- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Undertones: Що стоїть за нейтралітетом Бангладеш стосовно російського вторгнення в Україну?

Категорії: Південна Азія, Бангладеш, Росія, війна і конфлікти, громадські медіа, ЗМІ та журналістика, політика, релігія, цензура, Civic Media Observatory, Country Monitor Observatory 2021-2022

Ілюстрація Global Voices.

Ця історія є частиною Undertones, інформаційного бюлетеня Civic Media Observatory від Global Voices. Дізнайтеся більше про нашу місію [1]методологію [2] та загальнодоступні дані [3]. Підпишіться на Undertones [4].

У Бангладеш прихильність до Росії не є помітною, але її можна виявити при уважному спостереженні. На перший погляд, наративи про війну Росії з Україною відображають зовнішньополітичний принцип нейтралітету Бангладеш. У березні Бангладеш утримався [5] від засудження російського вторгнення на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, посилаючись на свою філософію «усім друзі, нікому зла».

Однак якщо копнути глибше, то можна знайти різні виправдання: від ймовірної економічної залежності від Росії до антиамериканських настроїв, імперіалізму та історичної дружби з Радянським Союзом. Ці аргументи є частиною наративу про нейтралітет, який просувається політичною та інтелектуальною елітою серед населення. Загалом, державні чиновники, вчені та релігійні проповідники Бангладеш більш-менш мовчазно підтримують російське вторгнення в Україну.

Тим не менш, самоцензура відіграє велику роль [6] у Бангладеш, сприяючи тому, що видно лише вузький набір наративів. Бангладеш опустилася [7] на 10 позицій щодо рівня свободи слова в останньому Індексі свободи преси [8] від організації «Репортери без кордонів». Закон про цифрову безпеку [9] (DSA), ухвалений у 2018 році, використовувався для арешту журналістів та активістів, які критикують уряд або місцевих політичних лідерів. На думку багатьох спостерігачів, цей закон створив культуру страху [10] для придушення інакодумства в Інтернеті.

Сьогодні проросійські наративи продовжують поширюватися в Інтернеті, особливо на Facebook і YouTube.

Наратив із підтекстом

«Бангладеш має залишатися нейтральним у російсько-українській війні» [11]

За загальним посланням про нейтралітет, різні діячі Бангладеш використовують історичні, ідеологічні та економічні аргументи, щоб не порушувати відносини з Росією. Наративи ЗМІ, зазвичай, не носять відкрито антиукраїнський чи антизахідний характер, але більшість формулювань і тональності відображають проросійську спрямованість.

Історичний підтекст аргументу

Історичний союз між Бангладеш та Росією, який виник після підтримки СРСР незалежності Бангладеш від Пакистану, є одним із центральних виправдань, що використовуються Бангладеш для своєї нейтральної позиції у російсько-українській війні. Цей аргумент часто зустрічається у найбільших редакційних ЗМІ країни, таких як Daily Star [12], Daily Sun [13] та BDnews24 [14].

1971 року Радянський Союз дипломатично підтримав боротьбу Бангладеш у визвольній війні. Це важливий чинник народного наративу та історичної пам'яті, і тому його найлегше використовувати. Після здобуття незалежності, російські автори та література масово читалися та поширювалися в рамках бенгальської навчальної програми. У Бангладеш люди виросли на спогадах про підтримку Росією незалежності їхньої держави.

Урядові чиновники часто мобілізують цей аргумент, залишаючи поза увагою контекст холодної війни того часу. СРСР підтримав Бангладеш як частину свого стратегічного союзу проти антикомуністичного Пакистану та Сполучених Штатів.

Прем'єр-міністр Шейх Хасіна, зокрема, заявила [15], що, враховуючи те, як «Росія захистила Бангладеш від Сполучених Штатів» у 1971 році, в даний час вона заслуговує на дружню взаємність, особливо з урахуванням того, що РФ зараз є ізгоєм на світовій арені. Росія та СРСР навмисно об'єднані, хоча Україна також була частиною Радянського Союзу.

Як це бачать у ЗМІ

Чинмай Прасун Бісвас, колишній уповноважений з податків і зборів, описує небажання Бангладеш обрати чітку позицію щодо російсько-української війни, як наслідок давньої історії Бангладеш та відносин із Росією, вплив яких поширювався на політичну, літературну та культурні сфери. З огляду на його становище колишнього державного чиновника, люди можуть прийняти його думку за правду. Більше аналізу тут [16].

[16]

More related items: BD_196 [17], BD_210 [15]BD_217 [18]

Ідеологічний підтекст

У Бангладеш популярні релігієзнавці проповідують іслам та допомагають своїм послідовникам формувати політичні погляди. Дехто з них проповідує виключний погляд на іслам і просуває антизахідні наративи у «Ваз Махфіл» — заходах, на яких люди збираються, щоб послухати релігієзнавців у мечетях, на площах та в соціальних мережах. Хоча ці вчені популярні, багато громадян не підтримують їх. Вони потрапили в поле зору поліції щодо боротьби з тероризмом [19].

Загалом, військові вторгнення США на Близький Схід призвели до сильних антиамериканських настроїв в інтелектуальних та релігійних колах Бангладеш. Антиамериканський імперіалізм іноді трансформується [20] в антиукраїнські настрої, навіть незважаючи на таку білу пляму, як вторгнення Росії до Сирії [21].

На думку релігієзнавців, російська агресія в Україні є реакцією на провокацію США щодо розширення НАТО. Криза з українськими біженцями також не розглядається як нагальна проблема. Натомість, ці вчені заявляють про лицемірство, вказуючи на мусульманських біженців, від яких відмовилися європейські народи. Антисемітизм, який виявляється в тому, що Володимир Зеленський став мішенню через його єврейське походження, також викликає обурення.

Обґрунтування релігієзнавцями відмови від підтримки України є багатогранним. Воно включає наступне: «Мусульманин не повинен відчувати жодних симпатій до України, оскільки вони товаришують зі США (пригноблювачами ісламу)» (сюжет ЗМІ [22]), «Мусульманин не повинен відчувати жодних симпатій до України, оскільки їх лідер, Володимир Зеленський, є євреєм» (повідомлення у ЗМІ [22]) та «Мусульманин не повинен відчувати жодних симпатій до України, оскільки вони опосередковано вбивали мусульман у війнах в Іраку, Сирії та Афганістані, ставши на бік США» (матеріал ЗМІ [23]).

Як це бачать у ЗМІ

Під час дебатів на YouTube про російсько-українську війну Енайєт Уллу Аббасі [24], популярного релігійного оратора в Бангладеш, запитали, як мають реагувати мусульмани в Бангладеш. Він відповів, що «мусульмани повинні або мовчати, або підтримувати Росію, мусульмани не мають вибору підтримувати США», додавши, що «мусульмани не мають вибору підтримувати Україну, тому що президент України — єврей і вірить у сіонізм. Євреї – найбільші вороги мусульман». Багато коментаторів вважають думку Аббасі логічною і заснованою на фактах. Більше аналізу тут [25].

[25]

More related items: BD_100 [26], BD_101 [22], BD_102 [20], BD_104 [27], BD_115 [23]
More about a related narrative: “Muslims should not have sympathy for Ukraine” [28]

Економічний підтекст аргументів

Офіційні особи Бангладеш стверджують, що вибір сторони у війні може потенційно поставити під загрозу їхні економічні інтереси та інтереси безпеки, хоча Бангладеш також має міцні комерційні зв'язки зі Сполученими Штатами, особливо щодо своєї великої текстильної та швейної промисловості.

Бангладеш імпортує [29] 45 відсотків своєї пшениці з України та Росії і тепер переходить на Індію. Однак, що найважливіше, Бангладеш покладається на російські інвестиції – 13 мільярдів доларів США – для своєї першої атомної електростанції, а також на військову техніку російського виробництва [30]. З початком війни в Україні, офіційні особи Бангладеш побоювалися, що міжнародні санкції проти Росії затримають завершення будівництва атомної станції.

Як це бачать у ЗМІ

У цій статті повідомляється, що будівництво атомної електростанції Руппур на північному заході Бангладеш продовжиться, незважаючи на міжнародні санкції проти Росії за її агресію в Україні. Ця новина з’явилася в день голосування на Генасамблеї ООН, де Бангладеш утримався від засудження війни, розпочатої Росією проти України. Більше аналізу тут [31].

[31]

More related items: BD_197 [32], BD_215 [33]

Пульс Бангладеш: поточні наративи в ЗМІ