Гендерна рівність в українській мові: фемінітиви визнали на державному рівні

Скріншот з YouTube -каналу «Квантова філологія», на якому ліворуч зображені ті самі професії в жіночому роді, а праворуч – у чоловічому роді українською мовою.

Протягом кількох століть українські жінки були змушені залишатися в тіні: вони не могли успадковувати майно, представляти себе в судах, працювати та обіймати державні посади. Це, можливо, є історичним поясненням того, чому для таких позицій немає граматичних форм жіночого роду. Але поступово розрив між правами чоловіків і жінок зменшувався, і зрештою, вживання фемінітивів стало актуальним і необхідним.

Фемінітиви характерні для української мови, яка має три граматичні роди: чоловічий, жіночий і середній. Це дозволяє утворювати фемінітив шляхом додавання суфікса до вже наявного іменника чоловічого роду за граматичним родом. В українській мові нараховується понад 13 таких суфіксів, але найпродуктивнішими є близько 4-6, зокрема -к, -иц, -ин, -ес, які супроводжуються звуками а або я. Наприклад: «студент», а у фемінітивній формі «студентка».

Історія фемінітивів

Перші фемінітиви з’явилися в українській мові ще у Середньовіччі. Їх можна знайти в деяких текстах найдавнішої української літератури, як-от «Руська правда» XI століття або епос «Слово о полку Ігоревім» XII століття. У XVI столітті фемінітиви з’являються у словниках, зокрема в першому друкованому українському словнику «Лексис», укладеному Лаврентієм Зизанієм, який датується 1596 роком і містить сім фемінітивів. З часом їх кількість зросла. У XVII–XIX століттях фемінітиви вживалися переважно в усній формі, хоча провідні українські письменники, такі як Тарас Шевченко та Леся Українка, часто вживали їх у своїх віршах.

З початку XX століття, як тільки жінки почали опановувати нові професії, фемінітиви стали частіше зустрічатися у словниках. У «Словнику української мови» Дмитра Яворницького можна знайти такі слова: домовласниця, злочинниця, здільниця. Словник Бориса Грінченка (1907–1909) налічує вже 935 фемінітивів. Інший російсько-український словник Агатангела Кримського (1924–1933) додає такі слова, як делегатка, демократка, законодавиця та багато-багато інших.

За словами академіків Івана Огієнка та Михайла Гінзбурга, фемінітиви були вилучені з української мови в радянський період, починаючи з 1930-х років, оскільки влада прагнула асимілювати українську мову російською. У російській мові переважають іменники чоловічого роду, і налічується лише чотири суфікси, які можуть утворювати фемінітиви. Крім того, фемінітиви в російській мові часто мають негативний відтінок.

Фемінітиви в сучасній Україні

На початку 2000-х років українці почали переглядати своє ставлення до розвитку рідної мови, зокрема й до активного вживання фемінітивів. Одним із пояснень цього є значна кількість феміністичних рухів, які інструменталізували повернення до використання фемінітивів при описі професій. Перший український варіант семитомника «Гаррі Поттер» у перекладі Віктора Морозова, започаткований у 2002 році, містив такі фемінітиви, як «професорка Макґонеґел» або дракониха/драконка.

У 2012 році професор Анатолій Нелюба видав словник «Словотворчість незалежної України 1991-2011», в якому описуються фемінітиви, що з’явилися в українській пресі за цей період.

А у 2019 році в Україні був ухвалений новий правопис, який містив рекомендації та правила творення фемінітивів, що офіційно зарахувало їх до норм української мови. Таким чином, якщо раніше фемінітиви використовувалися лише в словесній чи поетичній мові та в словниках, то тепер вони можуть використовуватися в усіх лінгвістичних сферах, зокрема в науковому та офіційному спілкуванні.

Так, у 2020 році на основі правил нового правопису, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства офіційно дозволило використовувати фемінітиви для будь-якої посади у своїй категоризації професій. У 2021 році президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміну назви свята «День захисника України» на «День захисника та захисниць України». Це єдиний випадок, коли фемінітив введено до назви будь-якого офіційного свята в Україні.

Згідно з опитуванням Інституту масової інформації, 63% українських журналістів постійно вживають фемінітиви у своїх медійних матеріалах. Ще 15% зазначили, що їхні редактори не вимагають використання фемінітивів, тоді як 12% сказали, що не всі професії дозволяють утворювати фемінітиви. І лише 4% зазначили, що взагалі не використовують фемінітиви у своєму контенті.

Чому деякі українці виступають проти фемінітивів?

Доктор Олена Масалітіна називає три причини, чому деякі люди категорично відмовляються від вживання фемінітивів. По-перше, людина може бути не знайомою з фемінітивами або ж бути російськомовною. У російській мові значно менше фемінітивів і суфіксів, які дозволяють створювати форми жіночого роду, тому, коли така людина розмовляє українською, вона може відчути, що наявність такої кількості фемінітивів звучить штучно або незвично. Згідно з соціологічними дослідженнями, проведеними групою «Рейтинг», українською мовою в побуті, на роботі та вдома спілкуються 51% українців, 36% — і українською, і російською, а 13% — виключно російською.

По-друге, дуже часто самі жінки не хочуть, щоб до них зверталися у фемінітивах, оскільки вважають, що це форма дискримінації. Масалітіна каже: «Якщо ми заглянемо в український словник, то побачимо, що фемінітивів вдвічі менше ніж іменників чоловічого роду (що вказують на професію). Звичайно, стає зрозуміло, що суспільство зневажало жінку протягом кількох століть. Так і залишається зараз, оскільки минуло не так багато часу з тих пір, як жінки завоювали такі ж самі права, як чоловіки. І така реакція є лише незаперечним підтвердженням того, що ми живемо у патріархальному світі. Але якщо жінці незручно, коли про неї говорять конкретно в жіночому роді, то не потрібно змушувати чи обурювати її, варто лише поважати її позицію, надаючи їй право вирішувати самостійно».

І останнє, деякі люди полюбляють сперечатись, і проблема фемінітивів безумовно є ідеальною для цього.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.