- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

У Киргизстані побільшало випадків насильства над жінками й дівчатами і це викликає обурення у суспільстві

Категорії: Центральна Азія і Кавказ, Киргизстан, громадські медіа, жінки та гендерна рівність, молодь, протест, Bodily autonomy around the world

Мурал із зображенням Бурулай, 20-річної студентки-медика, яку вбив її викрадач у поліцейській дільниці. Фото Мірбека Кадралієва/ООН-ЖІНКИ [1] через Flickr (CC BY-NC-ND 2.0 [2])

Перекладачка: Христина Бедрійчук

Впродовж останніх тижнів, жорстоке поводження із дівчатами та жінками потрапляло у заголовки киргизстанських медіа, починаючи від випадків “ала качуу” (викрадення молодих жінок та дівчат для укладення шлюбу) до сексуального насильства щодо неповнолітніх дівчат. 11 липня 2022 року троє чоловіків віком від 26 до 27 років викрали молоду жінку для укладення шлюбу в одному із районів Бішкеку, столиці Киргизстану. Жертва звернулася до поліції і підозрюваних у викраденні затримали [3] на 2 місяці. Приблизно у цей самий час, в районі Старого Толчка, ринку будівельних матеріалів у Бішкеку, викрали 17-річну дівчину [4]. На шляху до аптеки, вона помітила, що її переслідує машина. Усередині було двоє чоловіків, один з них – друг її сусіда, який запропонував поїхати з ними. Коли вона відмовилася, чоловік затиснув їй рот й силою заштовхнув у машину. Потім чоловіки відвезли дівчину в будинок її сусіда, звідки вона змогла викликати поліцію. Однак, її власні родичі відмовилися від неї, адже за їхніми словами, вона зганьбила сім’ю. Дівчина звернулася у громадський фонд “Открытая линия” [5] (“Відкрита лінія”), який допомагає жертвам ритуалу “викрадення нареченої” у Киргизстані.

У Киргизстані, невеликій країні Центральної Азії, яка межує з Казахстаном, Таджикистаном та Узбекистаном, спостерігається один з найвищих показників викрадення дівчат задля укладення шлюбу. За даними наукових співробітників з демографії й популяційної динаміки Лесі Недолужко й Віктора Агаджаняна, кожен третій шлюб у країні починається з викрадення [6], особливо у віддалених регіонах. Незважаючи на давно сформовану криміналізацію цього правопорушення, про випадки ала качуу можна почути практично кожного тижня.

Одним з найжахливіших прикладів, який викликав резонанс у громадянському суспільстві, стало викрадення 19-річної Бурулай [7], коли викрадач вбив молоду жінку безпосередньо у відділку поліції в Бішкеку. Інший огидний інцидент трапився з Айзадою Кананбековою [8]. У квітні 2021 року, у Бішкеку, група з 5 чоловіків, викрала 26-річну Айзаду. Через 2 дні місцева вівчарка знайшла тіла викраденої жінки й одного з викрадачів всередині машини між селами Арашан і Чокморова в Чуйському районі. Ці події спровокували протести через обурення із закликами до звільнення чиновників та інших правових дій, та стали поштовхом до змін законодавчих норм щодо викрадення наречених. Зараз є чинним новий кримінальний кодекс [9], ухвалений у жовтні 2021 року, який передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном до 7 років за викрадення.

Кадр із жіночого маршу солідарності, Бішкек, Киргизстан. Фото Мерізи Емілбекової/ООН Жінки Киргизстан [10] через Flickr (CC BY-NC-ND 2.0) [2]

У минулі тижні сексуальне насильство щодо неповнолітніх дівчат заполонило стрічки новин. Нещодавно відбувся один кричущий випадок, коли декілька чоловіків включно з офіцерами поліції, чинили сексуальне насильство над 13- річною дівчиною протягом 5 місяців [11]. У серпні 2021 року, на ринку “Дордой” в Бішкеку, продавець звинуватив 13-річну дівчину у спробі вкрасти навушники й передав її у поліцію, де її зґвалтували, погрожуючи ув'язненням до 10 років та величезними штрафами. Зі слів батька жертви, двоє офіцерів поліції й ще один чоловік, передавали його доньку одне одному [12], залякували її й ґвалтували від серпня 2021 року до лютого 2022 року. Тим часом, ґвалтівників іншої 13- річної дитини з інвалідністю із села Сокулук Чуйської області, засудили, а потім випустили [13], оскільки минув строк давності. На розгляд періодичних апеляцій суду знадобилося близько 9 років, період за який минув термін давності, оскільки відповідачі були неповнолітніми на момент вчинення злочину.

Протягом декількох минулих тижнів жіночі громадські організації та активісти, що борються за права жінок, закликали [14] уряд вжити заходів для боротьби з насильством проти жінок і дівчат у Киргизстані.

Мітинг проти насильства над дітьми у Бішкеку

Такі приклади показують, як зростає недовіра населення до поліції у Киргизстані, коли замість того, щоб бути охоронцями, працівники правоохоронних органів стають злочинцями та загрожують жінкам, які звертаються за допомогою. Зважаючи на бездіяльність поліції та прогалини у системі правосуддя, деякі випадки сексуального насильства можуть призвести до свавілля та масових акцій. Так, наприкінці 2021 року, після зґвалтування 16- річної дівчини [17], так званий “суд аксакалів” (суд старійшин) вирішив виселити сім'ю підозрюваного у зґвалтуванні зі села.

Хоча деякі урядовці висловили занепокоєння стосовно зростання насильства щодо жінок та дівчат, а також про готовність реформувати правоохоронні механізми, інші чиновники та державні діячі висловлюють неоднозначні думки. Наприклад, прем'єр-міністр Акилбек Жапаров поскаржився, що такі “погані новини” в ЗМІ шкодять туризму [18] в Киргизстані:

Если посмотрим на изнасилование маленькой девочки, об этом все написали, теперь [туристы] говорят, что не будут приезжать с детьми. Помните в прошлом году [была новость], которая висела на всех сайтах три недели, об изнасиловании 72-летней бабушки. Нажимают на любой русскоязычный сайт, казахи и русские, которые хотят приехать, читают новости и выбирают другие страны.

Якщо подивимося на зґвалтування маленької дівчинки, про це всі написали, тепер [туристи] кажуть, що не приїжджатимуть із дітьми. Пам'ятаєте, минулого року [була новина], яка висіла на всіх сайтах три тижні, про зґвалтування 72-річної бабусі. Натискають на будь-який російськомовний сайт, казахи та росіяни, які хочуть приїхати, читають новини та обирають інші країни.

Гендерно обумовлене насильство стало нормою у Киргизстані – згідно зі звітом Індексу зі становища жінок, миру та безпеки за 2021/2022 [19], ця країна є найнебезпечнішою для жінок серед країн Центральної Азії. У 2021 році, міністерство внутрішніх справ Казахстану зареєструвало 10 151 випадок сімейного насильства [20] – більше, ніж минулого року. Насильство проти дітей, включно з дівчатами, зросло вдвічі протягом цього року [21]. У 2021 році, було зареєстровано 254 справи щодо викрадення наречених [22], але 84 відсотки з них відхилені судом або закриті. Однак, варто зазначити, що це кількісне зростання навряд чи спричинене лише різким зростанням чисельності випадків, позаяк кількість повідомлень про гендерно обумовлене насильство і його реєстрація зросла через те, що суспільство почало звертати більше уваги на гендерні проблеми.

Вид на Узгенський базар, Ошська область, Киргизстан. Фотографія Ninara [23] через Flickr (CC BY 2.0 [24]).

На жаль, киргизстанське суспільство залишається патріархальним [25] й неотрадиційним [26] в багатьох аспектах та досі відводить жінкам другорядну роль і не дозволяє їм контролювати їхню долю. Цей аспект має першочергове значення, впливає на соціальні настрої, гендерну політику та регулювання гендерно обумовленого насильства в Киргизстані. Попри обіцянку країни обрати демократичну стежку після розпаду Радянського Союзу, сімейне насильство і торгівля жінками, викрадення наречених, дитячі шлюби та келінізм [27] (вимушене підпорядкування новоспечених наречених їхнім свекрухам та іншим родичам їхніх чоловіків) досі практикуються у Киргизстані, хоча офіційно криміналізовані.

Своєю чергою, відродження ісламістських настроїв також підливає олії у вогонь, інколи підриваючи становище жінок, а релігійні діячі часто говорять про гендерні проблеми з використання дискримінаційної риторики проти жінок. Так, відео з проповідями датоване 6 липня 2022 року Садибакаса Доолова, імама одного з районів Бішкеку, спричинило обурення у соціальних мережах, оскільки він стверджував, що зростання цін м'яса на ринках пов'язане зі зменшенням цінності “жіночої плоті” [22], що відбивається в їхніх коротких сукнях. Дивовижно, але Духовне управління мусульман у Киргизстані, не знайшло жодних ознак приниження жодної групи чи індивідуумів у промові імама.

Це лише декілька тисяч зламаних життів, які було висвітлено завдяки протестам громадянського суспільства у Киргизстані. Тим часом, впровадження нещодавно ухваленого законодавства щодо сексуального насильства, викрадення наречених та домашнього насильства здається глибоко недосконалим або застарілим, у той час, коли у суспільстві сформувалась велика недовіра до правоохоронних органів [28].

Перекладачка: Христина Бедрійчук