Дорожній знак “Ківі”. Використано з дозволу автора.

Всі оригінали фотографій та відео були зроблені Heather Milton або автором під час їхніх подорожей у 2024 році.

Наша нещодавня шеститижнева подорож до Аотеароа/Нова Зеландія наприкінці літа та на початку осені 2024 року стала ідеальною можливістю познайомитися з її дивовижним довкіллям. Ми не “перетинали рів” (австралійський сленг для позначення Тасманового моря) у відпустці з 1985 року.

Країна Довгої Білої Хмари була створена вулканами та вирізьблена льодовиками. До появи людей її флора і фауна розвивалися ізольовано від решти світу, і тваринам не загрожувала небезпека з боку наземних ссавців.

Новозеландці пишаються тим, як дбайливо вони ставляться до збереження своєї унікальної флори і фауни. “Ківі”, як називають цю країну у всьому світі, походить від знаменитого птаха, що зображений на знаку вище. Він є національним символом.

Їхня обіцянка Тіакі – це зобов'язання піклуватися про людей і місцевість “зараз і для майбутніх поколінь”:

Удень ми ходили на різні за тривалістю прогулянки і зустрічали багато місцевих  видів птахів. Туї – один з найпопулярніших з його незвичайним співом. Ми побачили туї, що на відео нижче, у заповіднику Тарі-Вілтонс-Буш на пагорбах над столицею країни – Веллінгтоном. А рідкісна века з острова Стюарта шукала їжі на пляжі острова Ульва:

У Новій Зеландії мешкає 17 видів легендарних альбатросів. Місце гніздування північного королівського альбатроса можна побачити в Royal Albatros Centre поблизу міста Данідін на Південному острові. Він має розмах крил до 3 метрів (9,8 футів) і може пролітати 190 000 кілометрів (118 000 миль) над Тихим океаном щороку.

View this post on Instagram

A post shared by Royal Albatross Centre (@albatrosscentre)

Чи можете ви уявити собі, щоб тут, у Данідіні, не було альбатросів?

Ми точно ні, але насправді, якби не захист Ланса Річдейла і не його активна участь майже 90 років тому, нам, імовірно, і уявляти не довелось би! Всі яйця та пташенята з 1919 до кінця 1930-х років були знищені людьми або хижаками. Його перші зусилля, урешті-решт, призвели до того, що цей мис отримав статус природного заповідника і зараз є одним з найтриваліших безперервних досліджень для будь-якого виду у світі.

Фонд Otago Peninsula Trust, який керує Royal Albatros Centre, тісно співпрацює з DOC, надаючи відвідувачам доступ до оглядової обсерваторії, але в обмеженій кількості, щоб не викликати занепокоєння у птахів.

Нас щодня запитують, чому ми не можемо самі підійти до птахів, і відповідь проста: якби ми це зробили, їх би тут не було.

Перша обсерваторія зі звичайними скляними вікнами призвела до того, що птахи гніздилися і комунікували набагато більше. Тоновані вікна, а потім вікна з подвійним склом  зменшили візуальні та шумові перешкоди, покращивши можливості для спостереження. Якби тут не було нашого центру для відвідувачів і ми не могли б проводити екскурсії, ніхто не зміг би побачити гніздування альбатросів.

Скористаймося моментом, щоб подякувати всім людям – у минулому та у теперішньому – які зробили це місце придатним для гніздування північного королівського альбатроса!

Крім того, програми розведення птахів у неволі та відродження зникних видів та тих, що знаходяться під загрозою зникнення, доповнюють одна одну. Пташиний притулок Te Anua розташований поруч з озером. Тут розводять таких птахів як такахе південний, нестор білоголовий, блакитна качка, чирянка каштановола та інші для того, щоб випустити на дику природу. Він відкритий і безкоштовний для громадськості.

Пташиний притулок Te Anau . Використано з дозволу автора.

Під час нашого перебування у Веллінгтоні відбувалась важлива подія. Сто ківі, вирощених у неволі, були випущені на волю на пагорбах над Веллінгтоном.

У  відео у стилі слайд-шоу нижче показані деякі з птахів, яких ми бачили в дикій природі під час нашої подорожі. У ньому представлені альбатрос королівський північний, кереру, тоутоваї білолобий, кеа, такахе північний, віялохвістка новозеландська, білолобий крячок, тіко південний і райська качка.

У вікіпедії є список птахів Нової Зеландії з науковими та маорійськими назвами.

Хоча птахи, безумовно, є цінністю, багато уваги приділяється й іншим тваринам, особливо водним. До них відносяться кити, тюлені, морські леви/калани, дельфіни та пінгвіни.

Морські котики перебували на межі вимирання внаслідок полювання за ними у 1700-х і 1800-х роках, але їхня чисельність значно зросла після того, як у 1978 році їх було захищено законом. Колонія на північ від Крайстчерча в Кайкоурі – вражаючий притулок для сотень тюленів та їхніх дитинчат. Пішохідна доріжка – чудовий спосіб підійти до них ближче:

Колонія тюленів Кайкоура на північ від Крайстчерча. Використано з дозволу автора.

Тюлені на скелі в Кайкоурі. Використано з дозволу автора.

З іншого боку, морські леви класифікуються як вразливі на національному рівні, їхня чисельність не перевищує 10 000 особин. Нам пощастило зустріти їх на узбережжі Південного острова в Сендфлай-Бей, Катікі-Пойнт і на острові Ульва:

У Новій Зеландії особлива увага приділяється створенню середовищ існування, вільних від шкідників. Природоохоронні території відіграють важливу роль у збереженні природної спадщини. Огороджені території, такі як півострови, унеможливлюють проникнення інтродукованих видів. Одним із останніх було створено Екологічний заповідник Whararki поблизу Нельсона. Пастки та отруйні приманки використовуються для контролю хижаків, таких як щури, опосуми та горностаї.

Пастка для інтродукованих хижаків. Фото використано з дозволу автора.

Особливо виділяються два острівні притулки. Острів Ульва – дуже особливе місце, біля узбережжя острова Стюарт, трохи нижче Південного острова. Як і в більшості подібних екологічних проектів, тут є багато порад для відвідувачів, перш ніж вони вирушать у 10-хвилинну подорож на водному таксі. Крім того, існує також програма вилову щурів, оскільки вони можуть проплисти невелику відстань від головного острова. Вони навіть використовують собак-нюхачів. У безкоштовній брошурі розповідається про ці ризики, а також про численних птахів і чудовий рослинний світ, включаючи високі дерева, такі як міро, ріму і тотару.

Площа Ульви становить менше 300 гектарів (741 акрів), але її розкішний ліс наповнений дивовижною флорою і фауною. Багато птахів, здається, не бояться людей, що дозволяє зустрічатися з ними зблизька. Невеликі пляжі популярні серед грізних морських левів.

Острів Рангітото знаходиться лише за декілька хвилин їзди на поромі від Окленда, найбільш густонаселеного міста Нової Зеландії. Острову лише 600 років, і він славиться своїм незайманим вулканічним ландшафтом. Історичний фонд збереження острова дуже прагне зберегти його вільним від шкідників, і відвідувачі отримують багато порад про те, як це зробити. Це відео – один із прикладів:

По всій Новій Зеландії є багато табличок і знаків з інформацією про місцеві природоохоронні заходи. Цей знак у затоці Нгакута є досить типовим:

Знак птахів затоки Нгакута. Фото використано з дозволу.

Дорожній знак біля популярних Млинцевих скель на західному узбережжі Південного острова показує, яких зусиль докладають для захисту птахів, що розмножуються:

Табличка щодо вуличного освітлення на Млинцевих скелях. Фото використано з дозволу автора,

Затока Куріо, що в Кетлнісі на схід від Інвергаргілла, прагне захистити своїх жовтооких пінгвінів:

Фігурка пінгвіна: Захистіть наших пінгвінів. Фото використано з дозволу автора.

Така увага на збереженні природи не позбавлена суперечностей. Перший день міжнародного заходу SailGP в гавані Літтелтон поблизу Крайстчерча 23 березня довелося скасувати через присутність пари дельфінів Гектора, представників вразливого виду, що перебуває під загрозою зникнення в країні. Публікація репортажу новозеландського National Geographic принесла велику підтримку цій акції на Reddit. Однак деякі “яхтсмени” були незадоволені таким рішенням.

Нарешті, якщо ви вирішили дослідити природні чудеса Нової Зеландії, будьте готові до цього. Альпійський перехід Тонгаріро на північному острові – це мальовничий і складний одноденний похід. Його 19,4 кілометра (12,0 миль) приваблює понад 100 000 відвідувачів щороку, причому до 3 000 за один день.

Рада з гірської безпеки випустила відео, де дає поради щодо особистої безпеки та турботи про навколишнє середовище. Його варто переглянути лише заради неймовірних краєвидів: