Фіктивні російські фактчекери поширюють пропаганду про війну в Україні

Стрітарт в Тирані, Албанії зі слоганом “Підтримай Україну.” Фото Філіпа Стояновського, CC-BY 3.0.

Цю статтю Ани Анастасовської спершу опублікувала Truthmeter.mk, фактчекінгова служба з Північної Македонії, учасниця Міжнародної фактчекінгової мережі (International Fact-Checking Network, IFCN). Редаговану версію передруковано тут згідно з угодою про обмін контентом між Global Voices і Metamorphosis Foundation. 

Відомо мало про те, хто стоїть за російським “фактчекінговим” вебсайтом War on Fakes. Ті, хто його створили, представляють себе тільки як “адміністраторів кількох російських неполітичних Телеграм-каналів,” жоден з його авторів не названий. У сайта немає ні вихідних даних, ні контактних деталей чи офісної адреси. Фактчекінгова служба Poynter перевірила цей сайт і розцінила його перевірки фактів як частину дезінформації з використанням добре відомих технік російської пропаганди –  неузгодженостей, великої кількості тверджень, повторень очевидно неправдивих заяв – задля збиття з пантелику публіки, яка намагається зрозуміти, що насправді відбувається в Україні. 

Понад рік, з початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія і її прибічники агресивно намагаються перекрутити роль Москви у війні із застосуванням того, що експерти називають надпотужною зброєю в її арсеналі – кампаній дезінформації. Члени світової спільноти фактчекерів – у тому числі Truthmeter – щоденно викривають численну брехню, яка є спробою відвернути увагу від імовірних російських воєнних злочинів або заплямувати опонентів Кремля. Тим не менш, російські канали з поширення дезінформації не зупиняються і застосовують різноманітні техніки збиття публіки з пантелику. Один з таких прикладів – сайт і Телеграм-канал, якими керують з Росії, що неправдиво видають себе за фактчекерів, які борються з “ініційованою проти Росії інформаційною війною.” Точніше, цей сайт (War on Fakes) стверджує у своєму “Маніфесті” (представленому під назвою “Маніфест” у правій колонці сайту), що “вважає за важливе надавати неупереджену інформацію про те, що відбувається в Україні і на територіях Донбасу, тому що ми бачимо ознаки інформаційної війни, яку розпочато проти Росії.”

4 березня 2022 року, скоро після нападу Росії на Україну, цей сайт опублікував текст із твердженням, ніби він виявляє задум щодо ведення українцями інформаційної війни проти росіян. За цим текстом War on Fakes, українці не тільки розповсюджували “підробки, фабрикації і дезінформацію” задля зображення російських військ у “ворожій манері,” але й, очевидно, використовували професійних акторів і програмне забезпечення для редагування відео, щоб створити зображення з мертвими російськими солдатами і розтрощеними українськими містами. 

PolitiFact, фактчекінгова служба американської некомерційної організації Poynter Institute, проаналізувала цей сайт і розцінила його перевірки фактів як частину дезінформації з використанням добре відомих технік російської пропаганди –  неузгодженостей, великої кількості тверджень, повторень очевидно неправдивих заяв – задля збиття з пантелику публіки, яка намагається зрозуміти, що насправді відбувається в Україні. Співробітник PolitiFact Луїз Ромеро написав: 

War on Fakes застосовує загальну стратегію російської пропаганди: використовує облудну інформацію, щоб створити шум, який приголомшує читачів, роблячи їх підозрілими до офіційних джерел інформації і нездатними вірити – поміж безлічі хибних, оманливих і нереалістичних заяв про війну – у саму можливість об’єктивної правди.

Проєкт робить це шляхом демонстративного захоплення фактчекінгового формату. Читачі, які йдуть до фактчекерів в очікуванні на остаточну правду, насправді натрапляють на обман.

Є дуже мало інформації про те, хто стоїть за російським “фактчекінговим” сайтом. Ті, хто його створили, представляють себе тільки як “адміністраторів кількох російських неполітичних Телеграм-каналів,” жоден з авторів не названий. У сайту немає вихідних даних, контактних деталей чи офісної адреси. 

Справжні фактчекінгові медіа, навпаки, дотримуються низки стандартів, до яких входять суворі правила прозорості щодо співробітників, власників і джерел доходу. Ці стандарти – форма саморегуляції, яка забезпечується дотриманням Зведення принципів Міжнародної мережі фактчекерів (International Fact-Checking Network, EFCN), що діє в усьому світі, а також Європейської мережі стандартів фактчекінгу (European Fact-Checking Standards Network, EFCSN), яка розробила Кодекс професійної добропорядності європейських фактчекерів, який прийняли 44 європейських організації. 

Члени цих мереж добровільно піддаються публічному процесу щорічного незалежного аудиту або зовнішнього оцінювання, яке засвідчує, що робота, яку вони провели, була об’єктивною і відповідною до кодексів. Ніщо з цього не було зроблено фіктивними фактчекерами на зразок War on Fakes, який не є членом жодної з цих мереж. 

Як викриває “дезінформацію” War on Fakes?

Передивляючись “перевірені факти” на цьому сайті, ми знайшли “російський фактчек”, пов’язаний з інформацією про обстріл житлової будівлі в Дніпрі, де було вбито 46 осіб. За інформацією українських чиновників і експертів, у тому числі Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies) у США, у будинок вдарила російська крилата ракета Х-22. Підрив дев’ятиповерхівки став найбільш смертоносною одиничною атакою в Україні в ситуації російського вторгнення. Проте War on Fakes “ексклюзивно” стверджував, що будівля була зруйнована українською протиповітряною ракетою. 

Подібно до справжніх фактчекерів, War on Fakes використовує зображення зі словом “фейк” жирними червоними літерами. Скріншот з waronfakes.com, правомірне використання. 

У січні 2023 року Truthmeter також писав про намагання Росії покласти на Україну провину за руйнування тієї ж самої будівлі. Розслідування після атаки підтвердило, що у будівлю вдарила російська ракета типу Х-22. Українська оборона не здатна оперувати ракетами цього типу. Це опублікували міжнародні медіа, які спиралися на дані від української протиповітряної оборони, яка точно описала, звідки відбулася атака, тобто, з боку Курська в Росії. 

Протикорабельна ракета Радуга Х-22 під винищувачем Туполєв Ту-22М. Фото Public Domain від користувача Вікіпедії JNO.

Головна мета цієї потужної ракети великої дальності, розробленої в радянські часи, – знищувати кораблі на відстані приблизно до 600 кілометрів. Вона була розроблена як протикорабельна ракета для важких бойових суден – есмінців, крейсерів або авіаносців. 

З травня 2022 року в своїй агресії проти України Росія почала використовувати ці ракети як важку зброю для знищення наземних цілей. У червні декілька таких ракет розтрощили торгівельний центр у Кременчуці, вбивши понад 20 цивільних. Такі ракети зазвичай випускають з повітря стратегічними бомбардувальниками Ту-22М.

Мета – збити з пантелику публіку і підірвати довіру до справжніх фактчекерів

Роман Осадчук, представник Дослідницької лабораторії цифрової криміналістики Атлантичної ради (Digital Forensic Research Lab в Atlantic Council), заявив AFP:

Після початку російського вторгнення ініціатива War on Fakes стала локомотивом поширення фальшивих викриттів. … Це ефективний інструмент державної пропаганди і дезінформації. … Це працює, перш за все, тому, що фактчекінг зазвичай править читачам за “авторитетне” джерело для пошуку “об’єктивної інформації”.

Викрадення фактчекінгового формату тільки посилює інформаційну війну, пов'язану зі вторгненням, як це названо в аналізі, і тим самим спричиняє нові виклики для справжніх викривачів дезінформації. Мадлен Роаш з NewsGuard також сказала AFP:

Фальшиві фактчекери загрожують підривом довіри до достовірних медіа і поважних фактчекінгових організацій. … Вони можуть також викривити сприйняття України і Заходу і створити враження ніби факти про війну неможливо одержати.

War on Fakes часто публікує серії фактчеків на одну тему, інколи з численними суперечливими заявами, які приголомшують читачів. У статті AFP процитовано також Якуба Каленського, старшого аналітика з Європейського центру передового досвіду з протистояння гібридним загрозам (European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats), який сказав, що “Метою є збити аудиторію з пантелику, переобтяжити її. … Ідеальним результатом буде споживач, який закінчить тим, що скаже: ‘надто багато версій подій, для мене неможливо виявити, де є правда.'”

Це не вперше росіяни покладаються на фактчекінговий формат задля поширення дезінформації. У 2017 році російське Міністерство закордонних справ ініціювало на своєму вебсайті проєкт “Недостовірні публікації”, де публікувало фактчеки. Аналіз, який провів Бен Німо, на той час – старший науковий співробітник Дослідницької лабораторії цифрової криміналістики Атлантичної ради (Digital Forensic Research Lab в Atlantic Council), показав, що жодна з 11 історій, опублікованих в перший місяць “Недостовірних публікацій”, не була правдоподібною. 

На додаток, у 2017 державна телевізійна мережа RT ініціювала на своєму сайті новинний проєкт під назвою FakeCheck, який, як було оголошено, мав на меті “відокремити факти від фальшивих новин.” За словами Німо, з дев'яти статей, які були опубліковані протягом перших двох тижнів його існування, чотири були “неправдиві і ймовірно неповні з нерелевантними або недостатніми свідченнями.”

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.