Зліва направо прем’єр-міністр Албанії Еді Рама з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Чорногорії Дрітаном Абазовичем у Києві, 15 червня 2022 року. Скріншот із відео, наданого офісом прем’єр-міністра Албанії, оприлюдненого для публічного використання.

Цю статтю вперше опублікувала Faktoje.al, організація з перевірки фактів в Албанії в рамках регіональної ініціативи Центру боротьби з дезінформацією на Західних Балканах. Відредагована версія републікована Global Voices з їх дозволу.

Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС менш ніж за чотири місяці після подачі заявки, оскільки агресія Росії триває. Але чи є це ознакою того, що процес членства буде швидким або ж його чекатимуть довго, як це відбувається з країнами Західних Балкан, Албанією та Північною Македонією?

«Албанія, Чорногорія та Північна Македонія підтримують надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС. На цьому європейському шляху наші країни не є конкурентами, вони доповнюють і зміцнюють можливості одна одної», – написав президент України Володимир Зеленський у Facebook у середині червня, коли прем’єр-міністри Албанії Еді Рама та його чорногорський колега Дрітан Абазович відвідали Україну, щоб підтвердити свою підтримку наміру України стати країною-кандидатом на членство в Європейському Союзі.

Прем'єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевскі, який віртуально долучився до зустрічі, також висловив підтримку кандидатурі України в ЄС.

На зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем прем’єр-міністр Рама повторив: «Сьогодні ми тут, щоб голосно підтримати Україну в її проханні отримати статус країни-кандидата в Європейський Союз».

Довга дорога до членства не гарантує успіху

Україна подала заявку на вступ до ЄС через чотири дні після російського вторгнення, 28 лютого 2022 року. Щоб країна приєдналася до ЄС, усі країни-члени мають погодитися, і вона має відповідати певним критеріям. Домовленості було досягнуто, і 23 червня Україна отримала статус кандидата в ЄС.

Процес надання статусу Україні відбувався рекордно швидко. Статус кандидата є першим офіційним кроком до членства в ЄС. Але може знадобитися багато років, щоб стати членом ЄС, і немає гарантії успіху. Саме балканські країни, які довго чекають на вступ до Європейського Союзу, знають це найкраще.

Сімейне фото з саміту країн Західних Балкан та Європейського Союзу (ЄС) у Брюсселі 23 червня 2022 р. Фото ЄС, для загального користування

Фактично Албанія, Північна Македонія та Чорногорія, які висловилися за підтримку кандидатури України в ЄС, є державами-кандидатами. У той час як Чорногорія разом із Сербією перебуває в авангарді процесу членства, відкриваючи нові етапи переговорів, Албанія та Північна Македонія застрягли. Усе через вето Болгарії; країна-член ЄС стримувала прагнення Північної Македонії через давні суперечки щодо мови, історії та прав болгарської меншини в Північній Македонії. Албанія постраждала від перешкод, які Софія створює для Скоп'є, оскільки процес для обох країн йде паралельно.

Вітаючи надання Україні, а також Молдові статусу кандидата на вступ до ЄС, прем’єр-міністри Албанії та Північної Македонії Рама та Ковачевський, які 23 червня відвідали Брюссель для зустрічі з лідерами ЄС, не приховували свого розчарування тим, що рух їхніх країн заблоковано, коли йдеться про процес інтеграції. Рама уточнив, що Україна і Молдова не повинні мати ілюзій. Він зазначив, що Албанія та інші балканські країни мають статус кандидатів протягом багатьох років, Північна Македонія з 2005 року, а Албанія з 2014 року.

«Питання Болгарії – це ганьба, країна НАТО, яка бере в заручники дві інші країни НАТО, тоді як у дворі Європи йде війна під очима 26 країн, які разом абсолютно безсилі», – сказав Рама.

Прем'єр-міністр Македонії Дімітар Ковачевскі також не приховував свого розчарування:

«Республіка Північна Македонія була країною-кандидатом протягом 17 років… Але ми тут сьогодні, і переговори ще не почалися. Відверто кажучи, те, що відбувається, є серйозною проблемою і ударом по довірі до ЄС».

На другий день саміту Болгарія умовно зняла вето, але процес не розблокували. Тепер Скоп’є має обміркувати ідею іншого компромісу, як це було зі зміною назви. За пропозицією Франції, Скоп’є включить етнічних болгар до своєї конституції «нарівні з іншими народами» та змінить підручники історії. Болгарія стверджує, що македонська мова є діалектом болгарської, і обидві країни претендують на певні історичні події та постаті, переважно османської епохи.

Французьку пропозицію зустріли протестами у Скоп'є. Опозиційна партія ВМРО-ДПМНЕ та її прихильники відкидають французький план, зазначаючи, що він занадто сформований в інтересах Болгарії в суперечці щодо історії, мови, ідентичності та культури.

Чи може Україна приєднатися до ЄС раніше Албанії та Північної Македонії?

Незважаючи на складний шлях до цього часу та «втому» політичної еліти від очікування, суспільна підтримка в Албанії перспективи членства країни продовжує залишатися надійною. Опитування, проведене до спалаху пандемії COVID-19, засвідчило, що 97 відсотків албанців виступають за інтеграцію з ЄС. Але чи вплине той факт, що переговори не почалися в червні цього року, на підтримку албанцями ЄС, і чи є втома від цього довгого очікування?

У заяві для Faktoje.al Гледіс Джіпалі з Європейського руху в Албанії заявив, що бачить втому більше в державній адміністрації, яка повинна просувати реформи та бути повністю залученою до процесу.

«Вже кілька років проводяться тренінги та моделювання, переглядаються робочі плани, створюються нові структури, але досі невідомо, коли можуть початися переговори. Це викликало розчарування та зниження очікувань у громадян, хоча за останніми опитуваннями, підтримка членства не зменшилася, вона залишається такою ж високою, як і останні 15 років».

У Північній Македонії показники підтримки європейської інтеграції є абсолютно протилежними. Суспільна підтримка членства в ЄС неухильно падає вже понад десять років і зараз становить 68 відсотків.

Македонська журналістка Таня Мілеска, яка висвітлювала питання євроінтеграції як постійний кореспондент з Брюсселя, висловила сумнів, що Україна просунеться дуже швидко порівняно з Албанією та Північною Македонією. Вона пояснила:

«Статус кандидата, який надали Україні, є в основному символічним жестом, але, наприклад, вона не включена в Інструмент підготовки до вступу. Інституції ЄС поспіхом надали цей статус, щоб надіслати політичний сигнал, але на задньому плані нічого не відбувається. Чи готові ці країни надати Україні членство у ЄС, яка є великою та густозаселеною країною і це може суттєво вплинути на зміну влади у Східній Європі? Я не впевнена, що західні європейці готові це легко зробити.

Для Гледіса Джіпалі надання Україні статусу кандидата лише через 100 днів після подачі заявки є потужним політичним жестом, але, за його словами, це матиме позитивний вплив і на Західні Балкани.

«Проте, фіналізація членства України забере багато часу і є багато перешкод. Ми повинні бути готові в цьому дусі солідарності, який створюється через війну в Україні, зробити величезний крок та мати аргументи, що внутрішні реформи та європеїзація країни відбуваються з належною якістю та швидкістю», – додав Джіпалі.

Зображення надано Джованною Флек.

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну.