- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Як палестинська молодь за допомогою стрижки чинила опір ізраїльській окупації

· Автор Mariam A. Перекладач Олександр Колодюк

Категорії: Близький Схід та Північна Африка, Ізраїль, Палестина, біженці, війна і конфлікти, громадські медіа, корінні народи, молодь, політика, права людини, протест

Ласкаво просимо до молоді Єрусалиму, карикатура Махмуда Аббаса, [1] використана з дозволу

Останніми тижнями молоді палестинці з табору біженців Шуфат, розташованого на північ від окупованого Єрусалиму, голять голови, щоб ввести в оману ізраїльські окупаційні війська, які розшукують 23-річного Удая Аль-Тамімі [2], якого підозрювали в організації стрілянини на військовому контрольно-пропускному пункті неподалік табору 8 жовтня.

Те, що згодом стало відомим як «Операція Шуфат», інцидент призвів до вбивства ізраїльської жінки-солдата та поранення двох інших, що призвело до повної облоги табору ізраїльськими окупаційними силами.

Після того, як ізраїльські військові опублікували опис злочинця як лисого, кілька молодих палестинських чоловіків розмістили в Інтернеті відео, на якому вони голять голови в перукарні всередині табору, без коментарів.

Вони й не підозрювали, що їхній акт мирного опору викличе масову підтримку серед молодих людей як всередині табору, так поза його межами, а також за кордоном [3], де гоління голови стало тактикою ненасильницького опору і знаком солідарності з жителями табору.

Ізраїльська окупаційна влада оголосила, що молодик, який вчинив збройний напад на контрольно-пропускний пункт табору Шуфат минулої суботи, вбивши жінку-солдата і поранивши трьох інших ізраїльських солдатів, і який ще знаходиться на волі, лисий. Щоб ще більше ввести ізраїльтян в оману, всі молоді люди табору поголили голови.

Ця тактика нагадує палестинські повстання [7] між 1936 і 1939 роками, коли палестинці в містах відмовилися від своїх «фесок» [8] на користь носіння «куфії» [9] — традиційного головного убору з картатим малюнком, який, зазвичай, носять «фаллахіни» (сільські жителі) — у спробі обдурити британських колоністів [10], які ідентифікували палестинських повстанців, що походять з переважно сільських районів, за їхніми куфіями.

Цей ненасильницький метод протесту швидко поширився у соціальних мережах, надихаючи різні твори мистецтва на знак солідарності. Це також викликало вимоги щодо інших актів непокори, таких як навмисне використання імені Тамімі, Удай [11], у телефонних розмовах, WhatsApp та SMS-повідомленнях, намагаючись обдурити ізраїльську систему спостереження [12] у своїх спробах знайти його.

Від річки до моря ми будемо голити наші голови начисто. Ахмад Каддура

Віддаючи належне палестинському карикатуристу Наджі Алі [17], цей художник зобразив фігуру Хандали [18] — культовий символ палестинської ідентичності та непокори.

Палестинці також використовують гумор, щоб впоратися з похмурими реаліями ситуації.

Колективне покарання

На жаль, реалії в Палестині далекі від гумору. У квітні 2021 року організація Human Rights Watch опублікувала значну доповідь [29], в якій звинувачувала Ізраїль у скоєнні злочинів проти людства у формі апартеїду через його інституційну дискримінацію та систематичний гніт палестинців.

Нещодавні акти непокори не сподобалися ізраїльській владі, чиї напади на всі види мирних палестинських протестів вже давно є джерелом занепокоєння [30] серед правозахисної спільноти.

8 жовтня ізраїльська влада запровадила шестиденний локдаун на в'їзд та виїзд у таборі Шуфат. У таборі проживає близько 100 000 палестинських біженців, які були насильно вигнані [31] у 1948 році зі своїх рідних будинків і земель в історичній Палестині заради створення Ізраїлю. З тих пір табір був відрізаний від решти Єрусалиму ізраїльською розділовою стіною, перетворивши його на велику в'язницю, де Ізраїль контролює всі пункти в'їзду та виїзду [32]. Під час нещодавнього військового локдауну жителям табору було відмовлено в можливості його покинути [32], піти на роботу, відвідати лікаря або отримати доступ до предметів базового забезпечення та послуг.

В умовах цього колективного покарання, застосованого до табору під час погоні за Тамімі, жителі табору розпочали кампанію громадської непокори.

В рамках колективного «покарання» та одержимості помстою окупанти взяли в облогу 150 000 палестинців у пошуках виконавця операції «Шуфат». Західний берег річки Йордан оголосив загальний страйк на завтра, а жителі табору Шуфат оголосили про громадську непокору з постійними зіткненнями. Західний берег річки Йордан — це бомба сповільненої дії, яка вибухне в умовах окупації та сил безпеки, які їй сприяють.

Протести поширились як на Західному березі, так і в окупованому Східному Єрусалимі, де розгорнувся загальний комерційний страйк. Це було зроблено у відповідь на заклик до страйку [36], розповсюджений «Ареен аль-Усуд» («Лігво Лева»), озброєною повстанською групою [37], що складається з молодих людей з різних політичних нахилів, яка була нещодавно створена в місті Наблус після смерті 19-річного Ібрагіма аль-Набулсі [38], іншого молодого чоловіка вшановуваного як місцевого героя. Ця група очолювала опір [39] нападам ізраїльської армії на табір біженців у Дженіні та місті Наблус.

Нещодавно Наблус зазнав жорстоких нападів від поселенців [40] під захистом ізраїльської армії і тут запровадили локдаун, на кшталт такого, який запровадили у Шуафаті з 11 жовтня. У той час як 13 жовтня ізраїльська влада послабила обмеження в таборі біженців Шуфат, вони досі діють в Наблусі.

Палестинська молодь, яка голить голову, тепер піддається штрафам у розмірі 500 шакелів [41] і постійним провокаціям з боку ізраїльських військових, і щонайменше 15 молодих людей [42] втратили роботу через свою нову зачіску.

Тим часом, розшук Удая Тамімі завершився 19 жовтня [43] після чергової спроби стрілянини по ізраїльським охоронцям в незаконному поселенні Маале Адумім [44], на схід від окупованого Єрусалиму. Дізнавшись про його смерть, сотні жителів Шуфата вийшли на вулиці, щоб висловити свою повагу і вшанувати його як героя.

Перед будинком бійця-мученика Удая Тамімі в таборі Шуфат.

Нова хвиля палестинського опору

Протягом останніх кількох місяців напруженість на Західному березі посилилася через серію ізраїльських військових операцій [49], озброєних поселенців, які безкарно тероризували корінних палестинців [50], та посилення палестинського збройного опору. Ця серія насильства є частиною ізраїльської військової операції [51] «Зламати хвилю», спрямованої проти палестинського збройного опору, який став свідком пожвавлення на Західному березі після переломного моменту в мобілізації палестинців з травня 2021 року [52].

У той час палестинці із Західного берега і Сектору Гази, а також палестинські громадяни Ізраїлю об'єдналися, щоб висловити протест проти виселення жителів з району Шейх Джарра [53] в Східному Єрусалимі і нападів на віруючих в мечеті Аль-Акса. Це швидко переросло в 11-денну ізраїльську атаку на взятий в облогу Сектор Гази [54], внаслідок якої загинуло понад 260 палестинців, зокрема 66 дітей.

Однак, подальша об'єднана солідарність вдихнула нове життя у збройний опір на Західному березі річки Йордан.

З початку 2022 року ізраїльські сили вбили щонайменше 165 палестинців [55] на окупованому Західному Березі та в Секторі Гази, зокрема 51 жителя Гази у серпні під час триденного нападу Ізраїлю на сектор, який ЮНІСЕФ назвав «найсмертоноснішим роком з 2006 року» [56].

Нове покоління, яке втрачає надію через жорстокі реалії ізраїльського апартеїду, тепер очолює боротьбу. У той час як палестинці на окупованих територіях продовжують висловлювати співчуття [57] і хвилювання про тих молодих людей, які знаходяться на передовій лінії руху опору, ця зростаюча солідарність [58] допомагає об'єднати ідеологічно і фізично роздроблені громади.