Хорватським політиком, який найбільше бореться за хорватських екстремістів у Боснії, є президент країни Зоран Міланович. Фото НАТО, CC BY-NC-ND 2.0.

Протягом останнього року на Балканах спостерігається безпрецедентний дипломатичний наступ Хорватії та хорватських ультранаціоналістів в Боснії і Герцеговині (БіГ) та за її межами. Кінцевою метою є забезпечення ухвалення дуже суперечливої і дискримінаційної виборчої реформи.

На думку більшості боснійців, обізнаних з цим питанням, а також низки балканських фахівців, ці реформи зміцнять владу Хорватського демократичного союзу (ХДС-БіГ) в Боснії і Герцеговині, ще більше розділивши країну і позбавивши виборчих прав значну частину її населення, передусім ромську і єврейську меншини.

В той час як лідер ХДС-БіГ Драган Чович і вищий ешелон партії на словах підтримують суверенітет країни, разом з керівництвом Хорватії, активістами, близькими до партії, хорватські ультранаціоналісти в БіГ, Хорватії та за її межами демонструють відверту зневагу до боснійської держави. Вони не приховують, що їх кінцевою метою є об'єднання з Хорватією і відновлення кримінальної парадержави «Герцег-Босна». Більшість боснійців, які виступають проти реформ, розглядають їх як перший крок до досягнення мирним шляхом того, чого не вдалося досягти хорватським екстремістам під час війни 1992-1995 років.

Розгромлена на полі бою боснійська армія у 1993-94 роках, її військове та політичне керівництво згодом постало перед Міжнародним кримінальним трибуналом по колишній Югославії (МТКЮ) за злочини проти людяності, порушення законів та звичаїв війни, а також серйозні порушення Женевських конвенцій. МТКЮ встановив, що керівництво боснійських хорватів, діючи спільно з керівництвом Хорватії, прагнуло створити етнічно чисту хорватську державу. Після смерті президента Хорватії Франьо Туджмана у 2000 році його наступник Степан Месич передав слідчим МТКЮ великий масив секретних записів, на яких Туджман відверто говорить про приховування військових злочинів у БіГ, плани розчленування країни та свої тісні зв'язки зі Слободаном Мілошевичем.

Хижацька поведінка Хорватії щодо Боснії і Герцеговини залишається поза увагою міжнародних ЗМІ. З моменту набуття членства в ЄС і НАТО ця країна та її політики стали набагато активніше підтримувати хорватських екстремістів у Боснії і відкрито використовувати своє членство для тиску на ЄС і США з метою надання екстремістам того, чого вони хочуть. В основному, вони досягли успіху, оскільки боснійські політики, які виступають проти законів про виборчу реформу, відкрито заявляли, що як дипломати ЄС, так і представники Державного департаменту США намагалися схилити їх до мовчазної згоди. Значний тиск чинився також на Верховного представника ЄС у Боснії з метою зміни законів на користь ХДС та хорватських екстремістів.

Ще в липні близько 7000 осіб вийшли на акцію протесту перед офісом Верховного представника (ОВП) в столиці Боснії Сараєво після повідомлень про те, що Верховний представник Крістіан Шмідт збирається використати свої повноваження для зміни виборчого законодавства.

На початку серпня хорватські екстремісти також здобули, як спочатку здавалося, ще одну дипломатичну перемогу, оскільки посольство Ізраїлю в Тирані, Албанія (яке також відповідає за БіГ), виступило на підтримку «виборчих реформ». Швидше за все, це стало результатом візиту до Ізраїлю лідера ХДС-БіГ Драгана Човича і лідера боснійських сербів Мілорада Додіка. Швидше за все, вони вважали, що Ізраїль зможе чинити більший тиск на США і ЄС, а головне – на Німеччину. Верховним представником ЄС в БіГ є німець.

Однак, після резонансу в Інтернеті та кількох статей в ізраїльських ЗМІ, Ізраїль оголосив догану своєму тодішньому послу в Албанії та Боснії Ноаху Галь Гендлеру за втручання у боснійську політику. За повідомленням газети Haaretz:

«Яір Лапід, який є одночасно прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Ізраїлю, назвав дії посла «негативним впливом на ізраїльську дипломатію» і розпорядився винести йому догану».

Іронія дій ізраїльського посла на користь сил, які часто вшановують спадщину винуватців Голокосту часів Другої світової війни, і цинізм тих, хто до цього причетний, просто перехоплює подих.

У червні хорватські екстремісти зруйнували старе партизанське кладовище в Мостарі, присвячене антифашистам, вбитим під час Другої світової війни. Кладовище, яке кілька разів піддавалося актам вандалізму з часів боснійської війни, що розташоване на пагорбі з видом на західну сторону Мостара, переважно хорватську частину міста, легкодоступну для хорватських екстремістів.

🔴 Oskrnavljeno Partizansko groblje u Mostaru. Najveća šteta dosad, uništeno više od 700 spomen-ploča poginulim borcima tokom Drugog svjetskog rata. #Mostar #BosnaiHercegovina

Foto: 📸 Ustupio Dragan Markovina (©) pic.twitter.com/FaQtRmGvMA

— Radio Slobodna Evropa (@RSE_Balkan) June 15, 2022

Партизанське кладовище в Мостарі знову піддалося нарузі. Збитки наразі є найбільшими, знищено понад 700 меморіальних плит на честь загиблих бійців Другої світової війни. Фото Драгана Марковіна (©)

Значна частина вшанованих там антифашистів була вбита Усташами – військовим крилом т.зв. «Незалежної держави Хорватії» (НДХ) Анте Павеліча, нацистської маріонеткової держави, відповідальної, серед іншого, за облави та депортацію боснійських євреїв до концтабору Ясеновац-Стара Градішка.

Нацистський лідер Адольф Гітлер зустрічається з Анте Павеличем, лідером «Незалежної Держави Хорватія» (NDH), після його прибуття в Бергхоф у Баварії, Німеччина, у 1941 році. Фото з архіву Меморіального музею Голокосту США (фото # 85432), через Вікіпедію.

Хорватські екстремісти не соромляться вшановувати спадщину НДХ. Це стосується і вулиць у західній частині Мостара, названих на честь головного ідеолога НДХ Міле Будака, а також командирів Усташів Юре Францетича і Рафаеля Бобана та інших. Протягом багатьох років, заклики до зміни назв вулиць блокувалися Драганом Човичем і ХДС-БіГ, аж до липня цього року, невдовзі після візиту Човича до Ізраїлю. Це рішення було ухвалено з метою задобрити Ізраїль, а також згадувалося колишнім послом Ізраїлю в Албанії та Боснії, як причина його підтримки виборчої реформи.

Варто також зазначити, що вулиці були перейменовані на честь цих видатних діячів НДХ та Усташів під час боснійської війни хорватськими екстремістами, такими як Мате Бобан, президент парадержави «Герцег-Босна» та воєнний президент ХДС-БіГ та засуджений військовий злочинець Бруно Стоїч.

Хорватським політиком, який найбільш активно бореться за справу хорватських екстремістів у Боснії, є президент країни Зоран Міланович. Протягом останнього року він обіцяв накласти вето на членство Фінляндії та Швеції в НАТО до тих пір, поки не будуть ухвалені виборчі закони на користь ХДС-БіГ і хорватських екстремістів. Він також заявив, що БіГ ніколи не стане членом НАТО, поки не буде змінено виборче законодавство, і що Хорватія не дозволить БіГ стати членом НАТО.

Під час зустрічі лідерів західнобалканських країн у Словенії два тижні тому Міланович також поставив під сумнів правдивість геноциду у Сребрениці.

Зовсім недавно він закликав хорватських солдатів взяти участь в операції «Алтея», що є частиною військового розгортання ЄС в БіГ для нагляду за військовим виконанням Дейтонської угоди. Міланович сказав: «Ми завжди будемо боротися за захист БіГ: «Ми завжди будемо боротися за захист хорватів у БіГ. Ми будемо наполягати на тому, щоб Хорватія направила своїх солдатів в рамках операції «Алтея» в БіГ під егідою НАТО або Європейського Союзу (ЄС). Це будемо вирішувати ми, а не Сараєво і не Белград. У хорватській політиці настав новий час».

Це викликало реакцію з боку боснійських політиків і дипломатів, зокрема Желько Комшича, який сам є етнічним хорватом і членом боснійського президентства. Він заявив, що «для нас неприйнятно, щоб Хорватія, країна, яка брала участь у бойових діях під час боснійської війни, мала війська, присутні в складі місії ЄС».

Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Бісера Туркович висловив занепокоєння у Твіттері:

Serious concerns about the intention of Croatia’s President to send Croatian troops to Bosnia and Herzegovina, as a part of the Althea EUFOR/NATO mission to Bosnia & Herzegovina, while at the same time denying the Genocide committed in Srebrenica. pic.twitter.com/hI6QQ3C5ZT

— Bisera Turković (@BiseraTurkovic) September 16, 2022

Серйозне занепокоєння з приводу наміру президента Хорватії відправити хорватські війська до Боснії і Герцеговини в рамках місії EUFOR/NATO в Боснії і Герцеговині «Алтея», в той же час заперечуючи геноцид, вчинений у Сребрениці. pic.twitter.com/hI6QQ3C5ZT

- Бісера Туркович (@BiseraTurkovic) 16 вересня 2022 р.

Хоча реакцію можна тільки вітати, є набагато більше причин не бажати присутності хорватських військових на боснійській землі, враховуючи той факт, що Хорватія роками використовувала свій вплив як член ЄС і НАТО для дестабілізації Боснії і Герцеговини. Існує набагато більше причин для нарікань, ніж просто роль Хорватії у воєнний час і заперечення геноциду Зораном Мілановичем. Боснійські політики і дипломати повинні чітко усвідомлювати згубний вплив Хорватії.