Скріншот із відеорепортажу France 24 [1] з Маріуполя.
Ця стаття була вперше опублікована [2] на Chaikhana Media. Відредагована версія републікується тут в рамках угоди про обмін контентом.
Востаннє Лала Амірасланова бачила свою сім'ю в Україні 23 лютого 2022 року за день до російського вторгнення.
Того дня Лала, її мати та молодший брат повернулися до Баку. Її батько та старший брат залишилися у Маріуполі, місті на південному сході України з населенням близько півмільйона людей.
Протягом кількох днів після початку війни Лала не могла додзвонитися до свого брата та батька.
«Ситуація там справді жахлива. Вони можуть приймати дзвінки лише в одному районі міста», — сказала Лала, додавши, що її 30-річний брат Каміль Амірасланов повідомив, що вони перебувають у притулку і у них закінчується їжа.
«Він каже, що коли виходить на вулицю, то бачить справжнє жахіття: трупи, кров та руїни. Дві наші машини були знищені, ніхто не знає, чи стоїть ще наш будинок».
Маріуполь знаходиться в оточенні ще з 3 березня; російські війська бомбардують місто протягом кількох днів. Евакуювати жителів не вдавалося аж до 14 березня, коли місто залишило понад 160 приватних автомобілів.
За словами місцевої влади [3], це перша успішна евакуація населення з моменту оточення міста російськими військами.
За останніми повідомленнями Human Rights Watch [4], мирні жителі опинилися у пастці «крижаного кошмару» без електрики і «перебувають під постійною загрозою російських бомбардувань».
«Мій брат виходить на вулицю, намагаючись знайти щось із їжі, але це важко. Діти голодують», – сказала Лала.
31-річний Сабір Сафаров знаходиться в Баку і шукає свою сестру та її сім'ю, які мешкають у Маріуполі. Востаннє він отримав від них звістку 2 березня, коли вони прямували у притулок і повідомили, що, можливо, не зможуть вийти на зв'язок. Протягом останніх днів, Сабір намагався додзвонитися до родичів своєї сестри, але безуспішно.
Сабір розповів, що він та його родичі намагалися отримати допомогу в міністерстві закордонних справ Азербайджану, але там не змогли надати жодної інформації, оскільки «місто перебуває під обстрілом, а люди ховаються в бомбосховищах».
«Я поцікавився ситуацією з гуманітарним коридором, але вони сказали, що чекають, і лише російська та українська сторони можуть повідомити остаточну інформацію, — сказав він. — Коли я запитав про кількість азербайджанців у Маріуполі, вони нічого не відповіли та не складали списків».
Ніхто не знає, скільки азербайджанців проживає у місті, а від уряду Азербайджану надходить обмаль інформації про зусилля щодо надання їм допомоги. Міністерство закордонних справ повідомило, що зараз понад 7500 громадян Азербайджану [5] були евакуйовані з України, і делегація була скерована [6] для зустрічі з громадянами Азербайджану, які втекли до Молдови.
Адвокат з прав людини Емін Аббасов стверджує, що уряд Азербайджану зобов'язаний захищати права та інтереси громадян Азербайджану, які проживають за кордоном.
«Варто зазначити, що Азербайджан має двосторонні угоди та дипломатичні відносини з обома сторонами конфлікту. Азербайджан також є учасником низки багатосторонніх угод зі сторонами конфлікту», – сказав Аббасов, зазначивши, що угоди надають Азербайджану право вимагати, аби учасники конфлікту евакуювали його громадян.
Проте представник міністерства закордонних справ Азербайджану повідомив виданню «Чайхана», що не має жодної інформації про евакуацію з Маріуполя.
Азербайджанці, які мають рідних у Маріуполі самотужки створили групу Whatsapp «Маріуполь-Одеса», де й публікують інформацію про зниклих родичів і звертаються за порадою один до одного.
«Будь-ласка, коли хтось розмовляє зі своїми родичами, попросіть їх скласти список азербайджанців, які знаходяться поруч. І якщо хтось когось побачить у черзі за їжею чи на вулиці, то передавайте інформацію один одному», – йдеться в одному із повідомлень.
Мірхалід Ахмадов, 23 роки, живе в Баку. Для пошуку свого вуйка та двоюрідних братів він використав групу Whatsapp. Востаннє він розмовляв із ними 1 березня, коли вони ховалися у підвалі від бомб.
Він також допомагає іншим шукати сім'ї, публікуючи інформацію про них у групі Whatsapp.
Мірхалід повідомив, що його вуйко та родичі живуть у Маріуполі вже 20 років. «Ми не думали, що дійде до такого, – сказав він. – У Маріуполі зараз ніхто ні з ким не може зв'язатися і нічого не може дізнатися».
