Ілюстрація від Caracas Chronicles, використана з дозволу.
Цю історію спочатку опублікували Caracas Chronicles [1] та ProBox. Отримавши дозвіл, її було відредаговано і повторно опубліковано на Global Voices.
25 квітня Ілон Маск успішно домовився про купівлю Twitter за 44 мільярди доларів, що еквівалентно ВВП Венесуели. Що це означає для венесуельського Twitter, в якому поширена неправдива діяльність, спрямована на маніпулювання громадською думкою?
До того, як Ілон Маск придбав Twitter, це була публічна компанія, яку контролювала спеціальна рада. Але тепер, коли компанія стане приватною, платформа соціальних медіа матиме менше гарантій щодо модерації контенту. Маск матиме право змінити дискурс у соціальній мережі, яку щодня використовують понад 200 мільйонів людей, і підірвати роботу, яку компанія зробила за останні кілька років, щоб зменшити поширення дезінформації та ненависті. Деякі люди схвалюють ідеї Маска щодо свободи слова, але фахівці та борці за цифрові права стурбовані тим, що це крок назад може підірвати, а не зміцнити демократію.
Будь-які зміни, внесені до правил і модерації контенту Twitter, вплинуть на те, як венесуельці спілкуються та знаходять інформацію в Twitter, особливо тому, що у Венесуелі це більше, ніж просто платформа соціальних мереж. У більшості випадків, це наш основний канал для отримання інформації, особливо для венесуельської діаспори.
Венесуельський режим дуже добре усвідомлює, наскільки важливу роль відіграють розмови «Твіттерсуели» у формуванні громадської думки. Вона докладала неабияких зусиль, аби залишатися головною дійовою особою політичних розмов у Twitter. Ось чому диктатура Ніколаса Мадуро [2] створила величезну армію людей, яким платять державними ресурсами [3], щоб ті в свою чергу забруднювали венесуельське цифрове спілкування (а іноді й міжнародні розмови теж). Мета полягає в тому, щоб збивати з пантелику, маніпулювати та відвертати увагу від реальних проблем, які озвучують активісти, громадянське суспільство та незалежні ЗМІ через Twitter, а також атакувати конкретних людей чи установи.
Венесуельський режим порушив цифрові права журналістів, громадян, активістів і політиків, використовуючи неавтентичні скоординовані акаунти, щоб нав’язувати свої думки на платформі. За даними Чиказького університету [4], неавтентична поведінка, термін, введений Meta у 2016 році, який описує «фальшиву, маніпулятивну взаємодію окремих осіб та груп в онлайн-середовищі».
Чи достатньо обіцянок Маска виправити Twitter, щоб виправити Tвіттерсуелу?
25 квітня Маск підсумував свої цілі для платформи, заявивши: «Свобода слова — це основа функціонуючої демократії, а Twitter — це цифрова міська площа, де обговорюються питання, життєво важливі для майбутнього людства», — написав він у Twitter. «Я також хочу зробити Twitter кращим, ніж будь-коли, доповнивши продукт новими функціями, зробивши алгоритми відкритого вихідного тексту, щоб підвищити довіру, перемогти спам-ботів та аутентифікувати всіх людей».
🚀💫♥️ Yesss!!! ♥️💫🚀 pic.twitter.com/0T9HzUHuh6 [5]
— Elon Musk (@elonmusk) April 25, 2022 [6]
Але у Венесуелі головною проблемою є не боти, а несправжня скоординована поведінка. Хоча боти, автоматизовані та підроблені акаунти, які використовуються з метою втрутитися в громадську думку, є великою проблемою для Twitter, акаунти реальних людей маніпулюють у спілкуванні та мають на меті координувпти просування конкретного повідомлення, яке може містити дезінформацію, пропаганду або шкідливий контент— це ті, яких ProBox називає «цифровими військами». І хоча існують основні функції модерації, а Twitter розробляє штучний інтелект [7] з метою виявлення поведінки, яка може порушувати їхні правила, наразі не існує такого рішення, яке могло б позбавити нас цих проблем.
Які ідеї Маска щодо модерації контенту та свободи слова?
Маск багато говорить про переваги свободи слова. В інтерв’ю на конференції TED [8] на початку цього місяця він пояснив, що вірить у те, що контент залишається відкритим, яким би суперечливим він не був.
Twitter став однією з платформ з більшою модерацією контенту після того, як співробітники Twitter «провели роки [9], намагаючись зробити платформу безпечнішою». 2 грудня 2021 року Twitter оголосив про призупинення роботи 277 венесуельських акаунтів [10], які, як було встановлено, сприяють «масовому поширенню акаунтів, хештегів та популярних тем, які підтримують пропаганду та дезінформацію уряду Мадуро». Twitter також виявив, що багато з цих користувачів авторизували набір програм «Patria», що дозволило [11] уряду отримувати доступ до їхніх акаунтів і контролювати їхню діяльність.
Незабаром після спроб Twitter проти неправдивих акаунтів чавізму [12], кількість ретвітів Мадуро зменшилася майже на 14 відсотків порівняно з кількістю ретвітів, які він отримував до цього масового блокування.
Таким чином, регулювання контенту може бути дуже важливим, коли йдеться про захист венесуельців від урядової дезінформації, і правда полягає в тому, що Маск «не має досвіду, як справлятися зі складнощами, що стосуються свободи слова на платформі соціальних медіа, де щодня публікуються сотні мільйонів твітів», – як пише Vox [13]. Деякі користувачі також підкреслили [14], що Маск мав непостійну та агресивну поведінку щодо тих, хто критикував його в Twitter.
З іншого боку, його гасло свободи слова залучило Маску підтримку багатьох консерваторів, які вважають, що Twitter та інші компанії соціальних мереж несправедливо дискримінують їх, особливо «заборонених користувачів Twitter, які припускають, що їм дозволять повернутися [15] на платформу».
Чому ця угода загрожує правам людини?
«Ілон Маск не має достатнього розуміння свободи вираження поглядів і складнощів, які оточують практичну реалізацію», – наголосив у публічній заяві [16] Хав’єр Паллеро, директор з політики Access Now:
«Його очевидна відсутність занепокоєння щодо важливості модерації контенту на платформі відображає його обмежене уявлення про те, наскільки ворожим може бути онлайн-простір для маргіналізованих груп. Не враховується і складний зв’язок між соціальними медіа та політичним дискурсом, а також масштабні проблеми, через які навіть юридичний контент може стати зброєю, якщо поширювати його масово.»
Пітер Гест, редактор Restofworld [17], пояснив у твіті [18], що «найбільша загроза свободі слова в Інтернеті — це не правила Twitter. Авторитарні режими руйнують основи Інтернету, використовуючи технології цензури та відключення мережі». Restofworld проаналізував [19], як авторитарним режимам вдалося знайти вимикач інакомислення за останні сім років у 60 країнах із 935 випадками відключення Інтернету.
У Венесуелі, наприклад, під час політичної та соціальної кризи 2019 року, повідомлення [20] свідчать про широке блокування YouTube, сервісів Google і кількох соціальних мереж. Facebook, Snapchat та Instagram були майже недоступні, а регулярні збої в роботі Twitter, особливо зображень і відео, стають дедалі помітнішими.
Тому, якщо венесуельському режиму вже вдалося піддати цензурі цифровий контент, відключити населення в критичні політичні моменти, переслідувати людей користуючись контентом, який вони опублікували, а також створити закони, які сприяють посиленню онлайн-цензури, цілком можливо, що повний контроль Маска над Twitter посилить правила авторитарної влади на платформі. Але головним є те, що це може бути важливим закриттям фундаментального простору та цифрової активності для венесуельського громадянського суспільства, яке вже має менше інструментів і ресурсів для боротьби з авторитаризмом, дезінформацією та пропагандою.