[1]Сім’я фермера в селі В-Кота штату Андхра-Прадеш із встановленим Parabraksh на своєму полі. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
40-річна Малан Раут із західного штату Махараштра [3] була задоволеною фермеркою, коли у 2016 році перейшла на органічне землеробство, щоб пережити наслідки зміни клімату. Вона вирощує зернові, бобові і овочі на 1,4 га землі в своєму рідному селі Нагарсога. Але через три роки вона зіткнулася з несподіваною проблемою – вона втрачає врожай через напади диких тварин [4].
[5]Малан Раут поруч із Парабракшем, встановленим на її полі в селі Нагарсога, Махараштра. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
«Стада диких кабанів та оленів вривалися на мою землю вночі з сусідньої ділянки дикої природи та дерев – з'їдали, витоптували та знищували мої посіви», – розповіла Малан у телефонному інтерв'ю Global Voices.
За її словами, це призвело до щорічних збитків, які поступово зростали до 30 000-40 000 індійських рупій (376-500 доларів США), і її сім'ї стало важко їх нести.
У 2020 році місцева некомерційна організація під назвою Swayam Shikshyam Prayog [6] в Латурі змусила її встановити пристрій під назвою Parabraksh (що каннадською, мовою південного штату Карнатака, означає захист від диких тварин).
Парабракш використовує технологію на сонячних батареях [7] для генерування світлових спалахів, які відлякують тварин від сільськогосподарських полів, не завдаючи їм шкоди. Він оснащений 6-ватною сонячною панеллю, підключеною до літій-іонного акумулятора, і 4 світлодіодними ліхтарями, які блимають всю ніч, створюючи випадкові візерунки по всьому полю. Вогні видно з відстані 300-500 метрів (залежно від ландшафту), щоб відлякувати тварин від вторгнення в цільову зону.
Малан встановила його у вразливій точці входу на свою ферму. Сьогодні вона відчуває значне полегшення.
«Тварини більше не заходять на моє поле, ефективність пристрою становить майже 97-98 відсотків», – сказала вона.
Прилад коштує 10 000 індійських рупій (125 доларів США) і виготовляється дослідницькою і науково-інноваційною організацією «Катідхан» [2], що базується в Бенгалуру, штат Карнатака [8]. За словами Аяна старшого, який очолює цю організацію, запрограмовані миготливі візерунки, які випромінює пристрій, впливають на когнітивний зір таких тварин, як дикі кабани, нільгау [9], бізони, слони, тигри і леопарди, таким чином утримуючи їх від проникнення в цільові зони.
[10]Довгий кадр світла для відлякування тварин серед сільськогосподарського поля в Таміл Наду. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
«Ліси, або природний дім дикої природи, фрагментуються, знищуються і порушуються через розширення людського житла і розвиненої діяльності», – повідомив електронною поштою Global Voices Санджив Кумар, заступник головного лісничого штату Джаркханд [11].
За його словами, саме це змушує тварин заходити в села (особливо ті, що межують з лісами) у пошуках їжі та води, що незмінно призводить до набігів на посіви, вбивства худоби тощо, спричиняючи конфлікти між людиною та дикою природою.
Хоча зведені дані про втрати врожаю по всій країні відсутні, серйозність інциденту можна оцінити за деякими урядовими даними [12], згідно з якими лише в одному південному штаті Індії Андхра-Прадеш [13] у період з 2017 по 2020 рік було втрачено врожай на 5543 акрах землі, внаслідок 7589 випадків вторгнення тварин. Штат Тамілнаду [14] також повідомив про 7562 випадки пограбування посівів дикими тваринами за той самий період.
За словами Аяна, це сонячне світло, що відлякує тварин, вже допомогло понад 1000 фермерів у 100 селах у 12 штатах, а також власникам кавових і бананових плантацій, 3 або 4 державним лісовим департаментам і різним організаціям, що займаються питаннями дикої природи і розвитком.
[15]Парабракш встановлюють біля загону для худоби в селі в Ладакху. Джерело зображення: Snow Leopard Conservancy India Trust [16]. Використовується з дозволу.
Вперше вона була розгорнута у 2019 році для того, щоб снігові барси не вбивали худобу у віддаленому селі Кесар на сході Ладакху [17]. Мешканці села – переважно пастухи, які вирощують вівці та гірських кіз на похилих гімалайських пасовищах.
За словами Джігмета Дадула, представника Індійського фонду збереження снігового барса [16], який координував процес встановлення системи від імені селян, вони утримували близько 150-200 голів великої рогатої худоби колективно в громадських загонах для випасу на літніх пасовищах. Ці загони не мали ні даху, ні дверей, і хижак легко проникав туди вночі, вполювавши одну тварину, але вбивши або поранивши майже 50 відсотків інших під час нападу, і залишивши їх у самому загоні. Це завдало збитків на суму близько 200 000 індійських рупій (2 509 доларів США).
Десять приладів «Парабракш» були встановлені за межами громадських вольєрів у семи селах. Індійський фонд збереження снігових барсів також допоміг селянам побудувати дахи і двері на вольєрах, щоб захистити їхню худобу від подальших нападів.
[18]Прабракш, який встановлений на полі Вікрама Мунди в селі Бандхуабеда в Одіші, стоїть високо, щоб не допустити слонів. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
Вікрам Мунда зі села Бандхуабеда в східному штаті Одіша [19], який вирощує горіхи кеш'ю, рис і місцеві сезонні овочі, скаржився на щорічні збитки в розмірі близько 60 000 рупій (753 дол. США), завдані стадами диких слонів. Однак у 2020 році Парабракш прийшов йому на допомогу.
«Раніше нам доводилося не спати всю ніч перед сезоном збору врожаю, лускати хлопавки, розмахувати палаючими ліхтариками, щоб відлякати слонів, які щоразу приходили групами щонайменше по 6-7 особин, від прилеглих лісів», – сказав він.
За словами Дебашиша Шарми, лісового офіцера дивізіону Пурулія [20] (Західна Бенгалія), слони – це дикі тварини, які пересуваються лісами. Ці села колись були частиною їхніх традиційних міграційних шляхів, що проходили через суміжні ліси, з'єднуючи Одішу із сусідніми штатами. Але сьогодні вони перетворилися на розірвані, ізольовані ділянки, що межуються з цими селами, де дикі слони в кінцевому підсумку блукають.
[21]Парабракш з близької відстані охороняє чилі на полі в Одіші. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
«Крім того, з дефіцитом їжі в лісі, ці дикі слони змінюють свої харчові вподобання – з колишньої лісової дієти на основі целюлози, сьогодні вони обирають легкодоступні і більш ситні культури, багаті крохмалем, що ростуть на полях», – сказав Шарма.
І, будучи найбільшими травоїдними тваринами, з максимальним споживанням їжі, вони завдають набагато більшої шкоди, ніж інші тварини, що нападають на посіви, додав він.
У селі Терубеді, штат Карнатака [8], органічному фермеру Рагхавендрі Бхату заважають мавпи.
«Вони приходять сотнями з вереском і криком, стрибають по деревах і грабують мій врожай, а також крадуть моїх курей і курчат», – скаржиться Бхат.
Щорічно його ферма площею 15 акрів зазнавала збитків на суму до 150 000 рупій (1 882 дол. США).
[22]Акустичний пристрій на сонячних батареях — Kapikaat — встановлений на одному з дерев на фермі Рагавендри Бхат у Карнатаці, відганяє мавп подалі. Джерело зображення: Katidhan [2]. Використовується з дозволу.
Проте минулого року він встановив «Капікаат» [23] – акустичний пристрій на сонячних батареях, розроблений Катідханом для відлякування неслухняних відвідувачів. Пристрій, прив'язаний до дерев заввишки 10-12 футів, видає різноманітні звуки, такі як гарчання і рев хижаків, постріли або петарди, щоб відлякати їх. Однак, за словами Бхата, його ефективність становить 60-70 відсотків, оскільки мавпи почали заходити на поле з інших сторін.
Для Аяна це, справді, виклик – перевершити інтелект диких тварин і тримати їх на відстані. Тим часом, Катідхан також намагається знайти рішення, як фермери можуть використовувати один і той самий пристрій, щоб утримувати різні види диких тварин подалі від своїх полів.
«Ми налаштовуємо параметри регулювання висоти під час встановлення пристрою, щоб його відлякуючі спалахи могли точно потрапляти в очі тварин, на яких спрямовані», – сказав він.
Цього року організація має на меті охопити ще 2000 фермерів у 150 селах, а також щонайменше 15-20 власників плантацій кави, каучуку, чаю та кокосових горіхів, а також більше державних лісових департаментів.
Інтерв'ю в цій історії були проведені по телефону, електронною поштою та особисто під час дослідницької роботи у вересні 2022 року