«Комп'ютер Клементина» (1962). Фотографія історичної програми FCEN – Університету Буенос-Айреса, з дозволом на використання для навчання та досліджень. Відредагована Global Voices. Джерело.
Мало хто знає, що аргентинські жінки відігравали важливу роль в історії обчислення Латинської Америки. Так у 1960-х роках була створена перша мова програмування в Аргентині під назвою «Compilador del Instituto de Cálculo» («Упорядник Інституту Обчислення», скорочено ComIC). Це історія присвоєння технологій програмістами, математиками та педагогами в історичному контексті, повному технологічних і політичних трансформацій.
Мова програмування — це набір «граматичних правил» та інструкцій для комп’ютера. Так, певним чином, жінки навчили «говорити» перший, на той час, аргентинський науковий комп’ютер.
Лише через декілька років після того, як жінкам в Аргентині було дозволено голосувати, група студенток, які нещодавно закінчили перше покоління Університету Наукового Обчислення Буенос-Айреса, створили ComIC для доповнення національного комп’ютера «Clementina». У той час обчислення вважалися державною послугою.
Подібні розповіді, зазвичай, не є елементом загальновизнаної історії обчислення, і роль жінок була стерта або забута, навіть якщо вони були її основною частиною. Уругвайська програмістка Габа, яка попросила назвати її псевдонім, оскільки це її публічна особистість, підкреслила для Global Voices, що всі ми маємо технологічні історії, і їх дійсно важливо відновити.
Відновлення історії за допомогою нашої технології, в даному випадку історії Аргентини та жінок у розвитку технологій, також є частиною відновлення нашої власної історії.
У той час обчислення не вважалося більш орієнтованою сферою на чоловіків, на відміну від сьогодні, коли жінки становлять меншість у STEM системі (напрям в освіті, що охоплює природничі науки, технології, інженерію та математику). Дослідниця Саша Костанца-Чок у своїй книзі «Справедливість дизайну» розповіла:
Низький рівень статевої диверсифікованості у сфері технологій існував не завжди. Спочатку комп’ютерами, які займалися обчисленням, були люди, переважно жінки. А коли технології стали актуальними, промисловість захопили чоловіки.
Мови програмування відзначені своїм історичним контекстом, і ComIC не є винятком. Мексиканський програміст і столяр Федеріко Мена Кінтеро розповів нам:
Історія мов програмування стосується не лише того, як ми даємо інструкції комп’ютеру, але й того, як ми уявляємо собі його можливості. Оскільки те, що ми пишемо мовою програмування, є не зовсім те, що може зробити комп’ютер, [це виходить за рамки].
Габа має власне визначення мови програмування з її досвіду роботи в організації Tor Project – організація, яка захищає свободу в Інтернеті за допомогою відкритих мереж і відкритого програмного забезпечення.
[Мова програмування — це] спосіб підходу та структурування проекту того, як щось робити. Адже кожна мова програмування має свій власний спосіб структурування або організації того, як повідомляти певні дії комп’ютеру. Тобто це спосіб структурування того, як ви пояснюєте комусь іншому, як щось зробити.
На той час обчислення вважалося державною послугою, оскільки університети керували кількома комп’ютерами, які були доступні в Латинській Америці як для наукових і академічних цілей, так і для потреб уряду. Тому ця мова програмування була розроблена для першого наукового комп’ютера в Аргентині, також відомого як «Clementina», встановленого в Інституті Обчислення в Університеті Буенос-Айреса. Його використовували для вирішення різноманітних проблем, починаючи з дослідження річок поблизу, за допомогою математичних моделей, закінчуючи обробкою Національного перепису населення 1960 року.
Тим часом, мови програмування створювалися спеціально для кожної обчислювальної техніки, а не для широкого використання в кількох моделях комп’ютерів. Отже, історія комп’ютера «Clementine» необхідна для того, щоб розповісти походження створення ComiC.
О, моя люба, Клементино
Перший аргентинський науковий комп’ютер отримав назву «Clementina», яка взята з популярної американської пісні «Oh My Darling, Clementine» («О, моя люба, Клементино»). Вона прийшла разом із комп’ютером моделі Mercury як зразок комп’ютерної програми. «Clementina» служила в урядових установах Аргентини з 1961 по 1971 рік.
Одним із яскравих моментів у роботі жіночої групи з «Clementina» став Національний перепис 1960 року. Це перше завдання тривало 30 хвилин, розповіла на телебаченні математикиня Ребека Губер, одна з керівників проекту. Вона згадала, що в перші три роки комп'ютер підтримував всю аргентинську державу, оскільки він був єдиним. Це були його найкращі роки тому, що він пройшов шлях від першого 30-хвилинного завдання Національного перепису, до роботи 24 години на добу, сім днів на тиждень.
Слова Мануеля Сандоскі, який вів переговори про придбання комп’ютера, наведені в книзі «Manuel Sandosky, el Sabio de la Tribu» («Мануель Сандоскі, мудрець племені»):
Спочатку, комп'ютер використовували для розробки та оцінки даних, що дійсно заощаджувало багато часу. Раніше лише обробка даних займала близько десяти років.
Також жіноча група створила мову програмування ComIC спеціально для «Clementina», тоді як раніше комп’ютер працював на мові Autocode. Autocode належить до набору мов програмування, розроблених між 1950 і 1960 роками. Ноемі Сусана Сільвія Гарсія, одна із програмісток, сказала:
Цій групі була потрібна нова більш зручна мова для користування, ніж Autocode, і новий мовний проект під назвою ComIC був повністю розроблений і реалізований групою під керівництвом професора Вілфреда Дурана та інтегрований Кларисою Кортес, Крістіною Золтан, Ліаною Лью і мною.
«Clementina» працювала добре, поки федеральна поліція Аргентини примусово не виселила студентів і професорів з п’яти академічних факультетів Університету Буенос-Айреса в 1966 році в те, що стало відомо як La Noche de los Bastones Largos (Ніч довгих тростин). Ця подія ознаменувала кінець дослідницької роботи та подальший занепад «Clementina», незважаючи на технічні зусилля, щоб підтримувати комп’ютер у робочому стані. Академічні факультети були зайняті студентами, професорами та випускниками, які виступали проти політичного втручання військового уряду генерала Хуана Карлоса Онганіа в університетські справи.
Після виселення відбулося масове звільнення. Так з бригади, яка складалася із 70 осіб залишилося лише сім техніків, підсумував Губер. Багато з основної та базової команди проекту під прикриттям «Clemetina» пішли у вигнання. За словами Вікторії Баяр, першої програмістки, яка закінчила програму Scientific Computer:
Була перерва, але [робота] була посіяна по всьому світу, і в тих інших частинах це змішалося з досвідом інших регіонів.
На завершення Габа запитує, чому ця частина історії технологій була стерта і як ми можемо її відновити.
[Важливо] повернути ту історію, де розвиток технологій полягає не в ізольованих людях, які сидять в гаражі… Ми розвиваємо технології спільно, ми розвиваємо технології разом з іншими, а не повністю ізольовано. І варто пам'ятати те, що на Півдні та в інших місцях, які не є «першим світом», також розвинені технології.