами готувала гуманітарну акцію на допомогу дітям України…

Пісня «Vratite nam snove» вперше пролунала [8] [чор] на міжнародному фестивалі дитячої пісні «Zlatna Pahulja» («Золота сніжинка») у Рожаї [9] [анг].

Фестиваль із 28-річною традицією відбувся 4 та 5 березня та складався з двох вечорів [10] [чор], першого для вітчизняних співаків та другого для зарубіжних виконавців, за участю дітей із сусідніх країн.

Vijesti використовує цю пісню для просування гуманітарних акцій на допомогу Україні. Першим був благодійний вечір у Підгориці [11] [чор] 10 березня, на якому було зібрано пожертви на 10 000 євро.

На прохання місцевого населення аналогічну акцію [12] [чор] організували місцеві громадські організації в Бієло-Полі [13] [укр] 23 березня, щоб допомогти українським біженцям, розміщеним у цьому місті після російського вторгнення. У місцевому готелі зараз проживає 14 сімей [14] [чор] із 36 осіб, які подякували місцевим мешканцям та бізнесу за таку ініціативу.


Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну [4].