Фото Dimitri Karastelev/Unsplash. Вільне використання за ліцензією Unsplash.

Після військового перевороту у лютому 2021 року прибічники військових М’янми використовують платформу для обміну повідомленнями Telegram, щоб нападати на цивільних. Після того як Meta (Facebook) закрила акаунти армії М’янми і її видань на своїй платформі, проармійські пропагандисти знайшли альтернативний шлях продовжувати свою роботу. Вони скористали слабкою політикою модерації контенту з боку Telegram, поширюючи без згоди власників сексуалізовані фотографії жінок і особисту інформацію дисидентів, підбурюючи насильство проти опозиції. 

Хоча кілька провійськових каналів Telegram закрив, компанія надалі не спромоглася вжити заходів проти сотень проблематичних акаунтів, пов’язаних з операціями дезінформації. Деякі проармійські акаунти, за станом на жовтень 2022, навіть, схоже, підписані на преміум-план Telegram. 

Підписатися на Telegram Premium коштує приблизно чотири долари, але ціна залежить від регіону, де наразі проживає користувач. Telegram Premium дозволяє підписникам входити у максимум чотири акаунти на одному пристрої, тоді як безкоштовний план – тільки в три. Максимальна кількість слів в описах фото і відео для користувачів безкоштовної версії – 1024, тоді як для преміум-акаунтів – 2048. Преміум-бейджі на зразок блакитної галочки, зірочки та інших спеціальних іконок після імені користувача вказують на користувача як на підписника преміум-версії Telegram. Інші переваги преміального плану включають подвійні ліміти, більший розмір сховища, швидше завантаження, унікальні стікери і анімовані емоджі. 

Можливості цього плану можуть допомагати провійськовим Telegram-акаунтам М’янми, які роблять платформу онлайн-інструментом пригноблення. 

Платні проармійські акаунти у М’янмі широко залучені до збору особистої інформації продемократичних громадян і закликів до цього, поширення образливого контенту і запуску кампаній з публікації особистих даних тих, хто протистоїть військовим. Офіс Верховного комісара ООН з прав людини випустив пресреліз, в якому заявив, що акаунти, які підтримують хунту, зискують з небажання Telegram модерувати контент і прогалин в його умовах надання послуг. 

Скріншоти нижче були зроблені з двох акаунтів Telegram, яким було дозволено залишитися на платформі, попри те, що вони широко залучені до кампаній з поширення особистих даних. На ці акаунти посилався також попередній звіт Global Voices про ескалацію електронного авторитаризму у М’янмі.

Скріншот нижче (зліва), зроблений 30 грудня 2022 року, показує акаунт, який брав участь у підбурюванні насильства як контактний центр, у той час як скріншоти справа показують, що ці акаунти придбали преміум-план Telegram, як видно з блакитної зірочки або блакитної галочки. 

Текст поєднує тих, хто хоче помститися опозиційним силам, надаючи особисту інформацію і фото. Він також дає вказівки, як звернутися по нагороду за поширення інформації. 

Короткий переклад: “Протерористичні групи і медіа закликають до мовчазного страйку і страйку з кастрюлями 1 лютого. Хто поширить інформацію про цю подію, піде в тюрму. Будь-ласка, відправте їхню інформацію на наступні акаунти.” Скріншот зроблено 17 березня 2023 року.	Акаунти з преміум-бейджами, які отримують особисту інформацію людей і поширюють її.

Наприклад, Telegram-канал Justice Seeker Group-JSG (Група Правдошукач), сумновідомий контентом, який підбурює до насильства, 2 лютого 2022 року запостив заклик до вбивства. Оригінальний пост і акаунт @JSG20221 більше недоступні з невідомих причин. Провійськові канали і користувачі намагаються видаляти свої повідомлення і змінювати URL, щоб уникнути санкцій. Навіть після кампанії масових скарг Telegram усунув лише кілька каналів і не окреслив чітко свій процес заборони шкідливих каналів в М’янмі. Такі проблематичні канали зростають в секторі Telegram у М’янмі, але компанія переважно ігнорує це питання. 

В останній день січня 2023 року провійськові канали поширили погрози цивільним, які налаштовані проти перевороту, і заклик надавати інформацію про користувачів соціальних мереж, які розміщували пости про мовчазний страйк. Мовчазний страйк був протестним рухом, коли продемократичні громадяни М’янми залишилися вдома, щоб показати, що вони не підтримують військовий переворот. 

У повідомленні було згадано чотири акаунти Telegram, які збирали інформацію про протестувальників. Цими чотирма акаунтами були Han Nyein Oo, Kyaw Swar, Bo Kyaw і DS, кожен з преміум-бейджами навпроти їх назв. Станом на 17 березня 2023 року провійськові користувачі Telegram у М’янмі, які зв’язалися з каналом під санкціями, порушивши угоду про надання послуг Telegram, придбали вісім преміум-підписок – шість з них досі активні за цим планом. Telegram уникає реагування на поточну ситуацію з порушенням прав людини каналами в М’янмі, бо дозволяє їм існувати на своїй платформі в якості преміум-підписників. 

Після перевороту 21623 особи було арештовано і 3447 вбито, згідно з довідкою Assistance Association for Political Prisoners (Burma) (Асоціація допомоги політичним в’язням–Бірма) від 28 квітня 2023 року. Уряд національної єдності, уряд у вигнанні, який з’явився 16 квітня 2021 року, бореться за міжнародне визнання як легітимний уряд М’янми. Партизанська війна між хунтою і групами збройного опору у М’янмі підсилюється по всій країні. Хунта намагається також провести вибори, щоб легітимізувати свій режим після того, як вона розпустила колишню правлячу партію, Національну лігу за демократію.