Фетрова карта Киргизстану ручної роботи у киргизькій школі. Фотографія GPE/Maxime Fossat [1] через Flickr (CC BY-NC-ND 2.0 [2])
Перекладачка: Олександра Панфілова
23 листопада 2022 року міський суд Бішкека, який розглядав апеляційну скаргу прокуратури на попереднє рішення обласного суду, виніс ухвалу про видворення відомого журналіста-розслідувача Болота Темірова [3]. Незважаючи на те, що підсудний має киргизьке громадянство з 2008 року, його поспіхом та насильно депортували до Москви, що викликало здивування та критику серед правозахисників та міжнародних організацій. У травні 2022 року, коли одна за одною відкривались кілька кримінальних проваджень, його позбавили киргизького громадянства за «підробку документів» [4], що згодом стало підставою для його депортації у Росію. Під час насильницької депортації до Росії йому не дозволяли забрати жодних особистих речей, грошей, телефону та навіть паспорта в порушення процедури депортації [5].
Засновник YouTube-каналу Temirov LIVE [6] Болот Теміров був серед номінантів на 30-у щорічну Премію свободи преси [7] «Репортерів без кордонів» (RSF) у категорії «Незалежність». Палкий викривач корупції на вищому рівні у рідному Киргизстані, Теміров раніше зазнав нападу та побиття [8] приблизно під час розкриття мільярдного корупційного скандалу [9], пов’язаного із Раїмбеком Матраїмовим, заступником голови митниці Киргизстану, та його родичами. Цього разу він, вочевидь, «переступив межу» з розкриттям корупційних схем, пов’язаних із державною киргизькою нафтогазовою компанією «Киргизнефтегаз», до якої, начебто, були причетні діти голови Держкомнацбезпеки (GKNB) Камчибека Ташиєва [3]. Варто зазначити, що Ташиєв є дуже близьким другом і політичним соратником [10] президента Киргизстану Садира Джапарова.
The Bishkek City Court’s decision to deport journalist Bolot Temirov disregards democratic principles. Journalists should be allowed to work without fear of retaliation. Freedom of expression is protected under the Kyrgyz constitution – these rights must be upheld.
— U.S. Embassy Bishkek (@USEmbassyKG) November 23, 2022 [11]
Рішення міського суду Бішкека про депортацію журналіста Болота Темірова суперечить демократичним принципам. Журналістам потрібно дозволити працювати, не боячись помсти. Свобода висловлювання поглядів захищена Конституцією Киргизстану – ці права повинні бути дотримані.
— Посольство США в Бішкеку (@USEmbassyKG) 23 листопада 2022 р. [11]
Як виявилося, Держкомнацбезпеки та його силовики швидко намагалися змусити журналіста та його колег замовкнути, застосовуючи стеження, шантаж та шпигунство [12], включно з публікацією відеозапису сексу за участю жінки-співробітниці «Теміров LIVE». Щодо самого Темірова, то його квартиру прослуховували, а згодом обшукали, при цьому його звинуватили у зберіганні та збуті наркотиків [13], а також у підробці документів і незаконному перетині кордону, хоча він вважав, що наркотики йому підкинули працівники поліції. Незважаючи на те, що йому загрожував 5-річний вирок, 28 вересня його виправдали за звинуваченням у зберіганні наркотиків і незаконному перетині кордону [14], після чого вони не знайшли іншого виходу, як депортувати його.
7 грудня 2022 року в одному з районних судів Бішкека розпочався ще один дуже політизований процес – над 19-річним блогером Йрисом Жекшеналієвим [15]. Жекшеналієва звинувачують у підбурюванні до громадської непокори та підготовці до масових заворушень. Його заарештували у серпні 2022 року через відео [16], в якому критикувалось намагання уряду продати родовища залізної руди Джетім-Тоо, опубліковане групою «Політ Узник» у Facebook, яку він адміністрував.
Раніше, у листопаді 2020 року, саме тодішній виконувач обов'язків прем'єр-міністра Киргизстану Садир Джапаров виступив з ідеєю погасити борг у 1,8 мільярда доларів Ексімбанку Китаю [17] за рахунок ресурсів Jetim-Too. Однак 14 серпня, в день арешту блогера, Джапаров, який нині є президентом Киргизстану, заявив [18], що країна ще не готова до розробки родовищ Джетім-Тоо, звинувативши «лжепатріотів» у поширенні чуток та спробах уряду передати шахти іноземцям.
На засіданні суду затримали блогера Бориса Жекшеналієва. Бішкек, 2 вересня 2022 року. Скріншот з YouTube-каналу Kaktus KG [19].
Киргизстан, який станом на кінець січня 2022 року посідає 72-е місце в рейтингу свободи преси RSF World Press Freedom [20], наразі чинить величезний тиск на журналістів і переслідує їх у беспрецедентному масштабі [12], а також обмежує свободу ЗМІ. Після арешту Темірова 22 січня 2022 року Генпрокуратура порушила кримінальне провадження щодо «Кактус Медіа» [21] за фактом оприлюднення ним сюжету таджицького видання про нещодавній киргизько-таджицький прикордонний конфлікт [22], звинувативши ЗМІ у «пропаганді війни», яка передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі. Акції залякування журналістів і ЗМІ не обмежувалися судовими діями. 28 січня та пізніше 9 лютого натовпи зібралися перед редакціями «Кактус Медіа» та «Клооп» [23] із закликами ліквідувати такі відомі ЗМІ, як «Кактус», «Клооп» та «Азатик», які вони звинувачували у «шпигунстві» та називали «іноземними агентами».
Приблизно в той же час проурядова група, яка назвала себе «блогерами» та «активістами», провела прес-конференцію [24] із закликом ухвалити так званий «закон про іноземних агентів» — інструмент, який широко використовується в Росії для переслідування незалежних ЗМІ та активістів — оскільки, за їх словами, вищезазначені ЗМІ подають однобічну та некоректну інформацію. Тому уряд запропонував низку законопроектів і поправок [25], які суттєво обмежують права на свободу об’єднань і діяльності громадянського суспільства, зокрема законопроект про некомерційні громадські організації, а також зміни до закону про ЗМІ. Ці поспішні заходи призведуть до обтяжливих процедур реєстрації, посилення державного контролю над незалежною журналістикою та комунікаціями.
23 жовтня 2022 року, на тлі триваючих спроб влади заблокувати або обмежити незалежні ЗМІ, країна була шокована масовим арештом 22 активістів і політиків [26], зокрема і журналістів. За словами Акикатчи (омбудсмена) Атир Абдрахматової, відповідальної за парламентський контроль за дотриманням прав людини, обшуки і подальші арешти активістів і політиків були пов'язані з їх позицією щодо статусу Кемпір-Абадського водосховища [27]. Заарештовані активісти були членами-засновниками так званого Комітету захисту Кемпір-Абада [28], який був заснований кількома днями раніше. Як це часто буває, державне інформаційне агентство «Кабар» напередодні арештів оприлюднило інтерв'ю президента Джапарова, де він звинуватив противників угоди у «зловживанні демократією», заявивши, що знає, хто організував і спонсорує ці заворушення [29]. Пізніше, 17 листопада 2022 року, голова Держкомнацбезпеки Ташієв відкрито звинуватить їх у намірі повалити уряд шляхом державного перевороту [30] через угоду про киргизько-узбекский кордон.
Вид на Кемпір-Абадське водосховище. Скріншот з YouTube-каналу Azattyk [31].
Крім того, коментуючи це питання, заступник голови Кабінету міністрів Киргизстану Еділ Байсалов закликав всіх замовкнути щодо питання кордону [32]:
По вопросам границы вообще всем молчать. Таковы законы демократии. Решат всё легитимно всенародно избранные органы власти. Не толпа. Не блогеры. И тем более, не “сбитые летчики” политики-пенсионеры и не лузеры.
У питанні кордонів усі повинні замовкнути. Це правила демократії. Все легітимно вирішувала б всенародно обрана влада. Не натовпом. Не блогерами. Особливо не політичним пенсіонерам і невдахам.
Раніше він вирішив звинуватити ЗМІ [33] в тому, що вони ввели націю у стресове становище, розкривши та поширивши новину про жахливе згвалтування 13-річної дівчинки поліцейськими [34] протягом приблизно п'яти місяців.
10 жовтня 2022 року Ташієв доповів [35] у парламентському комітеті, що згідно із запропонованою угодою щодо Кемпір-Абадського водосховища (також відомого узбецькою мовою як Андижанське водосховище) на киргизько-узбецькому кордоні, Киргизстан розширить свою територію на 15 806 га, в той час як Узбекистан зберігає 4485 га акваторії. Однак, як повідомляє прес-служба президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва, угода передбачає подальшу заборону на будівництво гідротехнічних або будь-яких інших споруд [36] на річці Говасай. Згодом угоду ратифікували парламенти двох країн і підписали їх президенти на тлі триваючого затримання активістів [37].
У той час, коли уряд продовжує практику заморожування банківських рахунків ЗМІ та блокування веб-сайтів [38], публічного переслідування журналістів та активістів соціальних мереж, 19 із 30 заарештованих активістів оголосили голодування [39], стверджуючи, що їх заарештували за сфабрикованими заявами за участь у справі Кемпір-Абад.
Перекладачка: Олександра Панфілова