Скріншот з YouTube-каналу «Океан Ельзи» з назвою пісні «Місто весни». У нижньому правому куті, повідомлення англійською та російською мовами нагадує про війну Росії в Україні.

Війна Росії з Україною [анг] має ще й культурний характер: заперечення ідентичності, яка не належить до «русского мира» [укр], бомбардування культурних та культових споруд та інше. Таким чином, опір в Україні має не лише військовий, але й культурний характер, і в цій війні музика посідає центральне місце.

Відомий український гурт Океан Ельзи був заснований 1994 року у Львові, історичному місті на заході України. Після того, як гурт переїхав до Києва, вони почали привертати міжнародну увагу і стали першим сучасним українським колективом, який у 1998 році виступив на MTV Росія [укр]. Згодом гурт завоював популярність і знайшов шанувальників у багатьох пострадянських країнах. Більшість російськомовних можуть без особливих зусиль зрозуміти чи вгадати сенс української лірики. Гурт також почав давати концерти в Росії та Європі та згодом набув культового статусу в Україні.

Соліст Святослав Вакарчук [укр] став знаменитістю: у 2005 році його призначили послом доброї волі ООН [анг], у 2007–2008 роках, а потім знову у 2019–2020 роках він був депутатом Верховної Ради України, деякий час вважався лідером на президентських виборах 2019 року [укр]. 7 березня він приєднався до територіальної оборони Львівщини [укр].

З того часу він публічно говорить про війну, закликаючи російських знаменитостей не мовчати та виступити проти війни. До війни, низка російських співаків мала безліч шанувальників в Україні, і вони гастролювали країною, заробляючи непогані гроші.

Після початку війни, Вакарчук безкоштовно виступав перед українською публікою, грав на фортепіано чи гітарі на станціях метро, ​​перед залізничними станціями та тимчасовими таборами для переселенців, як це видно на цьому відео у Харківському метро.

Одна пісня, яку він регулярно співає, має особливе значення. Вона називається «Місто весни» і присвячена його рідному Львову.

Оригінальна версія, яка вийшла у 2021 році, — це дует із співачкою Іриною Швайдак з гурту «Один в каное». Вакарчук, який написав текст, пояснює, що це перша пісня, яку він написав про рідне місто.

Сьогодні Львів став воротами для понад 3 мільйонів українських біженців, які покинули східну та північну частину своєї країни, рятуючись від російських бомб і шукають притулку у Польщі, Словаччині та Угорщині. Всі вони їдуть транзитом через Львів, потягами, автомобілями, автобусами. З кінця XVIII до початку XX століття Львів також був частиною Австро-Угорської імперії [укр] і сьогодні символізує прагнення України знову стати частиною Європи та дистанціюватись від Росії.

Таким чином, текст пісні набув символічного значення і, здається, нагадує сьогоднішню трагедію. Пісня починається такими словами:

Чому мені сниться, як знову і знову
Гуляєм з тобою по рідному Львову
Там пахне весною, і сонце сідає
На березі річки, якої немає
…
У Львові так просто своє не вмирає

Why do I dream that, again and again / I am walking with you in my hometown Lviv / It smells of spring, and the sun sets / On the banks of a river that is no more /…/ What is dear to you does not die easily in Lviv.