Скріншот із YouTube-каналу [1] «Країни-привиди», на якому ліворуч зображено офіційний прапор Росії, а праворуч – альтернативний антивоєнний.
Біло-синьо-білий прапор часто вивішується на видному місці на антипутінських демонстраціях та онлайн-акціях протесту, які відбуваються за межами Росії. Яке значення має цей прапор, який є альтернативою офіційному біло-синьо-червоному?
Відомий як біло-синьо-білий прапор [2] (або прапор БСБ у зв'язку з російськими ініціалами для біло-синьо-білого) символізує протидію вторгненню Росії в Україну [3], хоча його історія бере свої витоки ще задовго до 24 лютого.
Популяризований російським дизайнером Каєм Кайтоніною та арт-менеджером «Звуки риби» [4], він відсилає до Новгородської республіки, середньовічної держави [5], яка розвивалася на заході Росії з 12 по 15 століття. Це рідкісний приклад обмеженої демократії в російській історії, і він добре відомий, оскільки його викладають у шкільній програмі.
Підставою для використання такого прапора є відсутність нижньої червоної смуги, яка символізує кров, насильство або, для деяких, комунізм, і пропонує мирний, неімперіалістичний символ для росіян, котрі засуджують вторгнення Москви в Україну та бажають побудувати демократичну державу та неколоніальне російське суспільство.
Історично склалося так, що біло-синьо-червоний прапор [6] використовувався царською Росією з кінця XVII століття, доки він не був заборонений у Радянському Союзі після більшовицької революції 1917 року, але досі використовувався російськими емігрантами, які не підтримували революцію. Триколор був відновлений як державний прапор Росії в 1991 році.
Антон Литвин, російський активіст із Чехії, відіграв ключову роль у популяризації прапора БСБ на вуличних демонстраціях у Празі. Він є одним із співзасновників Празького антивоєнного комітету [7] і розповів Global Voices, чому росіянам, які живуть за кордоном і виступають проти Путіна, важливо мати власний прапор:
Не воспринимают, видимо те, кто не выходит в Европе и других странах на акции протеста. Мы же не можем выходить с тем же флагом, который висит над зданиями посольств РФ и над Kремлём.
Не сприймають, мабуть, ті, хто не виходить у Європі та інших країнах на акції протесту. Ми ж не можемо виходити з тим же прапором, який висить над будинками посольств РФ і над Кремлем.
Олексій Сидоренко, голова громадської організації «Теплиця», яка підтримує громадянський активізм у Росії, поділяє точку зору Литвина в інтерв'ю Global Voices:
Я в 2014-м году почувствовал просто физическую невозможность выходить в Европе под триколором. Уже с оккупации Донбаса и Крыма российский флаг стал плотно ассоциироваться с империализмом, милитаризмом и насилием. Думаю, что такой запрос разделяли многие. Антон Литвин раньше других начал высказывать идею о необходимости нового флага, но тогда его предложения казались слишком радикальными. В 2022-м, на мой взгляд, многое поменялось.
Я у 2014 році відчув просто фізичну неможливість виходити в Європі під триколором. Вже з початку окупації Донбасу та Криму, російський прапор став чітко асоціюватись з імперіалізмом, мілітаризмом та насильством. Думаю, що такі погляди розділяли багато людей. Антон Литвин раніше за інших почав висловлювати ідею про необхідність нового прапора, але тоді його пропозиції здавались надто радикальними. У 2022 році, на мій погляд, багато що змінилося.
На думку Сидоренка, хоча дехто бачить у прапорі БСБ звичайне заперечення відповідальності — «ми просто змили кров, тому наша робота тут виконана» («стерли кров і все») — він вважає, що новий прапор закликає не ігнорувати вже пролиту кров, а швидше каже про відмову від пролиття нової крові або про сприйняття насильства як цінності для Росії.
Зображення надано Джованною Флек.