Двомовні написи казахською та російською мовами у м’ясному відділі Зеленого базару (Көк базар) в Алмати, Казахстан. Фотографія Сари Йоманс [1] із Flickr (CC BY 2.0 [2])
Перекладачка: Олександра Панфілова
Наприкінці жовтня, поки Казахстан відчайдушно намагався подолати соціальні та економічні наслідки величезного припливу російських громадян, переважно молодих чоловіків, які рятувалися від «часткової мобілізації», оголошеної [3] президентом Росії Володимиром Путіним 21 вересня 2022 року, коментар до використання казахської мови відомим бізнесменом викликало обурення в соціальних мережах Казахстану. 19 жовтня на ознайомчій зустрічі з російськими громадянами, які щойно прибули до Казахстану, Раміль Мухоряпов, магнат електронної комерції, внесений до 50 найвпливовіших бізнесменів [4] Forbes Казахстан, перебив спікера, який пояснював мовні особливості країни, сказавши: «кажуть, що розуміти російську мову, але переважно відповідати казахською мовою – ознака націоналізму та безкультур’я.»
Як тільки відео [5] із зустрічі поширилося у соцмережах, його слова викликали обурення громадськості та заклики бойкотувати послуги його компаній і подати позов до суду. Спочатку він опублікував опитування у своєму Instagram-акаунті щодо відповідності спілкування казахською мовою із «гостями з Росії» «традиціям казахської гостинності». А також порівняв нинішню втечу росіян від мобілізації до примусової депортації чеченців та інгушів [6] Сталіним у 1944 році. Згодом, він записав відео казахською мовою із вибаченнями. Як виявилося, понад 10 років онлайн-сервіси та мобільні додатки Chocofamily не мали повноцінних версій казахською мовою [7], тому компанія поспіхом ініціювала зворотний зв’язок казахською мовою та пообіцяла запустити повноцінні послуги казахською мовою до кінця року.
Проте, це був не перший випадок обурення громадськості щодо компаній групи Chocofamily, шостого за темпами зростання підприємства країни [8]. У 2017 році відділення групи туристичних онлайн-магазинів запустило відеорекламу [9], в якій представлені групи жінок, які носять лише шийні хустки та кашкети стюардес. На сленгу російське слово пілотка (пилотка) також позначає жіночі статеві органи. Тоді громадськість протестувала [10] проти їх сексистської реклами, яка об’єктивувала жінок, що призвело до тимчасового падіння рейтингів сервісу, але компанія не видалила рекламу.
Тим часом, місцеві Telegram-канали поширили скріншоти [11] нібито соцмережі Мухоряпова з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розпочала війну, де він вихваляє президента Росії Путіна та вітає втручання Росії, якщо «якісь радикальні ісламісти влаштують тут Майдан [12]». Однак, протягом останніх кількох місяців він публікував коментарі проти поточного російського вторгнення в Україну. Стосовно його останніх коментарів, група з 20 депутатів нижньої палати парламенту Казахстану [13] звернулася до генпрокурора з проханням надати оцінку його виступу, а департамент поліції відкрив проти нього кримінальну справу [14] за розпалювання суспільної ворожнечі.
Російський православний Вознесенський собор у парку Панфілов, Алмати, Казахстан. Фотографія Сари Йоманс [15] із Flickr (CC BY 2.0 [2])
Ця бурхлива публічна дискусія спалахнула лише через кілька днів після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував створити міжнародну організацію для підтримки та просування російської мови на неформальному саміті Співдружності Незалежних Держав (СНД) у Санкт-Петербурзі, Росія, 7 жовтня, що збігається із 70-річчям Путіна. Цей щедрий «подарунок» президента Казахстану, який з гордістю розтиражували всі великі російські ЗМІ [16], офіційна прес-служба казахського президента чомусь оминула, але він одразу викликав обурення в країні. Дійсно, якось недоречним виглядало прагнення президента Казахстану підтримати одну з офіційних мов ООН, яка має статус офіційної в кількох країнах і якою розмовляють близько 220 мільйонів людей [17].
Безчутливий жест Токаєва стався в той час, коли Казахстан, його суверенітет, територіальна цілісність і культура піддаються відкритому і систематичному переслідуванню з боку російських політиків і медійників. Буквально у серпні 2022 року колишній президент Росії і нинішній заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв зобразив Казахстан як «штучну державу, колишні російські території» [18], звинувачуючи у вчиненні геноциду проти етнічних росіян і заявивши, що порядку не буде , якщо туди не доберуться росіяни. Згодом помічник Медведєва заявив, що саме цей пост у «ВКонтакте» був якимось чином змінений хакером [19].
Щодо Токаєва, то після тижневого мовчання він озвучив досить непереконливий аргумент на користь створення організації з просування російської мови, який полягав у намірі «створити міжнародну організацію на кшталт ООН [20], використовуючи позитивний досвід франкофонії». Після зростання невдоволення, особливо у казахомовних соціальних медіа, його спробами популяризувати російську мову без жодних гідних зусиль для просування казахської мови, відповідь Токаєва була досить похмурою [21]:
Сфера применения казахского языка с каждым годом расширяется. Поэтому оснований для беспокойства нет. Недопустимо использовать казахский язык для политических игр. Такого рода ошибки привели к печальным последствиям в некоторых странах.
З кожним роком сфера використання казахської мови розширюється. Тому підстав для хвилювань немає. Неприпустимо втягувати казахську мову у політичні ігри. Такі помилки призвели до трагічних наслідків у деяких країнах.
Однак, із початком кривавого російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року та посиленням войовничості та експансіонізму офіційної російської риторики щодо колишніх радянських держав, зокрема Казахстану, саме казахська мова мимоволі опинилася на перехресті політичних уподобань. Цікаво, що саме війна Путіна в Україні спонукала багатьох казахів прийняти казахську мову, а у деяких випадках і почати вивчати її з нуля. Такий настрій, наприклад, спонукав Азамата Джунісбая, «казаха середнього віку» та професора університету в Каліфорнії, основною мовою якого є російська мова, записатися на курси казахської мови цієї осені [22].
Як розповіла у нещодавньому інтерв’ю [23] Заріна Баймуссіна, редактор і перекладачка казахського видавництва, яка вже півтора року керує казахським мовним гуртком:
Путин соғыс ашқан соң клубқа келетін адамдар саны артты. Мобилизациядан соң қазақ тілін үйренуге ресейліктер де келді. Қазір тілімізді үйреніп, қазақтың салт-дәстүрімен танысып жүр.
Після того, як Путін почав війну, кількість відвідувачів клубу збільшилася. Після мобілізації, вчити казахську мову почали і громадяни Росії. Зараз вони вивчають нашу мову та знайомляться з нашими звичаями й традиціями.
Як виявилося, клуби казахської мови засновують і ведуть не тільки етнічні казахи або мовники, а й етнічні росіяни. Один з них «Батыл бол» [24] (Будь сміливим) діє в десяти містах Казахстану. Його засновник Олексій Скалозубов [25] зізнається, що на своїй основній роботі менеджером з продажу почав відчувати зростаючу потребу говорити казахською мовою.
View this post on Instagram
Тим часом, поки гарячі дискусії навколо казахської мови, здається, повільно згасають, казахський уряд ініціював законопроект, який передбачає, що незнання казахської мови [27] може вважатися одним з виправдань для відмови в натуралізації або відновлення казахського громадянства. Цікаво, що ця ініціатива була запропонована лише через кілька днів після того, як Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) виявила, що тільки з липня по вересень 2022 року, 1,3 мільйона людей виїхали з Росії до Казахстану [28].
Перекладачка: Олександра Панфілова