- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Як війна в Україні впливає на клімат Непалу

Категорії: Південна Азія, Непал, Україна, війна і конфлікти, громадські медіа, міжнародні відносини, навколишнє середовище, права людини, розвиток, управління, Green Voices, Russia invades Ukraine
Image by Amit MachaMasi via Nepali Times. Used with permission. [1]

Зображення Аміта МачаМасі на Nepali Times. Використовується з дозволу.

Ця стаття Соні Авале вперше була опублікована в Nepali Times [1]. Відредагована версія републікується на Global Voices в рамках угоди про обмін контентом. Імена були змінені для збереження анонімності.

Російське вторгнення в Україн [2]у в лютому 2022 року назвали «війною за викопне паливо», тому що воно виявило залежність Європи від імпорту викопного палива. Крім того, воно також підкреслює необхідність переходу на відновлювані джерела енергії [3] для пом'якшення наслідків глобального погіршення клімату.

Війна спричинила глобальну інфляцію [4]; ціни на продукти харчування [5] виросли; газ у Європі подорожчав у 10 разів. У Непалі ціни на дизельне паливо і бензин знаходяться на рекордно високому рівні [6], а імпорт нафти виріс настільки різко, що уряд може знову запровадити правило непарного-парного, запроваджене під час пандемії.

Війна між Росією та Україною змушує країни відмовлятись від скорочення викидів вуглецю, щоб обмежити глобальне потепління до 1,5° за Цельсієм [7] у наступні 30 років. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) [8], у всьому світі викиди вуглецю відновилися після пандемії на 6 відсотків у 2021 році до 36,3 гігатон, що є найбільшим річним приростом в історії людства.

«Вікно можливості скоротити викиди – частково за рахунок переходу на ці низьковуглецеві та відновлювані джерела енергії – закривається дуже швидко», – заявила нещодавно Бі-Бі-Сі [9] український кліматолог Світлана Краковська. «Ця війна ще більше звужує вікно можливостей, тому що тепер ми маємо спочатку вирішити цю проблему».

Graph by International Energy Agency via Nepali Times. [8]

Графік Міжнародного енергетичного агентства на Nepali Times.

Проте, конфлікт може також підштовхнути такі країни, як Німеччина та Італія, які найбільше залежать від російського газу, прискорити перехід на чистішу енергію. Європейська комісія цього тижня зобов'язалася скоротити свою газову залежність від Росії на дві третини [10] цього року та повністю відмовитись від російського газу до 2030 року. Однак їй все одно доведеться збільшити імпорт палива від альтернативних постачальників, таких як США та Катар.

Експерти кажуть, що Непал також повинен використовувати цю можливість для поетапної відмови від викопного палива, не тільки для того, щоб виконати своє власне зобов'язання щодо нульового викиду [11] на COP26 у Глазго минулого року, а й для порятунку своєї економіки. За останні шість місяців, Непал витратив 180 мільйонів новозеландських ріалів (1,48 мільйона доларів США) на імпорт нафти, і ця сума буде збільшуватися.

«Ми повинні були винести уроки з блокади Індії у 2015 році; якби на сьогодні ми зменшили залежність від нафти, ця криза була б для нас менш руйнівною», — каже Манджит Дхакал, який також є керівником групи підтримки НРС у Climate Analytics. «Але ще не пізно, ми ще можемо змінити ситуацію і швидко перейти на багату гідроенергетику Непалу».

Зробити це можна, віддавши пріоритет електрифікації транспорту та приготування їжі. Податкова пільга для приватних електромобілів має включати автобуси з батарейним живленням. В даний час електробус вп'ятеро дорожчий за дизельний такої ж місткості. Нині у Непалі налічується 1,5 мільйона двоколісних транспортних засобів, які працюють на бензині, хоча є й автомобілі з батарейним живленням.

Image source: Nepal Oil Corporation. Via Nepali Times. [12]

Джерело зображення: Nepal Oil Corporation. На Nepali Times.

Центр просування альтернативної енергетики (APEC) [13] планує роздати індукційні плити, але це має бути розширено до загальнонаціональної кампанії скорочення використання зрідженого нафтового газу.

«Криза в Україні, ймовірно, відкине наші кліматичні цілі на наступні кілька років», – каже Дхакал. «Європа повинна використати це як можливість і подати приклад решті світу, швидко переходячи на відновлювані джерела енергії та більш чисте паливо».

За збігом обставин, останній звіт [14] Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) від 28 лютого 2022 року попереджає, що заходи з адаптації до клімату надто повільні та недостатні задля досягнення цілей до 2050 року.

«Мир є необхідною умовою для будь-якої глобальної співпраці, а особливо для чогось такого термінового та масштабного, як глобальна кліматична криза», – каже непальський кліматичний активіст Шилшіла Ачарья із Центру стійкості Авні.

На відміну від мінливих цін на викопне паливо, вартість сонячних панелей, акумуляторних батарей і вітрових турбін падає. У той час як міжнародні ціни на нафту досягли рекордних 127 доларів за барель цього тижня через кризу в Україні, вартість відновлюваної енергії залишилася незмінною.

Реактивна політика та спеціальні правила не будуть стабільними у довгостроковій перспективі для досягнення Непалом своїх кліматичних цілей. Такі заходи, як правило непарного-парного для транспортних засобів, схожі на пластирі.

Шилшіла Ачарья каже: «Уряд повинен зробити пріоритетними здоров’я та добробут своїх громадян, а не гроші чи економіку. Тільки тоді ми зможемо подолати поточну кризу та досягти прогресу в кліматі».


Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну [15].