Прапор Азербайджану, зображення Хікмата Гафарзаде [1]; Прапор ЄС, зображення Крістіана Лю [2]. Безкоштовне використання за ліцензією Unsplash [3].
18 липня президент Азербайджану Ільхам Алієв і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підписали [4] Меморандум про взаєморозуміння (MoU) у столиці Баку, в якому викладено плани стратегічної енергетичної угоди. Азербайджан назвали «вирішальним енергетичним партнером» для ЄС і, ймовірно, він залишиться таким у найближчому майбутньому, оскільки має намір збільшити свою поточну потужність із 8 мільярдів кубометрів газу, що поставляється на рік, до 20 мільярдів кубометрів до 2027 року.
Відповідно [5] до аналізу Euronews, збільшення потоку газу через трубопровід «Південний газовий коридор» вимагає від Азербайджану збільшення внутрішнього видобутку газу.
Угода укладена на тлі незахищеності енергопостачання ЄС [6] через вторгнення росії в Україну та погрози Кремля повністю припинити постачання [7]. Нова угода, підписана з Азербайджаном, спрямована [5] на зменшення енергетичної залежності Європи від росії. «Сьогодні цим новим Меморандумом про взаєморозуміння (MoU) ми відкриваємо новий розділ у нашій енергетичній співпраці з Азербайджаном, ключовим партнером у наших зусиллях щодо відмови від російського викопного палива», — сказала [5] фон дер Ляєн на прес-конференції в Баку після підписання угоди.
The EU is turning to trustworthy energy suppliers.
Azerbaijan is one of them.
With today's agreement, we commit to expanding the Southern Gas Corridor, to double gas supplies from Azerbaijan to the EU.
This is good news for our supplies of gas this winter and beyond. pic.twitter.com/j1sVcv10z6 [8]
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) July 18, 2022 [9]
ЄС звертається до надійних постачальників енергії.
Азербайджан є одним із них.
Сьогоднішньою угодою ми зобов’язуємося розширити «Південний газовий коридор» для того, щоб подвоїти постачання газу з Азербайджану до ЄС.
Це дійсно хороші новини для наших поставок газу цієї зими та у майбутньому. pic.twitter.com/j1sVcv10z6 [8]
— Урсула фон дер Ляєн (@vonderleyen) 18 липня, 2022 [9]
Член комісії ЄС з енергетики, Кадрі Сімсон, заявив [10], що Азербайджан пообіцяв поставити цього року додаткові чотири мільярди кубометрів газу (понад вісім мільярдів кубометрів) і подвоїти поточний обсяг до 2027 року.
З моменту вторгнення в Україну, ЄС шукає альтернативні шляхи постачання енергії. Згідно із заявою Європейської комісії, «стратегія зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС [11], яка супроводжує план REPowerEU [12] (план стрімкого зниження залежності від російського викопного палива), Комісія визнає, що «Південний газовий коридор» відіграє ключову роль у диверсифікації постачання природного газу до ЄС, зокрема для країн Південно-Східної Європи».
Президент Ільхам Алієв також високо оцінив [13] угоду, назвавши її «дорожньою картою на майбутнє» зазначивши, що [14] «тривала, передбачувана та дуже надійна співпраця між ЄС та Азербайджаном у сфері енергетики є великим активом».
Проте, наскільки Азербайджан може бути «великим активом», ще потрібно подивитись [15]. За словами журналіста Девіда О'Бірна, який висвітлює питання енергетики, підписаний меморандум і його шість розділів «є не більш ніж списком побажань того, чого обидві сторони хотіли б бачити за відповідних обставин». З боку Азербайджану найбільше питання полягає в тому, чи зможе країна фактично забезпечити додатковий газ, і навіть якщо це зробить, пише [15] О'Бірн, «додаткові 10 мільярдів кубометрів мало що змінять» порівняно з отриманими 150 мільярдами кубометрів отриманих з росії. Міжнародне енергетичне агентство погоджується [16]. Згідно з нещодавньою публікацією Foreign Policy, якщо домашні термостати зменшити хоча б на 1 градус за Цельсієм, це саме по собі «заощадить 10 мільярдів кубометрів газу», говорить агентство.
Подібним чином Ельдар Мамедов написав статтю [17], в якій стверджував, що п’ятисторінковий меморандум виглядає «швидше як довгий список «зусиль», ніж тверді зобов’язання». Єдина частина меморандуму, яка містить конкретну пропозицію, полягає в подвоєнні Азербайджаном експорту газу. «Але навіть ця ціль, — пише Мамедов, — сформульована необов’язковою мовою — Баку має лише «прагнути» подвоїти свій експорт газу. Насправді, документ не зобов’язує його робити це».
Те, що стосується прав людини
Оскільки президенти ЄС і Азербайджану ухвалили угоду, правозахисні групи швидко висловили занепокоєння. Для давніх спостерігачів за Азербайджаном опис президента Європейської комісії Азербайджану як «вирішального» та «надійного» партнера був досить таки жахливим.
Президент Ільхам Алієв править країною останні 19 років. За його часів десятки місцевих активістів громадянського суспільства зазнали переслідувань, а показники свободи [18] в країні погіршувалися [19] з кожним президентським терміном. Зміни в законодавстві призвели до недієздатності місцевих груп громадянського суспільства, позбавивши їх можливості отримувати іноземне фінансування або безпечно продовжувати свою роботу. Від повного контролю над ЗМІ [20] до консолідації влади [21], керівництво президента Ільхама Алієва може бути яким завгодно, але не «надійним», – кажуть критики нової угоди. Отже, така бурхлива реакція міжнародних правозахисників на підписаний меморандум не була дивною. «ЄС не повинен був підписувати угоди з Азербайджаном, не обумовлюючи це звільненням політичних ув’язнених і скасуванням законів, які пригнічують ЗМІ та громадянське суспільство. Лідери Азербайджану не будуть надійними партнерами, поки вони придушуватимуть інакомислення», – написав [22] Філіп Дам, виконувач обов’язків директора ЄС із Прав Людини у Twitter.
У твіттері, Transparency International (антикорупційна організація), нагадала [23] президенту Єврокомісії про послужний список Азербайджану за останні роки. «Коли ви намагаєтеся зменшити енергетичну залежність від російського клептократичного режиму, ви не можете ігнорувати того, що нещодавно правляча еліта Азербайджану була викрита в тому, що купує вплив у європейських політиків аби заробити «надійний» імідж», — твітнула Transparency International. Міжнародна організація опублікувала серію [24] розслідувань, які викрили те, як Азербайджан брав участь у «системному підкупі, щоб применшити жахливий рівень дотримання прав людини в європейських дебатах».
Фонд Дафни Каруани Галіції заявив в інтерв’ю [25] The Shift News, що «рішення ЄС накласти санкції на росію, а потім підписати угоду з іншою державою, якою керує клептократ, є сумнівним, оскільки це частково замінює залежність від однієї клептократичної держави довгостроковою залежністю від іншої».
І не лише міжнародні правозахисники висловили критику після підписання угоди. Кілька членів Європейського парламенту також розкритикували угоду. «Диктатури не «заслуговують довіри». Ні для демократій, ні для Європи, а особливо не для громадян, яких вони жорстоко гноблять», — написав у Twitter [26] європейський депутат Даніель Фройнд. У той час як Віола фон Крамон написала у Twitter [27], «Азербайджан залишається дуже неприємним партнером у всіх сферах».
Європейський депутат Ханна Нойман застерегла від старих помилок «відбілювання»:
Let‘s not make the old „whitewashing“ mistakes and declare a bad option a „trustworthy“ one. Azerbaijan is an authoritarian regime with a terrible human rights record. https://t.co/mV4drskhDZ [28]
— Hannah Neumann (@HNeumannMEP) July 19, 2022 [29]
Давайте не робити старих помилок «відбілювання» і оголошувати поганий варіант «надійним». Азербайджан є авторитарним режимом із жахливими порушеннями прав людини. https://t.co/mV4drskhDZ [28]
— Ханна Нойманн (@HNeumannMEP) 19 липня, 2022 [29].
У той час як віце-президент Федерального парламенту Німеччини 18 липня написав у Twitter [30], що, незважаючи на те, що для ЄС було правильно зміцнити свою незалежність від російських енергоносіїв, союз не повинен забувати про права людини і, що він повинен «наполягати на їх дотриманні та забезпеченні свободи та демократії».
Наглядові групи висловили занепокоєння тим, що ЄС змирився з такими правителями, як Алієв. У 2017 році Bankwatch Network писав [31] про те, що «ЄС тисне руки з авторитарним правителем Азербайджану Ільхамом Алієвим, незважаючи на відданість Європи правам людини». До того ж, Азербайджан також не виконав своїх зобов’язань у рамках Пріоритетів партнерства «ЄС-Азербайджан» [32].
Згідно [33] з нещодавньою доповіддю Верховного представника Європейської комісії з питань закордонних справ і політики безпеки, незважаючи на те, що Азербайджан досяг успіхів у зміцненні своєї економіки — особливо після пандемії — цього не можна сказати про ефективне урядування, демократію, верховенства права та прав людини. У звіті висвітлюються проблеми в законодавчому руслі — існуючі обмежувальні законопроекти, такі як новий закон про ЗМІ [34] — а також триваючі «недоліки в забезпеченні захисту прав людини та основних свобод, зокрема обмеження свободи зібрань, асоціацій і вираження поглядів».
Таким чином, аналітики описали [17] нещодавню угоду як перемогу для керівництва Азербайджану. «Як це може бути чимось більшим, ніж погано продуманий піар-хід, який вигідний родині Алієвих, а не людям ЄС і Азербайджану?» – запитав [25] речник Фонду Дафни Каруани Галіції в інтерв’ю The Shift News.