Мустафа Хаджа з Косово у 1999 та 2021 роках. Зображення на основі скріншотів відомої фотографії, зробленої під час війни в Косово, та відеоінтерв’ю Т7 TV.

«Втручання НАТО в Косово було несправедливим». Такий наратив хоче побудувати російська і сербська пропаганда.

Це було знову підкреслено російським президентом Володимиром Путіним, коли він покликався на втручання НАТО у війну в Косово після зустрічі у Москві з канцлером Німеччини 15 січня. На цій зустрічі, як повідомляється у статті на сайті EuroNews: «лідер Росії наголосив, що він не хоче війни біля України, після тижнів напруженості, спричинених масовим розгортанням російських військ».

Цей наратив став ще більш суттєвим, коли російська війна в Україні загострилася 28 лютого.

Через різноманітні маніпуляції, російська і сербська пропагандистські кампанії прагнуть зміцнити цю точку зору та змінити правду про Косівську війну 1998-1999 років, як зручно їм. Подібна дезінформація також розповсюджується у сусідніх Чорногорії, Боснії та Герцоговині. Заради зупинення гуманітарної катастрофи, яка в той час розвивалася у Косово, НАТО втрутилася і в березні 1999 року почала операцію відому як «Союзна сила».

Відтоді, сербська і російська пропаганди періодично намагаються просувати наратив, який викликає сумніви про втручання НАТО. Це включає, але не обмежується зловживанням зображень жертв етнічних чисток, показуючи їх як жертв Заходу. Втручання НАТО, насправді, зупинило етнічні чистки та кровопролиття на Балканах.

Зазвичай, це намір виправдати російську агресію в Україні, або виправдати війни під керівництвом режиму авторитарного сербського лідера, Слободана Мілошевича у Хорватії, Боснії та Косово. Нещодавній приклад це заперечення міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим різанини в Рачаку у 1999 році як частини наративу дезінформації, націленої на релятивізацію розстрілу в Бучі понад 1000 жителів України російськими окупантами впродовж березня.

Така тенденція не є новою. У 2019 році, голова Белградського центру євроатлантичних досліджень Єлєна Міліч попередила, що кремлівське медіа Sputnik, спонсороване Росією та їхні довірені особи систематично розповсюджують неправдиву інформацію про події, пов'язані з втручанням НАТО.

Аналітик Деніел Сатнер застеріг про подібні наративи у 2020 році у статті про дезінформацію в Західних Балканах, опублікованій на сайті НАТО:

Медіа, спонсороване Кремлем, створене сербською мовою масово переоблікували  у регіоні. Це споживають мільйони у суспільстві з притаманною їм слабкістю та внутрішніми розбіжностями, у регіонах, які традиційно мають позитивне ставлення до Росії і де на сприйняття досі впливають етнічні конфлікти у 1990 роках та повітряна кампанія НАТО в Косово у 1999 році. На відміну від східного флангу ЄС і країн-членів НАТО, регіону бракує негативного історичного досвіду з Москвою і вони також поділяють спільну православну релігію.

Конкретний випадок дезінформації пов'язаний з Косово базується на використанні колись відомих фотографій з Косово, показних в попередніх текстах.

Приклад зображує іншу маніпуляцію, яка знову з війни у Косово і втручання НАТО в березні 1999 року. Дворічна албанська дитина з Косово, яка була вбита сербською армією подається як жертва бомбардування НАТО у тексті, опублікованому на російському сайті College36.

Скріншот з російського сайту COLLEGE36.RU, з підробленим написом.

Щоб розібрати цю дезінформацію нам необхідно перевірити фотографії, використовуючи пошук на одній із платформ або інструментів, що дають змогу перевірити зображення: «Google Lens», «Yandex Images» або «TinEye», нам треба зрозуміти правду про це фото.

Насправді, фото не сербської дитини, яка, нібито є жертвою бомбардування НАТО. Фото, зроблене у 1998 році переможцем Пулітцерівської премії Янісом Беракісом, вперше опубліковане Reuters, зображує етнічного албанського батька з Косово, який кладе в труну тіло своєї дитини, вбитої сербськими військами.

Перевірка фото за допомогою TinEye.

Подібні маніпуляції створені не тільки медіа або російською державою, від Путіна та публічних заяв високопосадовців міністерства закордонних справ Росії до твітів офіційних сторінок російських посольств по всьому світу (включно з Південною Африкою). Також це робиться через інші комунікаційні канали, через сайти соціальних медіа, або навіть за допомогою російських письменників, які видають прозові та поетичні книги. Таке було з контекстною маніпуляцією фотографії Мустафи Хаджі, етнічного албанця з Косово.

Сфальсифікований опис фотографії без авторства: «Жертви бомбардування Сербії у 1999 році». Скріншот зі сторінки Facebook Косово і Методологія.

У 2012 році сербська сторінка у Facebook під назвою «Косово i Методологія» переопублікувала фото Reuters із заголовком «Жертви бомбардування Сербії 1999 року». Те саме зображення з тією ж неправдивою інформацією двома роками пізніше було використане московською письменницею Надією Мірошниченко на її сторінці ВКонтакте (ВК), російській соціальній мережі схожій на Facebook, якою користуються мільйони російськомовних. Проте, правда про зображення відрізняється від пропаганди, що просувалася в цих двох медіа.

«Албанець Мустафа Хаджа з міста Мітровіца у Косово показує фото своєї дворічної дитини, яку було вбито сербами під час війни в Косово у 1999 році»,— говорить напис на фото Пітера Тарнлі, вперше опублікованого у 1999 році. Навіть чоловік на фото підтверджує це, 22 роками пізніше, коли у нього брали інтерв'ю у ранковій програмі на T7, телебаченні в Косово.

Як і у випадку з похоронами дитини та інших членів сім'ї, історія Мустафи Хаджі та його фото легко можна перевірити за допомогою вищезгаданих платформ для пошуку зображень.

Показувати такі випадки з можливістю поточних або подальших зловживань російською або сербською дипломатією з дезорієнтуючим і дезінформаційним ефектом є шкідливими, не кажучи вже про небезпечність для держави Косово та її образ.

Особливо шкідливим та небезпечним є розповсюдження дезінформації в країнах, де не так багато знань про випадок Косово. Таким прикладом є твіт на офіційній сторінці російського посольства у Південній Африці, яке опублікувало змінене фото албанської біженки, Шеріфи Лути, яка рятувалася від Сербських сил, зображуючи її як сербку, котра вижила після бомбардувань НАТО.

Джоан Донован, директорка з досліджень Гарвардського центру Шоренштейна називає цю дезінформаційну тактику «низькорівневою інформаційною війною».

У новій хвилі російської дезінформації, після нової ситуації, створеної повномасштабним вторгненням для окупації України, назва Косово може використовуватися для введення в оману знову і, можливо, для поширення упереджених і неправдивих наративів, які спотворюють нещодавню історію. Тому державним установам Косово необхідно мобілізуватися та реагувати на ці фальшиві наративи; інакше ми ризикуємо дати правді розмитися і підірватися, тоді як обман і брехня ряснітимуть.

Зображення надано Джованною Флек.

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну.