Пам'ятник новонародженому в Приштині. Фотографія [1] Джона Ворта, CC BY 2.0 [2], також доступна через Wikimedia Commons.
Ця стаття була вперше опублікована Faktoje.al [3], фактчекінговою організацією в Албанії, в рамках регіональної ініціативи Western Balkans Anti-Disinformation Hub. Відредагована версія републікується у Global Voices з їхнього дозволу.
Лідери країн Західних Балкан та Європейського Союзу зустрілися 23 червня, щоб обговорити [4] процес розширення Європейського Союзу (ЄС). Проте, після зустрічі не відбулося жодних зрушень щодо рішення про надання безвізового режиму до Шенгенської зони для громадян Косова.
Громадяни Албанії, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини на Західних Балканах вже багато років користуються безвізовим режимом поїздок до Шенгенської зони [5]. Навіть Україна, Молдова та Грузія [6] не потребують віз для подорожей своїх громадян.
Процес візової лібералізації для Косово розпочався 19 лютого 2012 року. Він тривав шість років, але у 2018 році Європейська Комісія та Європейський Парламент погодилися, що Косово виконало дві останні вимоги візової лібералізації. За чотири роки, що минули з того часу, Європейська Рада так і не схвалила скасування візового режиму. Головною перешкодою залишається опозиція, зокрема, Франції та Нідерландів [7], оскільки уряди обох країн побоюються, що після лібералізації візового режиму може відбутися наплив мігрантів з Косово.
Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї заявив [8] 27 червня, після саміту ЄС-Західні Балкани, що для лібералізації візового режиму з Косово необхідна нова дорожня карта:
“Ми готові допомогти Косово разом з країнами-членами створити дорожню карту для вирішення конкретних проблем. Владу країн-членів, органи правопорядку, поліцейські сили потрібно задіяти на місцях, щоб допомогти Косово. Зі свого боку ми готові надати Косово всю фінансову, технічну та політичну допомогу для цього процесу”.
Але Європейська Комісія швидко відреагувала [9] через свою речницю Ану Пісонеро, запевнивши, що немає жодних нових вказівок і Косово виконало умови для лібералізації візового режиму:
“Комісія продовжує стояти за оцінкою від липня 2018 року, що Косово виконало всі критерії з дорожньої карти візової лібералізації від 2012 року… Рішення про скасування віз для громадян Косово – це давно назріле рішення, яке знаходиться на розгляді в Раді”.
Затримка з лібералізацією візового режиму сприяла поширенню численних спекуляцій, які, якщо їх сприймати за чисту монету, часто дорівнюють дезінформації. Деякі з таких необґрунтованих пояснень вписуються в існуючі теорії змови, які вже стали частиною політичного фольклору на Балканах, посилюючи наративи, що зображують Захід як нещирий і такий, що має приховані цілі.
Зліва направо: президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Косова Вьоса Османі, президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Франції Еммануель Макрон. Фото European Union Newsroom [10], для загального користування.
Чи йдеться тільки про візи?
Європейська Рада фактично підтвердила [11], що необхідно терміново досягти відчутного прогресу стосовно невирішених питань і регіональних суперечок, особливо між Белградом і Приштиною, де шляхом діалогу [12] може бути досягнута нормалізація відносин між Сербією і Косово.
Косово проголосило свою незалежність від Сербії 17 лютого 2008 року [13]. Сербія не визнає [14] Косово як незалежну державу і продовжує претендувати на нього як на Автономний край Косово і Метохія. Спочатку між ними не було жодних контактів, проте в наступні роки між двома сторонами активізувався діалог і співпраця.
Ґазмір Рачі, аналітик з Косово, розповів Faktoje, що ЄС вже поставив лібералізацію візового режиму у залежність від косовсько-сербського діалогу, оскільки у висновках саміту згадується тільки про діалог і його важливість для прогресу.
“Єдина умова – це діалог, як сказав [15] канцлер Німеччини Олаф Шольц у Белграді та Приштині, що ЄС не прийме держави, які не визнають одна одну, або держави, які мають проблеми між собою. Ми повинні вирішити проблеми між собою, отримати лібералізацію візового режиму, а потім статус кандидата. Але це неправильно, тому що у нас ніколи не було діалогу як умови для лібералізації візового режиму”.
Інший аргумент, який висловлюють переважно коментатори в соціальних мережах, та й не тільки [16] вони, полягає в тому, що Косово не отримає лібералізацію візового режиму через те, що в цій країні переважає мусульманське населення. Цю теорію відкидає Рачі, який каже:
“Хоча про це також говорили, я не вірю в тезу про те, що візи не лібералізуються для Косово, оскілька це країна з мусульманською більшістю. Це аргумент, який не витримує критики, тому що Боснія і Герцеговина також має мусульманське населення, але вона виграла від лібералізації візового режиму [17]“.