Прихильники правлячої партії святкують перемогу 28 травня. Фото Азіза Карімова. Використовується з дозволу.

З'явитися на виборчій дільниці в якості одного з двох кандидатів в президенти на загальнонаціональних виборах з повною кишенею готівки може не спасти на думку лідерам демократичних країн, але в Туреччині саме так вчинив 28 травня наново переобраний президент Реджеп Тайїп Ердоган. Було помічено, як під радісні вигуки і благословення чинний президент роздавав своїм прихильникам банкноти номіналом 200 турецьких лір (10 доларів США).

У Туреччині агітація в день виборів заборонена, але, зважаючи на нерівні умови гри перед виборами як 14, так і 28 травня, малоймовірно, що президент Ердоган зіткнеться з якимись наслідками. Те ж саме стосується незліченних порушень, які задокументувала турецька Асоціація з прав людини (İHD). Згідно з їхнім звітом, 28 травня по всій Туреччині спостерігалися акти насильства і фальсифікації результатів голосування. У Хатаї спостерігачі зафіксували масове голосування, в той час як в інших провінціях представники головної опозиційної партії CHP (Cumhuriyet Halk Partisi, або Республіканська народна партія. – перекл.) зіткнулися з насильством. За даними асоціації, в провінціях також були випадки, коли чоловіки голосували від імені жінок або коли попередньо проштамповані бюлетені привозили зі сторони. Асоціація заявила:

У світлі первинних даних, які отримала Асоціація з прав людини (İHD), і повідомлень у пресі було встановлено, що в другому турі президентських виборів мали місце порушення, в тому числі масове і відкрите голосування, перешкоджання спостерігачам і представникам партій і фізичне насильство. İHD закликає всі органи державної влади, особливо Вищу виборчу раду, виконати свої обов'язки відповідно до стандартів прав людини з метою забезпечення чесних виборів.

1 червня Вища виборча рада оголосила офіційні результати другого туру президентських виборів. Згідно з результатами, президент Ердоган отримав 52,18 відсотків голосів, тоді як його опонент Киличдароглу – 47,82 відсотки.

Прогнози на наступні п'ять років

Вже на наступний день після виборів, 29 травня, країна побачила підвищення цін на газ та алкогольні напої, а також повідомлення про прагнення медичних працівників залишити країну. За даними Турецької медичної асоціації (TBB), незалежної асоціації медиків та медичних працівників, станом на березень 2022 року, близько 4 000 лікарів залишили країну за останні десять років. Нові дані за перші п'ять місяців 2023 року, які поширила асоціація, показали, що кількість медичних працівників, які бажають поїхати, досягла 1 025. Але виїхали б не лише лікарі. Згідно з опитуванням Фонду Конрада Аденауера, проведеним серед турецької молоді для оцінки їхніх соціальних і політичних поглядів, “значна частина, 63 відсотки молодих людей, висловили бажання жити в іншій країні, якщо їм випаде така можливість”, називаючи основними причинами цього рішення погіршення умов життя і зменшення свободи в Туреччині.

Вже є ознаки того, що турки з усіх верств – особливо з маленькими дітьми – мають намір шукати можливостей за кордоном. Серед тих, хто хочуть поїхати, є й ті, хто побоюються переслідувань з боку нового керівництва.

А ще є економіка і падіння курсу національної валюти, турецької ліри, по відношенню до долара. На думку аналітиків Morgan Stanley, якщо президент Ердоган не відмовиться від своєї політики низьких процентних ставок, до кінця 2023 року ліра може впасти на 29 відсотків. 3 червня Ердоган мав оголосити склад нового уряду. В ньому – колишній міністр фінансів Мехмет Сімсек, який, як очікується, стане відповідальним за всю економічну політику Туреччини, згідно з повідомленням Bloomberg. Аналітики кажуть, що включення Сімсека до складу нового кабінету міністрів є кроком, який може допомогти підтримати економіку Туреччини, що перебуває в скрутному становищі:

Turkey — if the economy has any chance of avoiding a systemic crisis then Erdoğan needs to hire Simsek & team. With Simsek there is a chance of navigating out of this but he needs to be given full authority to make the decisions he has to & RTE has to back him

— Timothy Ash (@tashecon) June 1, 2023

Туреччина. Якщо економіка має якийсь шанс уникнути системної кризи, Ердогану потрібно найняти Сімсека і команду. З Сімсеком є шанс вийти з цієї ситуації, але йому потрібно надати всі повноваження для прийняття рішень, які він має прийняти, а РТЕ має його підтримати

— Тімоті Еш (@tashecon) 1 червня 2023 року

На думку Дарона Аджемоглу, викладача Массачусетського технологічного інституту (MIT), економіка – не єдина сфера, де Туреччина, ймовірно, стикнеться з подальшими проблемами. У своєму детальному повідомленні в Твітері Аджемоглу зазначив, що незалежність судової системи “була дуже поганою і, ймовірно, набагато гірше вже бути не може”. А ще ж медійне середовище. За словами Аджемоглу, хоча він не очікує “суцільного вигнання всіх незгодних”, умови можуть погіршитися, якщо держава планує впровадження подальшого “контролю над соціальними мережами”. Аджемоглу також прогнозує подальшу ерозію “автономності та неупередженості чиновницького апарату і служб безпеки”, а також ширші виклики громадянському суспільству і свободам.

Деякі обмеження відносно ЗМІ не забарилися. 30 травня Вища рада з питань радіо і телебачення (RTÜK), також відома як головний цензор Туреччини, розпочала розслідування проти шести опозиційних телеканалів за їхнє висвітлення виборів.

It is now happening 😧Turkish state agency RTÜK, which monitors broadcasters, has after the elections launched an inspection on pretty much all opposition or independent TV channels there exist in Turkey: @FOXTurkiye @halktvcomtr @tele1comtr @krtkulturtv @szctelevizyonu & others. https://t.co/v0AjxuuRdD

— Ayla Albayrak (@aylushka_a) May 30, 2023

Це відбувається зараз. Турецьке державне агентство RTÜK, яке здійснює моніторинг мовників, після виборів розпочало перевірку майже всіх опозиційних або незалежних телеканалів, які існують у Туреччині: @FOXTurkiye @halktvcomtr @tele1comtr @krtkulturtv @szctelevizyonu та інші. https://t.co/v0AjxuuRdD 

— Айла Албайрак (@aylushka_a) 30 травня 2023 року

Здобувши чергову перемогу, президент Ердоган виступив з післявиборчою промовою, яка вносила розкол у суспільство. У виступі перед своїми прихильниками в президентському палаці в Анкарі він назвав ув'язненого лідера курдської партії HDP (Halkların Demokratik Partisi, Народна демократична партія. – перекл.) терористом і пообіцяв тримати Демірташа за ґратами. Під час промови його прихильники почали закликати до страти Демірташа. У грудні 2020 року Європейський суд з прав людини постановив, що Туреччина має негайно звільнити курдського політика. Політика взяли під варту в листопаді 2016 року; в разі визнання його винним, йому загрожує 142 роки ув'язнення. Згідно зі звинуваченнями проти нього, він є лідером терористичної організації. Демірташ звинувачення заперечує.

Є також справа Джана Аталая, новообраного члена парламенту, представника Робітничої партії, який залишається за ґратами, незважаючи на спроби адвокатів Аталая звільнити його. Очікується, що всі новообрані члени парламенту візьмуть участь у церемонії складання присяги 2 червня.

Президент Спілки журналістів Туреччини (TGS) Ґьохан Дурмуш уважно стежив за переможною промовою президента і опублікував заяву, в якій висловив своє занепокоєння з приводу розкольницької суті наступного уряду і її наслідків для свободи преси в країні.

Проте в атмосфері, коли суспільство розділене рівно навпіл, утриматися при владі можна лише шляхом продовження репресивної політики. Й у своїй балконній промові президент Реджеп Таїп Ердоган вже дав сигнал усьому суспільству, що це буде вибір його уряду.

Майбутнє опозиційного альянсу

Хоча спочатку було незрозуміло, що станеться з опозиційним альянсом, відомим також як “Стіл шести”, в останні кілька днів з'явилися свідчення розбіжностей всередині групи. Угур Пойраз, генеральний секретар Хорошої партії (İYİ Parti. – перекл.) і один із членів “Столу шести”, 1 червня заявив: “Назва цього альянсу – виборчий альянс; коли вибори закінчуються, альянс також зникає. Станом на 28 травня виборчий альянс закінчився”. Але не всі члени альянсу поділяють такі настрої. У відеозверненні, поширеному через Twitter, лідер Партії майбутнього (Gelecek Partisi. – перекл.) Ахмет Давутоглу закликав прихильників альянсу “не впадати у відчай і не піддаватися на можливі провокації”, додавши, що ті, хто підтримав правлячий уряд і його альянс, зробили це не тому, що прийняли статус-кво, а через атмосферу страху.

Інші члени альянсу, такі як лідер Партії добробуту (SAADET. – перекл.) Темель Карамолаоглу, відреагували на це в Твітері: він розкритикував правлячий уряд за поляризацію, запитуючи, чи було це все того варте. “Чи варто було оголошувати половину нашого народу ‘терористами, ворогами релігії, зрадниками’, щоб отримати той результат, якого ви досягли? Чи було це варте всієї брехні, наклепів і образ?” – Написав Карамолаоглу.

Останнє також знайшло відображення у спільній заяві Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ) та спостерігачів від Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ):

Другий тур президентських виборів у Туреччині характеризувався все більш підбурливою та дискримінаційною мовою під час виборчої кампанії. Упередженість медіа та поточні обмеження свободи вираження поглядів створили нерівні умови гри та сприяли несправедливій перевазі чинного президента.

Гра у звинувачення

Багато хто звинуватили опозиційний альянс та його лідера в тому, що вони не змогли здобути перемогу на цих виборах, але на думку Ґьонюля Толя, директора-засновника турецької програми Інституту Близького Сходу та старшого наукового співробітника Чорноморської програми, все не так просто, і фактор страху відіграв значну роль. У дописі в Твітері Толь вказав на низку складнощів, які визначили результати цих виборів: починаючи з того, що вибори були невільними і нечесними, і закінчуючи тим, що як продемократичні сили, так і альянс президента Ердогана мали “екзистенційні тривоги”, коли обидві сторони розглядали вибори “як війну за виживання”. Толь пояснив:

У таких поляризованих контекстах люди не змінюють своєї виборчої поведінки з легкістю на основі політичних уподобань, результатів діяльності чинного президента або обіцянок опозиції. Надати перевагу іншому хлопцю замість того, щоб триматися знайомого зла, – це занадто великий ризик, особливо в умовах такої драматичної невизначеності. Саме тому Ердоган продовжує поляризувати країну.

Щодо фактору страху, Толь зазначив, що переможна промова президента Ердогана була “найагресивнішою” на сьогодні, “тому що саме так автократи чіпляються за владу всупереч несприятливим обставинам. Вони нагнітають страх і представляють вибори як війну за виживання. Так вони запобігають переходу на бік опонентів. Так вони можуть збирати більшість навіть тоді, коли вони не здатні виконати свої зобов'язання”.

У статті для Т24 науковець і журналіст Халук Шахін пояснив, що результати цих виборів “визначалися не економікою і соціологією, а соціальною психологією. Іншими словами, вибір зумовлюють підсвідомість і несвідомі страхи, ідентичності, заперечення, заздрощі, бажання поклоніння і амбіції домінувати”.

Інші, як політолог Умут Йозкиримли, пояснили, посилаючись на есей Стівена Левицькі і Лукана Вея “Новий конкурентний авторитаризм”, що для того, щоб “повалити авторитарний режим біля виборчої скриньки”, потрібні дві речі: “значна електоральна більшість” і “популістські та етнонаціоналістичні стратегії”. В есеї автори стверджують:

Зміна умов гри в таких країнах, як Угорщина, Філіппіни, Туреччина і Венесуела, вимагає більшої майстерності, витонченіших стратегій і набагато ширшої мобілізації населення. …Кандидати в автократи мають спочатку отримати значну електоральну більшість, а потім застосувати плебісцитарні або гіпермажоритарні стратегії, щоб змінити конституційні та виборчі правила гри так, щоб послабити опонентів. Цього часто досягають популістськими або етнонаціоналістичними стратегіями, які поляризують.

При тому, що до місцевих виборів залишилося кілька місяців (Туреччина збирається провести вибори мерів у березні 2024 року), опозиція має продовжувати “грати в довгу”, вважає науковець Орчун Сельчук: 

This is Turkey's new electoral map. The opposition is stronger in large metropolitan areas including İstanbul and Ankara. This is important ahead of the 2024 local elections. The opposition has to keep playing the long game after a period of analysis, discussion, and criticism. pic.twitter.com/gkWTdQ8K0f

— Orçun Selçuk (@orcunselcuk) May 28, 2023

Це нова електоральна карта Туреччини. Опозиція сильніша у великих мегаполісах, включаючи Стамбул і Анкару. Це важливо напередодні місцевих виборів 2024 року. Опозиція має продовжувати грати в довгу після періоду аналізу, обговорень і критики. 

https://t.co/gkWTdQ8K0f 

— Орчун Сельчук (@orcunselcuk) 28 травня 2023 року

Заклики до солідарності

У ніч виборів, коли прихильники Ердогана гуляли вулицями Туреччини, святкуючи до самого раннього ранку, інша половина країни рішуче обтрушувалася від результатів і закликала продовжувати боротьбу.

Відомий музикант Фазиль Сай написав у Твітері 29 травня: “Ніякої деморалізації, друзі, приймімо життя. Підтримуймо добро. Життя продовжується, музика продовжується, світ продовжується, нескінченне творення і виробляння краси”.

Відомий підприємець Сельчук Ґерґер написав у своєму Інстаграмі, що, незважаючи на всі біди, все залишається, як було. “На сьогодні я продовжую жити так, як жив у Стамбулі в попередні місяці і роки, не шкодуючи і не відступаючи в бік. Я не здамся ні на мить. Ми не будемо ховатися. Більшість людей, які народилися і виросли в цій країні, на нашому боці. І так, сьогодні ми дійсно тільки починаємо нашу боротьбу. Не ховаймося!”