Бойовий безпілотник Bayraktar TB2 турецького виробництва на військовому параді. Ашхабад, 27 вересня 2021 року. Скріншот з YouTube-каналу Watan Habarlary.

27 червня 2022 року офіційний твіттер Baykar, розробника відомого безпілотного літального апарату Bayraktar TB2 (UCAV), опублікував тримовне турецько-англійсько-українське оголошення про те, що він безкоштовно відправить в Україну три дрони TB2, щоб кошти, зібрані в рамках краудфандингової кампанії «Народний байрактар», були спрямовані на «супротив укранців». «Цей жест Baykar, впливової приватної оборонної компанії, головний технічним директором якої є Сельчук Байрактар, зять президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, здається, на мить згладжує образу України через небажання Туреччини приєднатися до антиросійських санкцій», – заявив Ібрагім Калин, речник президента, який стверджував, що санкції завдадуть більше шкоди економіці Туреччини, ніж Росії. Ця «дипломатія безпілотників» залишається важливим інструментом для підтримки дружніх турецько-українських відносин, незважаючи на регулярні злети та падіння, які відображаються, наприклад, у тимчасовому блокуванні Туреччиною заявки Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО або імовірній участі турецьких портів у транспортуванні вкраденого українського зерна.

Пошук військових безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у Центральній Азії розпочався задовго до нинішнього етапу російсько-української війни та був сформований двома очевидними тенденціями: неминучий розвиток військових дронів, які, як очікується, зіграють ключову роль у майбутніх війнах, поступове відставання Росії в передових військових технологіях і високоточному озброєнні. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), провідного науково-дослідного інституту військових витрат і торгівлі зброєю, останнє також відобразиться на загальному падінні частки Росії у світовому військовому експорті, загальний експорт зброї Росії в 2017–2021 роках (5 років) знизився на 26 відсотків порівняно з 2012–2016 роками, а його частка у світовому експорті зброї впала з 24 відсотків до 19 відсотків за ті ж періоди.

На світовому ринку військових безпілотників, який у 2015 році досяг 4,4 мільярда доларів США, домінували США, Китай, Ізраїль, Іран і Туреччина, остання стала п’ятою країною, яка розробляє та виробляє власні безпілотні авіаційні системи (UAS). Зараз ринок військових безпілотників оцінюється майже у 12 мільярдів доларів США, а у 2028 році він, за підрахунками, досягне понад 17 мільярдів доларів США. ANKA, перший турецький місцевий військовий безпілотник, розроблений державною компанією Turkish Aerospace Industries (TUSAŞ), був представлений у липні 2010 року, тоді як перший озброєний БПЛА Bayraktar TB2 завершив вогневі випробування у 2015 році. Китай уже просунувся у технологіях військових безпілотників, у 2012 році він уже мав принаймні три робочі БПЛА (CH-3, CH-4 та Wing Loong) та непомітний БПЛА, що здійснив свій перший політ у 2013 році. Тим часом, Росія планувала розпочати розробку БПЛА ще у 2014 році, а льотні випробування розпочати лише у 2017 році. 13 червня 2022 року Юрій Борисов, колишній заступник міністра оборони та нинішній віце-прем'єр-міністр визнав, що Росія запізнилася з впровадженням військових БПЛА, і ця проблема стала очевидною під час російської кампанії в Сирії.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган виступає на заводі Bayraktar Akıncı з виробництва висотних безпілотних літальних апаратів. Хадимкей, Стамбул, 21 жовтня 2021 року. Скриншот з YouTube-каналу Haber Lütfen.

Згідно з базою даних SIPRI Arms Transfers Database, країни Центральної Азії, загальні військові витрати яких у 2021 році становили 1,8 мільярда доларів США, почали замовляти озброєні БПЛА ще у 2013 році, щоб постачати їх з 2014 року, Узбекистан і Казахстан вибрали китайські Wing Loong-1, а Туркменістан купує китайські безпілотники CH-3 і WJ-600. Водночас, незважаючи на те, що вона є основним постачальником озброєння в регіон, жодного БПЛА з Росії не замовляли та не постачали.

Навіть до російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року та теперішньої війни, яка показала величезне відставання російських військових технологій (особливо в сферах точності, наведення та автономних систем озброєння, безпілотні літальні комплекси включно), репутація добре оціненої та пропагованої російської зброї вже була скомпрометована під час нещодавніх конфліктів у Сирії, Лівії та Нагірному Карабасі, де безпілотники відігравали важливу роль. Донедавна величезна медійна кампанія Росії з просування іміджу російської військової модернізації, яка безупинно представляла країну як «світового лідера за часткою сучасної та модернізованої зброї», здавалося, почала переконувати навіть західні держави. Як це було у випадку з генералом Джоном Хайтеном, який хвалить Росію за її «неймовірно потужну армію», яка трансформувалася за останні 20 років, або Парламентською асамблеєю НАТО, яка обговорює відставання НАТО від Росії в певних оборонних технологіях.

У 2018 році Росія запустила медіа-кампанію з пропаганди можливостей своєї армії проти БПЛА, після чого було сформовано спеціальні підрозділи боротьби з безпілотниками, зокрема на російських військових базах у Киргизстані та Таджикистані. Стверджуючи, що російська армія отримала великий досвід у сирійській кампанії, було впроваджено численні протиповітряні системи ППО та системи радіоелектронної боротьби, деякі з яких забезпечували ефективний захист «від усіх існуючих БПЛА» в радіусі 100 км. Однак під час громадянської війни в Лівії було знищено дев'ять новітніх російських ЗРК ближнього радіусу дії «Панцир-С1», призначених, зокрема, для боротьби з БПЛА. Тоді, після вірмено-азербайджанської війни у ​​2020 році, нові російські системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби зазнали жорсткої критики з боку прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за їхню невдачу проти турецьких та ізраїльських безпілотників. Російські системи радіоелектронної боротьби, включно з системами постановки перешкод безпілотникам, також, схоже, працюють набагато гірше, ніж рекламувалося під час нинішньої російсько-української війни, оскільки їх, імовірно, рекламували «або для збільшення експортних продажів, або для того, щоб справити враження на лідерів Росії».

В Україні знищено російський зенітний ракетно-артилерійський комплекс Панцир-С1. Скріншот з YouTube-каналу Butusov Plus

У той час як російські системи зброї випробовувалися в бойових діях по всьому світу, часто зазнаючи невдач проти озброєних безпілотників, традиційні клієнти російського експорту зброї в Центральній Азії поспішно намагалися подолати розрив у безпілотних літальних системах, оскільки Росія не пропонувала жодних життєздатних альтернатив. Уклавши у 2019 році угоду з ізраїльською компанією Elbit Systems про спільне виробництво оглядово-розвідувальних безпілотників у Казахстані, Міністерство оборони Казахстану у листопаді 2020 року, лише через кілька днів після закінчення війни в Нагірному Карабасі, скерувало делегацію на 14-е Командування бази безпілотних авіаційних систем у Батмані (Туреччина) для оцінки розміщених там дронів Bayraktar TB2. Цей інтерес був інтерпретований як спроба Казахстану «відмовитися від китайських БПЛА» на користь турецьких безпілотників, що було досить поширеним випадком, оскільки, незважаючи на доступну ціну, китайські БПЛА, схоже, мають проблеми з надійністю та запчастинами. Дійсно, з 2015 року, жодна держава Центральної Азії не замовляла китайські військові БПЛА, тоді як у Туркменістані та Киргизстані Bayraktar TB2 замовляли та поставляли між 2020 і 2022 роками.

Kazakistan Savunma Bakanlığından bir heyet, İHA ve tesislerinin incelenmesi kapsamında 23-25 Kasım 2020 tarihleri arasında 14’üncü İnsansız Uçak Sistemleri Üs Komutanlığını ziyaret etti.#MSB #TSK pic.twitter.com/WydilfwIVu

— T.C. Millî Savunma Bakanlığı (@tcsavunma) November 26, 2020

Втім, порив Центральної Азії на озброєні безпілотники не завжди проходив гладко, оскільки перспективи придбання тих самих Bayraktar TB2 як для Киргизстану, так і для Таджикистану — двох сусідніх держав, тривалий прикордонний конфлікт яких, призвів до 55 загиблих лише у зіткненні у квітні 2021 року — викликав обурення в обох країнах. Справа здавалася настільки важливою, що, незважаючи на розміщення цих озброєних безпілотників для контролю кордону, киргизька сторона закликала Туреччину не продавати їх своєму сусідові, як розповів  Джеенбек Кулубаєв, чинний міністр закордонних справ. Відповідь Туреччини на заклик Киргизстану не продавати озброєні безпілотники Таджикистану поки що залишається невідомою, але саме Іран втрутився та запустив виробництво своїх бойових безпілотників Ababil-2 у Таджикистані 17 травня 2022 року, підігріваючи регіональну ситуацію гонки безпілотників. Через кілька днів президент Таджикистану Емомалі Рахмон відвідав Іран, зміцнивши  таким чином зв'язки між двома «братніми» народами. Тим часом, оскільки майбутнє російської оборонної промисловості здається приреченим через санкції та нинішній стан війни з Україною, Казахстан вирішив зробити вибір на користь спільного виробництва бойових безпілотників Anka в Казахстані, а Узбекистан вже запустив виробництво своїх безпілотників та бойових дронів.