Зображення Тейлора Віка на Unsplash. Безкоштовне використання за ліцензією Unspash.

13 липня грузинський телеканал правлячої партії, Maestro TV, показав незаконно отримані та навмисно змонтовані аудіозаписи з опозиційної редакції ЗМІ – Mtavari Arkhi TV. Директор Mtavari Arkhi, Ґіорґі Ґабунія, підтвердив автентичність витоку розмови, яка відбулася в листопаді 2021 року, але додав, що запис був відредагований. 14 липня у публічній заяві Ґабунія закликав офіс громадського захисту, неурядові та міжнародні організації, що базуються в Грузії, а також послів притягнути до відповідальності злочинців, які стежать за журналістами.

Директор Mtavari Arkhi Ніка Ґварамія був засуджений до 3,5 років позбавлення волі за звинуваченнями в корупції в травні 2022 року.

Служба державної безпеки повідомила, що почала розслідування витоку записів.

Ґія Ґачечиладзе – ведучий «Utsnobis kidobani» («Ковчег невідомого»), шоу, яке транслювало записи на телеканалі Maestro TV. Він сказав, що вони отримали записи з «критичних ЗМІ», але все ж таки не зміг уточнити конкретне джерело.

Згідно з повідомленням OC Media (незалежна онлайн-платформа новин), на записі зафіксована розмова між чотирма співробітниками Mtavari Arkhi в одній із кімнат для переговорів станції приблизно в листопаді 2021 року. На записі четверо журналістів обговорювали витік документів, які їм надав чоловік на ім’я Сосо Ґоґашвілі. Ґоґашвілі був заступником голови Служби державної безпеки, і обіймав цю посаду з 2015 до кінця 2018 року. Документи, які потрапили до журналістів, висунули звинувачення в тому, що правляча партія «Грузинська мрія» пом’якшувала вироки ув’язненим в обмін на їхні голоси під час місцевих виборів, які відбувалися у 2021 році, коли він уже пішов із посади. Як повідомляє OC Media, Ґоґашвілі підтвердив, що саме він стоїть за витоком інформації.

Триває державне спостереження

Спостереження, розгорнуте державою, не є новим. У вересні 2021 року Проект з розслідування корупції та організованої злочинності опублікував матеріал про те, як Служба державної безпеки Грузії вдалася до «широкого стеження та прослуховування телефонних розмов з подробицями особистого життя журналістів, громадських активістів, політиків та священнослужителів, при цьому вмішуючи грузинські ЗМІ та Інтернет».

Ця історія була заснована на близько 3000 файлів, які містили аудіозаписи, особисте листування електронною поштою та іншу приватну інформацію журналістів, неурядових організацій і дипломатів, що проживали в Грузії. Проте у Службі державної безпеки спростували звинувачення, назвавши витік документів дезінформацією.

Після витоку інформації, громадський омбудсмен Ніно Ломджарія в ефірі телеканалу Palitranews була вражена масштабами тих дій, які застосувала влада: «Ми не говоримо про 20 чи 30 осіб. Ми говоримо про сотні людей і людей, пов’язаних з ними.»

Хоча правляча партія «Грузинська мрія» засудила витік інформації, прем’єр-міністр Іраклі Гарібашвілі зобразив викриття не таким вже і важливим. «Що стосується стеження, то воно є в кожній країні, і наша не є винятком. Так, ми стежили, але згідно із законом і в його межах», – сказав прем'єр-міністр, повідомляє Радіо Свобода.

У спільній заяві, яку опублікував дипломатичний корпус Грузії, витік інформації описується як «серйозне порушення Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року та ставить під загрозу нормальну дипломатичну роботу в Грузії».

У березні 2021 року заступник міністра внутрішніх справ Грузії Кахабер Сабанадзе пішов у відставку після чергового витоку інформації, яка вказувала на те, що «він навмисно наказав зірвати зібрання опозиційних груп і використовував незаконне стеження, для того, щоб стежити за деякими політиками». Інформацію «злив» на телеканали Mtavari TV і TV Pirveli колишній співробітник Служби державної безпеки Вано Гулашвілі.

В останньому щорічному звіті незалежна місцева організація спостережень, The Institute for Development of Freedom of Information (Інститут розвитку свободи інформації, скорочено з англійської IDFI), заявила, що, виходячи з досліджень витоку документів, «ймовірність того, що ці матеріали були оброблені Службою державної безпеки на основі систематичного незаконного стеження була дійсно високою». В іншому звіті, опублікованому у 2021 році, IDFI стверджує, що кількість прослуховувань і прихованих записів абонентських номерів значно зростала з 2018 року, і що «незаконне прослуховування і поширення таємних записів, а також безкарність винних» залишалися серйозними проблемами, що свідчать про «відсутність належних гарантій для захисту права на приватне життя».

У 2017 році парламент Грузії ухвалив остаточний проект закону про створення агентства таємного спостереження під егідою Служби державної безпеки. У своїй попередній формі інспектор із захисту персональних даних Грузії мав дати згоду державним установам, які запитували дозвіл на проведення операцій спостереження, які проводилися Міністерством внутрішніх справ.

У червні 2022 року президент Грузії Саломе Зурабішвілі застосувала своє право вето проти переліку поправок щодо прослуховування телефонних розмов до Кримінально-процесуального кодексу, які були ухвалені в першому читанні у квітні того ж року та затверджені 7 червня 2022 року. Президента закликали накласти вето на поправки в заяві, оприлюдненій групою грузинського громадянського суспільства раніше того місяця:

Законодавчі зміни мають низку недоліків, але серед тих, які найбільше турбують – це нові правила встановлення термінів проведення негласних слідчих дій та повідомлення особи про проведення негласних слідчих дій: зокрема, при розслідуванні 77 видів злочинів може здійснюватися негласне прослуховування протягом невизначеного часу, а у випадку кількох видів злочинів, особа може бути не повідомлена про прослуховування протягом 30 років. Отже, така особа ніколи не зможе скористатися правом на оскарження, реалізувати право на справедливий суд і захистити своє право на приватне життя.

Відповідно до законодавчих змін, максимальний термін проведення негласних слідчих дій збільшено з шести до дев’яти місяців, а перелік злочинів, за якими може проводитися негласне прослуховування та стеження, розширено додатковими 27 менш тяжкими злочинами.

Ухвалений законопроект зводить нанівець ті позитивні законодавчі зміни, які були впроваджені у 2014 році за активного залучення громадянського суспільства та експертів Ради Європи.

Європейська комісія також врахувала незаконне стеження як ключову проблему фундаментальних прав, яка гальмує заявку країни на членство в Європейському Союзі (ЄС). Таким чином, не дивно, що у своєму коментарі щодо рішення накласти вето на критично важливі поправки, президент Зурабішвілі сказала, що вона накладе вето на будь-який законопроект, який поверне країну на шлях до членства в ЄС. Тож Грузія має шість місяців для вирішення проблем, висвітлених у висновку Комісії, перш ніж Комісія перегляне свої рекомендації.

3 березня 2022 року Грузія офіційно подала заявку на членство в ЄС.

Тиск на телеканали

Це вже не перший випадок нападу на опозиційний телеканал та його журналістів. У березні цього року, в місті Зугдіді, напали на оператора телеканалу Mtavari – Звіада Аблотію. Його колезі, кореспонденту видання Емі Гогохії також погрожувала та ж сама група невідомих, яка розбила камеру Аблотія під час бійки.

Відповідно до «Репортерів без кордонів»:

У листопаді 2021 року телеканал оштрафували на 111 303 ларі (36 469 євро) за трансляцію відео на підтримку Саакашвілі, опонента нині правлячої партії «Грузинська мрія». Представники цієї партії, включаючи віце-прем’єр-міністра і міністра культури Теа Цулукіані та мера Тбілісі Каха Каладзе, чіплялися та переслідували репортерів Mtavari Arkhi TV, коли вони висвітлювали діяльність партії.

У вересні минулого року на одного з операторів та репортерів Mtavari Arkhi було скоєно фізичний напад в офісі правлячої партії «Грузинська мрія». За повідомленнями місцевих ЗМІ, оператор Леван Аблотія випав із вікна другого поверху. Представники партії спростували звинувачення, заявивши, що оператор впав, намагаючись їх спровокувати.

У 2020 році телеканал став мішенню для влади на тій підставі, що транслював фейковий сюжет про те, як жителі отримували гроші від уряду за повідомлення про COVID-19 як причину смерті жителів муніципалітету Марнеулі.