[1]Журналісти, які висвітлюють саміт ЄС-Західні Балкани в Брдо при Краню, Словенія, 6 жовтня 2021 р. Фото: Meta.mk, використано з дозволу.
Перекладач: Вікторія Рудоквас
Ця стаття спочатку була опублікована на Meta.mk [2]. Відредагована версія републікується тут в рамках угоди про обмін контентом між Global Voices і Metamorphosis Foundation.
У часи війни та глобальної поляризації, регіон Західних Балкан розділився через поляризацію нинішніх політичних сил. Кампанії з дезінформації, мова ворожнечі, напади, погрози, низький рівень доходів, економічний спад, розкол, самоцензура, незахищеність робочих місць – ось основні проблеми, з якими стикаються регіональні незалежні ЗМІ. Всесвітній день свободи преси – це чудова нагода підкреслити роль єдності та співпраці не лише серед медіа-організацій регіону, але й серед усіх верств суспільства, щоб подолати перешкоди, які мають значний вплив на демократичні процеси.
Згідно з результатами Всесвітнього індексу свободи преси [3] «Репортери без кордонів» (РБК) за 2022 рік, деякі балканські країни продемонстрували покращення [4], наприклад, Північна Македонія, яка піднялася на 33 місця і посіла 57 місце, і Чорногорія, яка піднялася на 41 місце і опинилася на 63 місці з 180.
World Press Freedom Index 2022 in the Balkans pic.twitter.com/BR960AluWG [5]
— kos_data (@kos_data) May 3, 2022 [6]
Тим часом Хорватія (48), Болгарія (91), Косово (61) і Сербія (79) також піднялися в рейтингу, а Боснія і Герцеговина (67), Греція (108), Албанія (103) і Словенія (54) – опустилися. У своєму звіті [7] РБК безпосередньо наголошували на поширенні дезінформації як зростаючій загрозі свободі вираження поглядів.
[8]Бардхіл Джашарі, виконавчий директор фонду Metamorphosis. Фото Meta.mk, використано з дозволу.
«Шкідливі наслідки дезінформації очевидні і відчутні і особливо впливають на якість нашого життя, розвиток суспільства та добробут», – говорить Бардхіл Джашарі, виконавчий директор фонду «Метаморфози» у Скоп'є, Північна Македонія, видавець журналу Сервіс перевірки фактів Truthmeter.mk [9].
Тому Джашарі вважає, що всі верстви суспільства, уряд, НУО, ЗМІ і наукова спільнота повинні співпрацювати та створювати короткострокові та довгострокові стратегії з ефективними механізмами протидії цьому шкідливому явищу, яке провокує розколи. Він продовжує:
«По-перше, перед ЗМІ стоїть завдання підвищити якість та актуальність контенту, який вони публікують. Громадські організації та навчальні заклади повинні працювати над підвищенням рівня медіаграмотності та навичок критичного мислення серед населення; державні інституції мають бути більш прозорими, створити законодавчу базу, що гарантує безпечне середовище для діяльності журналістів і кримінальну відповідальність за мову ворожнечі».
Джашарі також додає: «В регіоні Західних Балкан, поширення дезінформації має на меті порушити поточні процеси консолідації демократичних інститутів шляхом зловживання та поглиблення існуючих етнічних, релігійних, економічних, ідеологічних чи партійних розбіжностей. З цієї причини Metamorphosis започаткувала регіональну ініціативу, Центр боротьби з дезінформацією Західних Балкан, яку підтримує Королівство Нідерланди, щоб надати можливість різноманітним зацікавленим сторонам з усіх країн регіону об’єднати зусилля.»
Через безкарність [10], яка спричинена відсутністю реформацій в судовій системі [11], безпека журналістів у Північній Македонії знаходиться під загрозою. Це питання, яке піднімається у звітах вітчизняних організацій громадянського суспільства та зазначено у щорічному звіті Європейського Союзу про прогрес за 2021 рік [12], поряд з «умовами роботи, особливо їхньої праці та соціальними правами». Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах регіону.
[13]Нікола Петрович, директор ISAC. Фото використано з дозволу.
Нікола Петрович, директор Центру з питань міжнародної безпеки [14] (ISAC), аналітичного центру в Белграді, Сербія, пояснює: «Багато журналістів і медіа працівників у регіоні Західних Балкан щодня отримують погрози фізичної і політичної розправи. Проте, низький рівень фінансової безпеки професійних журналістів і ЗМІ є однією з найбільших загроз свободі преси.» У розмові з Meta.mk він поділився наступним:
«Розслідування і власне робота над статтею відіграє важливу роль для всього суспільства. Цей тривалий і часто виснажливий процес однак неможливий без фінансової підтримки і гарантії безпеки журналіста.»
Петрович також каже: «В епоху неймовірної кількості нових джерел новин, боротьба з дезінформацією стала одним з найважливіших завдань і обов’язків для будь-яких серйозних ЗМІ.»
Петрович зазначає, що ЗМІ у Сербії, особливо місцеві, повинні отримувати краще фінансування, адже це дозволить їм залишатися незалежними.
«Уряд і парламент не повинні мати жодного впливу на органи контролю ЗМІ, а судовий процес проти погроз журналістам має суттєво прискоритися», – стверджує Петрович.
[15]Клодіана Капо, керуючий директор Faktoje.al. Фото використано з дозволу.
Клодіана Капо, генеральна директорка медіа-служби фактчекінгу у Тирані, яка на основі права про інформацію і прозорість Faktoje.al [16] сприяє підзвітності, наголошує, що лише в Албанії існує понад 950 інтернет-порталів новин, власники яких, джерела фінансування і штат не розкриваються, але при цьому є найбільшими джерелами дезінформації в країні.
«Традиційні ЗМІ й телебачення підконтрольні, передусім, власним бізнес-інтересам, політиці, а в деяких випадках навіть мафії», — повідомляє Капо. Вона продовжує: «У підсумку, багато журналістів піддаються самоцензурі задля особистої безпеки, але також через відсутність свободи здійснення професійної діяльності».
Вона вважає, що незалежні ЗМІ, які забезпечують прозору, самостійну і деполітизовану роботу, повинні бути залучені до надання можливостей працевлаштування і надання послуг місцевим журналістам, журналістам-початківцям і студентам по всій території Албанії.
«В Албанії журналісти повинні мати трудові договори, бути гарно проінформованими і мати доступ до правового захисту у випадку погроз, залякування чи шантажу. Навчати медіаграмотності варто не лише в університетах, але й в усіх можливих спільнотах», – каже Капо.
Ісмар Мілак, координатор проєкту боснійської громадської організації Why not?, що керує сервісом з фактчекінгу Raskrinkavanje.ba [17], зазначає: у суспільстві, яке вічно переходить з одного стану в інший, демократія несформована, а закони лише гальмують розвиток; тоді свобода ЗМІ знаходиться під постійною загрозою.
«У часи війни та глобальної поляризації, подібно тієї, яку ми переживаємо зараз, люди зазнають ще більшого тиску, в той час як регіон, на жаль, розділений між нинішніми поляризаційними політичними силами».
Ісмар Мілак пояснює, що «ця ситуація примножує негативні наслідки дезінформації та згубного впливу на медіа та свободу особистості, що змушує примножити відповідно зусилля по боротьбі з дезінформацією шляхом посилення суспільної регіональної єдності».
«Саме це ми робимо в Боснії і Герцеговині і в регіоні. Разом», – каже Мілак. Він наголошує, що фактчекінг, медіаграмотність і достовірні медіа звіти необхідні для покращення нинішньої ситуації, і до того ж, з іншого боку, усі верстви населення мають відіграти свою роль у цьому також.
«Громадські інституції та, зокрема, медіа повинні налагодити свою роботу, щоб принаймні мати шанс у цьому бою», – підсумовує Мілак.
Перекладач: Вікторія Рудоквас