Ілюстрація створена Global Voices.
Ця історія є частиною Undertones, інформаційного бюлетеня Civic Media Observatory від Global Voices. Дізнайтеся більше про нашу місію [1], методологію [2] та загальнодоступні дані [3]. Підпишіться на Undertones [4].
Війна проти України триває вже третій місяць, і провоєнні, горді та патріотичні російські впливові особи продовжують придушувати інші голоси на цифрових платформах у Росії. Деякі росіяни наважуються соромитись війни своєї держави проти України, але якщо вони проживають у Росії, то ризикують власною свободою та фізичною недоторканністю. Емоції зашкалюють на обох кінцях спектру.
Незалежних опитувань про ставлення росіян до війни обмаль, а до тих, що є, варто скептично ставитися в країні, де будь-яка форма інакодумства жорстоко придушується. Платформи соціальних мереж пропонують вікно, хоч і неповне, у російські наративи про війну в Україні.
Медіа-знаменитості, впливові блогери та підприємці щодня спілкуються з багатомільйонною аудиторією через Instagram, Telegram та Vkontakte та, меншою мірою, через Facebook. Люди отримують доступ до заборонених мета-сайтів, таких як Instagram, за допомогою VPN.
Наші дослідники вивчили публікації відомих росіян, щоб пояснити їхню точку зору.
Поляризаційні наративи
1. «Росіяни мають пишатися своєю нацією та собою» [5]
Ключові аспекти цього наративу:
- В основному його можна знайти в Instagram, Telegram і Vkontakte.
- Цей наратив поділяє низка видатних людей російського мистецтва та сфери розваг.
- Їхні акаунти перевірено Instagram (з «блакитною галочкою»), а кількість підписок – від десятків тисяч до мільйонів.
- Деякі з цих впливових осіб спочатку публікували антивоєнні пости, але згодом змінили наратив, поширюючи націоналістичні настрої у відповідь, як вони стверджують, на антиросійські настрої українців. Популярний хештег тут #мненестидно [6] (#iamnotashamed).
Приклади, що демонструють цей наратив:
Російський продюсер поп-музики Яна Рудковська опублікувала в Instagram патріотичне зображення своєї родини в перші дні вторгнення. Коли Росія вторглася в Україну, українці заполонили соціальні мережі повідомленнями, які негативно зображували росіян. Потужний російський патріотизм був популярною контрреакцією в мережі. (Див. більше про підтекст і контекст цієї публікації тут [7]).
Скріншот допису Яни Рудковської в Instagram.
Відтоді Рудковська не згадувала про війну, а демонструвала свій розкішний спосіб життя. Російський репер Тимур Ільдарович Юнусов, відомий як Тіматі [8], поширює схожий контент, починаючи від патріотизму (аналіз статті тут [9]) і закінчуючи розкішшю.
Екс-депутат Держдуми і актриса Марія Кожевнікова [10] не припиняє публікувати російський патріотичний контент. Через кілька днів після військового вторгнення вона заявила, що «не соромиться бути росіянкою», і натякнула, що війну спровокував Захід (аналіз статей тут [11]). Наприкінці квітня вона опублікувала зображення шкільних пожертв, імовірно, для українських дітей, вказавши, що росіяни чуйні та милосердні. Наші дослідники пишуть, що хоча цей пост «присвячений добрій справі, у ньому немає жодного роздуму про те, для чого потрібна допомога, і він відбілює росіян» (аналіз статті тут [12]). Деякі йдуть ще далі, як-от «підприємець і мотиваційний оратор» Поліна Кіценко, яка прирівняла антиросійські настрої до «неофашизму». На її думку, росіян переслідують (аналіз статей тут [13]).
Скріншот допису Насті Івлєєвої в Instagram.
Телеведуча і блогер Анастасія В’ячеславівна Івлєєва, відома як Настя Івлєєва, з часом змінила свій онлайн-дискурс. Перед своєю аудиторією з 19 мільйонів підписників вона відкрито закликала Російську Федерацію припинити військові дії. Через кілька тижнів вона заявила, що росіянам нема чого соромитися, у відповідь на журналіста Іллю Красільщика, який написав [14] у статті New York Times, що «росіяни зазнали невдачі» як нація (аналіз матеріалів тут [15]).
Прикметно, що один із колишніх бізнес-партнерів і близьких друзів Івлєєвої, український тревел-блогер Антон Птушкін, пішов у протилежному напрямку і присвятив [16] увесь свій контент військовим репортажам.
Більше релевантних публікацій про цей наратив дивіться тут. [5]
2. «Російське вторгнення в Україну є джерелом сорому для росіян» [17]
Ключові аспекти цього наративу:
- Цей наратив здебільшого зустрічається у Facebook, і менше в Instagram й Telegram. У Вконтакті його майже немає.
- Публічні антивоєнні та критичні пости, зокрема ті, що висловлюють ганьбу, вважаються зрадою російської держави чиновниками та прихильниками війни, що робить таке висловлювання небезпечним. Критикам загрожує негайний арешт [18] і до 15 років позбавлення волі.
- Відомо, що Facebook є місцем, де зосереджені російські продемократичні мислителі. Оскільки вони не охоплюють широку аудиторію на платформі, її часто називають «уютний фейсбучек» («комфортний маленький Facebook»).
- Цей наратив пропагує різноманітна група російських феміністок, правозахисниць, економістів, бізнесменів, акторів та авторів, деякі з яких перебувають у вигнанні або їм загрожують погрози та переслідування. Їхня аудиторія коливається від тисяч до десятків тисяч.
- Хоча кількість публікацій, що демонструють сильне почуття сорому, за останній місяць скоротилося, більшість із тих, хто поділяє такі погляди, продовжують писати проти війни.
Частину антивоєнного контенту видалено, наприклад цей елемент [19].
Приклади, що демонструють цей наратив:
Скріншот допису Наталії Ошемкової у Facebook.
Відразу після вторгнення в лютому деякі росіяни розділяли сильне почуття сорому, як-от науковець і фінансовий менеджер Андрій Мовчан (аналіз статей тут [20]) і актриса Ксенія Олександрівна Раппопорт (аналіз статей тут [21]).
Російська правозахисниця Марія Ейсмонт стверджувала, що жорстока війна в Україні стала можливою через придушення російською державою вільнодумства (аналіз статей тут [22]). Колишній директор великої благодійної організації Мітя Алешковський заявив, що всі росіяни несуть персональну відповідальність за війну в Україні. Після того, як на початку квітня з’явилися докази російських звірств, скоєних в українському місті Буча, він написав, що відсутність історичної рефлексії та десталінізації призвели до війни. Він каже, що росіяни вирішили закрити очі на своє минуле, що призвело до війни (аналіз статей тут [23]).
З феміністської точки зору, психолог Наталя Ошемкова написала на початку квітня, що російські звірства в Бучі жахливі, але не дивовижні, оскільки феміністки роками спостерігають за жорстоким насильством російського патріархату в Росії (аналіз матеріалу тут [24]). Ошемкова продовжує писати рефлексивні пости у своєму профілі у Facebook про війну.
Скріншот допису Євгена Чичваркіна у Facebook.
Бізнесмен Євген Чичваркін [25], який вважався найбагатшою людиною Росії у віці до 35 років за те, що заснував найбільший російський магазин мобільних телефонів «Євросеть», а зараз перебуває в еміграції в Лондоні, різко розкритикував війну. У його першій публікації після вторгнення стверджується, що «йому ніколи так не було соромно за усе життя» (аналіз статей тут [26]). У своєму профілі у Facebook він постійно публікує пости про війну.
Більше релевантних публікацій дивіться тут. [17]