Кремль, резиденція президента Російської Федерації. Фотографія [1] Ларрі Кестера на Flickr (CC BY 2.0 [2])
Запровадження санкцій проти Росії викликає різні реакції. І уряд Росії, і російські олігархи стверджують, що Захід обрав неправильну тактику [3]. Згідно з деякими показниками, економіка країни певним чином постраждала, але, як кажуть окремі аналітики, це чинить недостатньо потужний тиск для того, щоб припинити війну. Безумовно, російській еліті можна завдати ще більших збитків, однак, принаймні, неясно, чи вплине посилення напруженості на позицію еліти і чи призведе до відставки Володимира Путіна [4] та його найближчого оточення.
У книзі «Від диктатури до демократії» [5] Джин Шарп пише, що диктатора можна «позбутися», якщо позбавити його народної підтримки. У випадку з Росією це, зважаючи на все, настане нескоро, враховуючи, що Путіна підтримує більшість населення — активно чи пасивно.
Але народна революція — не єдиний спосіб досягти зміни влади в країні. Як описано в «Настільній книзі диктатора» [6], якщо «реальному електорату» (найвпливовіші представники еліти держави, завдяки яким диктатор залишається при владі), набридає лідер країни, його усувають і на його місце ставлять іншого. Відставка Путіна не призведе до кардинальних змін у російському суспільстві автоматично, але може стати основою для деескалації конфлікту в Україні.
Чутки про ситуацію в Кремлі, схоже, наводять на думку, що перетасовування еліт уже не за горами. Але чекати цього доведеться ще довго, якщо санкції й надалі притискатимуть усе оточення Путіна. Уявіть, що ви досить близькі до Путіна, щоб зробити своєрідний державний переворот. Вам довелося б подолати спадщину війни, вигадувати історію, щоб заспокоїти населення, незадоволене відстороненням найпопулярнішого політика в країні. І ви навряд чи можете розраховувати на підтримку ззовні: проти вас, найімовірніше, запровадили суворі санкції; Вашу нерухомість у Лондоні та яхту можуть конфіскувати у будь-який час, а Вас можуть заарештувати, якщо опинитеся на території Європейського Союзу або США. Чи будуть гарантії того, що витіснення Путіна відкриє вам шлях до каяття?
При таких витратах, вибір стоїть між тим, щоб залишитися на кораблі, який тоне, або стрибнути у відкрите море без рятувального жилета. Дехто може нарікати на це, але лише одиниці, якщо вони взагалі знайдуться, підуть на такий крок, враховуючи ситуацію в сучасній Росії.
Чи можливо за кілька тижнів підірвати структуру, що формувала нинішню еліту упродовж 30 років? Чи можна це зробити зовні? У найближчому майбутньому не варто очікувати жодного повторення російської революції. Колись Путін все ж таки піде, але його наступник буде зліплений з того ж тіста.
Путін ніколи не визнає поразки, але, можливо, знайдеться хтось серед його впливового оточення, хто захоче послабити напруженість ситуації та покласти провину за війну та інше на нинішнього президента. Запроваджені санкції та дипломатичний тиск можуть виявитися ефективним способом змусити Росію змінити свою позицію без розв'язання світової війни. Але якщо всі представники російської еліти криміналізовані настільки ж, як і їх уряд, хто візьме на себе тягар стати наступним президентом Росії? І чи буде він відкритий до діалогу із Заходом?
Я не маю особливих надій на те, що наступний російський президент буде фанатом Європейського союзу, поважатиме особисту свободу або навіть піклуватиметься про власний народ, але він має виявити більшу готовність до конструктивного діалогу зі своїми сусідами, ніж Путін.
Ми не можемо імпортувати демократію до Росії; цим мають займатися самі росіяни, якщо їм це буде потрібно. Але, принаймні, ми можемо зменшити ризики нових воєн і стати на шлях діалогу, який стосується життєво важливих питань, якщо не з Путіним, то з його наступником. Легше дійти згоди шляхом переговорів, ніж розірвати всі стосунки і ухвалювати рішення на припущеннях того, якої позиції дотримується інша сторона.
