Бойовики Талібану. Обрізаний скріншот із YouTube-каналу Vice News [1]
8 травня 2022 року уряд Афганістану, очолюваний талібами, повідомив, що розслідує [2] ракетну атаку Ісламської держави (ІД) на Таджикистан з афганської провінції Тахар, оскільки ІД визнала [3], що 7 травня було випущено вісім ракет по «невказаних військових цілях» в Таджикистані. У відповідь, офіційні особи Таджикистану обережно згадали про кулі, випадково випущені [4] під час бою між талібами та бойовиками ІД на афганському боці кордону, але зберегли бойову готовність своїх прикордонних військ. У процесі зростання напруженості в регіоні, можна зробити висновок, що медовий місяць талібів, безперечно, закінчився, якщо говорити про його центральноазіатських сусідів.
Згідно з деякими уявленнями [5], таліби можуть вважати, що Росія застрягла у війні з Україною і це є ідеальним моментом для тиску на центральноазіатські держави з метою їх примусу до політичних поступок. Таджикистан, країна, яка відкрито принижує новий уряд талібів, може стати головною мішенню. З початку захоплення влади талібами у серпні 2021 року, уряд Таджикистану за підтримки російської військової присутності відмовлявся спілкуватися з талібами [6]. Душанбе не визнає правління талібів, поки новий уряд продовжує дискримінувати етнічних таджиків, що становлять чверть населення [7] Афганістану.
Цей тиск не обмежувався застосуванням сили, оскільки словесні погрози на адресу сусідів стали звичайним явищем в афганській політиці. Так, 6 травня 2022 року, колишній прем'єр-міністр та лідер проталібанської партії «Хізб-і Ісламі» [8] Гульбуддін Хекматіяр заявив, що Таджикистан фактично оголосив війну Афганістану, надавши притулок афганській опозиції [5]. Тому у відповідь Афганістан має надати притулок таджицькій опозиції. Він виголосив свою загрозливу промову на дарі, мові, тісно пов'язаній з таджицькою, після зустрічі з Аміром Ханом Муттакі, виконуючим обов'язки міністра закордонних справ талібів, описавши Таджикистан як слабкий, маленький і тендітний [9] (ضعیف، کوچک، شن).
Не дивно, що погрози та напади на адресу Таджикистану сталися на тлі повідомлень про зіткнення у північно-східній провінції Панджшер [10] між силами талібів та Національним фронтом опору Афганістану [11], антиталібським альянсом, у якому переважають етнічні таджики, який у жовтні 2021 року відкрив представництво у Таджикистані [12]. Крім того, Таджикистан був третім за величиною місцем прийому зареєстрованих афганських біженців [13] (після Пакистану та Ірану) та четвертим за величиною місцем призначення афганців з 2021 року (після Пакистану, Ірану та Узбекистану).
Вид на Панджшерську долину, Афганістан. Фото ООН Фото/Хомайон Корам [14] за ліцензією Flickr (CC BY-NC-ND 2.0 [15])
Раніше, 18 квітня 2022 року, організація «Ісламська держава Хорасан» (ІСКП) [16], філіал ІД, який переважно діє в Афганістані та Пакистані, заявила, що вона завдала ракетного удару по військовій базі в Узбекистані [17] неподалік міста Термез, але узбецькі офіційні особи негайно спростували звинувачення [18] щодо Таджикистану.
Вже у січні 2022 року міністр оборони талібів Мохаммад Якуб, син мулли Омара, засновника руху «Талібан», закликав і Таджикистан, і Узбекистан повернути в Афганістан військові літаки, захоплені там навченими США пілотами афганських ВПС, які втекли у Середню Азію [19] одночасно із виведенням американських військ у серпні 2021 року, закликавши не випробовувати їх терпіння і не примушувати до «різних кроків у відповідь» [20]. У контексті цього, 10 січня 2022 року на конференції очолюваного Росією військового альянсу Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) [21], президент Таджикистану Емомалі Рахмон попередив своїх колег-глав держав про понад 40 таборів з підготовки терористів [22], розташованих на північному заході Афганістану, де знаходиться понад 6000 бойовиків, додавши, що деякі жителі Центральної Азії поділяють їхні погляди.
Малоймовірне зближення Росії з Талібаном
Справді, з моменту краху афганського уряду після виведення військ США та їхніх союзників і швидкого приходу до влади талібів, три центральноазіатські держави, які межують з Афганістаном, — Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан — мали намір захищати свої кордони через посилення безпеки і дипломатії, опираючись, насамперед, на російські ініціативи. В рамках цього, під час консультацій у Москві 8 липня 2021 року, Росії начебто вдалося, навіть домогтися від талібів обіцянки не порушувати кордони центральноазіатських держав [23]. Втім, варто зазначити, що на тому ж засіданні, таліби запевнили у своїй готовності поважати права людини, зокрема права жінок, але згодом продовжили посилення дискримінації щодо жінок, змушуючи їх закривати обличчя [24], а також обмежуючи їх права на роботу та освіту. Пізніше афганські дипломати, які представляють уряд талібів, отримали акредитацію [25] в МЗС Росії, а посольство Афганістану в Москві було передано талібам [26].
Жінки на виборчих дільницях у Кабулі, Афганістан, 20 серпня 2009 року. Фото: UN Photo/Eric Kanalstein [27] за ліцензією Flickr (CC BY-NC-ND 2.0 [15])
Що стосується посилення безпеки в регіоні після приходу до влади талібів, то Росія, маючи велику військову базу в Таджикистані та десятиліттями займаючись оснащенням та навчанням таджицьких прикордонників, спочатку не бачила необхідності у залученні сил ОДКБ до охорони кордону з Афганістаном [28]. Натомість у Москві наголошували на потребі у техніці й технічній допомозі. Тим не менш, у серпні 2021 року Росія провела спільні військові навчання з таджицькими та узбецькими військами [29] на полігоні Харбмайдон у Таджикистані неподалік афганського кордону, модернізуючи [30] військову техніку на власній базі. Згодом, у жовтні 2021 року, ОДКБ провела військові навчання [31] у Таджикистані за участю військ з Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії й Таджикистану.
Наслідки російського вторгнення в Україну
Проте, російське вторгнення в Україну [32] та її жорстоке ведення війни, яке часто порівнюють із поразкою Радянського Союзу в Афганістані [33], змусило навіть Талібан «утримуватися від позиціонування, яке могло б посилити насильство» [34], змістивши стратегічний баланс сил у регіоні далеко від Росії.
Це не тільки звільнить талібів від статусу найвизначнішого агресора у світі і відверне увагу Заходу від Афганістану, але також може врешті-решт відв'язати талібів від їхніх домовленостей про безпеку з Росією [35], у якої зараз «немає зайвих грошей або військової сили», внаслідок санкцій та військових невдач, і, таким чином, РФ не зможе грати життєво важливу роль у пошуках Талібаном міжнародного визнання.
З військової точки зору, плани Росії щодо переозброєння своїх військових баз у Киргизстані та Таджикистані [36] до кінця 2022 року, а також амбітна програма стратегічного партнерства Росії з Казахстаном на 2022-2024 роки [37], зараз здаються розпливчастими. Росія начебто попросила у Китаю військову та економічну допомогу [38]. Твердження про те, що Росія може вивести частину військ зі своєї бази у Вірменії [39], були зроблені Україною, у той час як виведення військ та найманців із Сирії [40] та Лівії [41] для їх скерування в Україну, відкрило стратегічні можливості для малих та великих держав у регіоні.
Знищений російський танк в Україні. Скріншот із YouTube-каналу BBC News [42]
На тлі цих подій, державам Центральної Азії, економіка яких почала страждати [43] ще до російсько-української війни, зараз загрожує зростання насильства та нестабільності всередині Афганістану [44]. Зокрема, активізація ІСКП, які чинили напади на Таджикистан та Узбекистан. Деякі з цих груп масово вербують етнічних таджиків та узбеків [45] та проводять медіа- та пропагандистські кампанії центральноазіатськими мовами, проголошуючи «великий джихад Центральної Азії» [46]. Більше того, дехто навіть вважає їх атаками талібів, які здійснюються через місцеву філію ІД [5], оскільки вони налагодили контакти з мережею Хаккані [47] – відгалуженням талібів.
Зараз, коли військові невдачі Росії в Україні та її економічна та політична ізоляція залишили держави Центральної Азії наодинці з їхніми побоюваннями з приводу зростання ісламської войовничості в Афганістані, новини про багатогодинну стрілянину між силами талібів й таджицькими прикордонними військами [48] з 15 травня 2022 року порушило тижневе перемир'я. З іншого боку, президент Росії Володимир Путін, схоже, використає саміт ОДКБ, який розпочався у Москві 16 травня 2022 року, щоб висловити невдоволення «лютим неонацизмом в Україні» [49], який, начебто, заохочує Захід. А також погрожувати Фінляндії та Швеції за їхні наміри вступити в НАТО [50], а не заради реальної боротьби з афганською загрозою.
Зображення надано Джованною Флек.