Література Тайваню нарешті отримує міжнародне визнання після того як багато років її представляли на світових книжкових ярмарках та у каталогах видавнцитв як частину китайської літератури. Це сталося здебільшого завдяки спільним зусиллям тайванських культурних інституцій та нового покоління перекладачів, які зосередилися на тайванській літературі. Результатом стала поява низки колекцій тайванської літератури в нетайванських видавництвах, а деякі з яких публікують лише книги з Тайваню.
Щоб дізнатись більше про це «відкриття» тайванської літератури в перекладі, Global Voices поспілкувались з Альберто Поза Поятосом, доцентом кафедри східноазійських студій в Автономному університеті Мадрида та докторантом Відкритого університету Каталонії. Його наукові інтереси це квір-синофонна література, теорія критики та переклад.
Інтерв'ю було проведено іспанською мовою за допомогою листування.
Філіп Нубель (ФН): Яким був ваш власний шлях вивчення китайської мови і, зрештою, перекладу тайванської літератури іспанською?
Alberto Poza Poyatos (APP): Como cualquier otro estudiante de chino bien sabrá, el viaje está lejos de haber terminado, pero publicar una traducción supone un hito muy importante en el trayecto.
Mi experiencia con el chino es una historia de casualidades. Yo entré a la universidad a estudiar árabe, pero la ilusión con la que los profesores enseñaban las asignaturas del área de China me sedujo y la casualidad quiso que en ese año se inaugurase un grado específico en Estudios de Asia. Junto con una amiga, decidimos inscribirnos en la primera promoción y dar prioridad al chino. Al tercer año, conseguí una plaza para ir de intercambio a Taiwán. Como todo el mundo, yo quería haber ido a Pekín, pero mi nota me lo impidió. La casualidad me mandó a la NTU en Taipéi, un lugar del que lo único que sabía era que no hacía frío.
Nada más al llegar, Taiwán me maravilló. La gente, la comida y los paisajes son un gusto absoluto, pero en aquel momento mi investigación no tenía nada que ver con la literatura taiwanesa y mi interés permaneció entretenido en lo que podría llamarse un hedonismo anecdótico. La cosa cambió cuando, unos años después de aquella primera estancia en Taiwán, mientras avanzaba por los pasillos de la biblioteca de SOAS dirección al dichoso Siku Quanshu 四庫全書 me encontré por casualidad con el libro de Fran Martin Angelwings: Contemporary Queer Fiction from Taiwan.
Aquí terminaron las casualidades. Esa noche estaba buscando el Siku Quanshu, pero yo ya llevaba tiempo buscando mi sexualidad en Londres y leí Angelwings como si se hubiera escrito para mí. Enseguida di con Membranas de Chi Ta-wei (紀大衛), con las historias de vampiresas de Hong Ling (洪凌), con Pai Hsien-yung (白先勇) y con Qiu Miaojin (邱妙津). Leí todo lo que encontré con mucho más consuelo que sorpresa, y la emoción de haber encontrado gente como yo en la otra punta del mundo me obligó a cambiar mis intereses académicos.
Traducir a Ta-wei significa haber pasado de ser su fan a ser su colega y tener la oportunidad de reescribir una de las obras con las que yo hice sentido del mundo como mundo globalizado.
Альберто Поза Поятос (АПП): Як добре відомо кожному, хто вивчає китайську мову, цей шлях закінчиться ще не скоро, але публікація перекладу є дуже важливою віхою.
Мій досвід знайомства з китайською мовою – це історія випадковостей. Я вступив до університету, щоб вивчати арабську мову, але ентузіазм професорів, які викладали китаєзнавство, привабив мене. Крім того, абсолютно випадково того року відкрилася спеціальність з азійських студій. Разом з другом ми прийняли рішення записатися на першу ж вступну кампанію і вирішили зробити пріоритетом китайську мову. На третьому курсі у мене з'явилася можливість поїхати за обміном на Тайвань. Як і всі, я хотів би поїхати до Пекіна, але мої оцінки не дозволили мені це зробити. Доля відправила мене до Національного Тайванського університету (NTU) в Тайбеї. Єдине, що я тоді знав про Тайвань, це те, що там не холодно.
Щойно я приїхав, Тайвань вразив мене. Люди, їжа і пейзажі – абсолютна насолода, але на той час моє дослідження не мало нічого спільного з тайванською літературою. Тож мій інтерес залишався на рівні того, що можна було б назвати анекдотичним гедонізмом. Все змінилося, коли через кілька років після мого першого перебування на Тайвані, прогулюючись коридорами бібліотеки Школи східних і африканських студій (SOAS) у Лондоні в напрямку благословенного класика 18 століття Сіку Куаншу (四庫全書, або Повне зібрання чотирьох розділів), я натрапив на книгу Френ Мартін «Крила ангелів: Сучасна квір-фантастика з Тайваню».
На цьому випадковості закінчились. Тієї ночі я шукав Сіку Куаншу, але я вже деякий час намагався розібратись з своєю сексуальною орієнтацією у Лондоні і читав «Крила ангела» так, ніби вона була написана для мене. Я одразу ж знайшов серію книг квір-літератури: «Мембрани» Чі Та-вея (紀大衛) «Мембрани» (вампірські оповідання) Хун Лін (洪凌), романи Пай Сянь-юна (白先勇) і Цю Мяоцзіня (邱妙津). Я читав все, що знаходив, більше із задоволенням, ніж зі здивуванням, і захоплення від того, що знайшов таких же людей, як і я, на іншому кінці світу, змусило мене змінити свої академічні інтереси.
Перекладати Та-вея означає перетворитися з його шанувальника на колегу і мати можливість переписати один з творів, завдяки якому я осмислив світ як глобалізований.
ФН: Якими були основні труднощі перекладу з переважно безродової мови на дуже ґендерно забарвлену? Чи виникали у вас проблеми з редактором, видавцем, літературними критиками в процесі роботи?
APP: Lo cierto es que la casa editorial Egales ha mostrado una gran generosidad y tolerancia al riesgo durante la revisión de mi propuesta porque sin duda el mayor reto de esta traducción ha sido el de lidiar con la incertidumbre. Una incertidumbre que surge de la naturaleza queer de la novela, pero también de su contexto futurista y de su condición traducida. Mi objetivo ha sido el de preservar todas las incertidumbres posibles entendiendo que son estos espacios de no saber los que generan la condición de posibilidad de imaginar un futuro distinto del presente. En términos concretos esto se refleja en un uso de la flexión de género ‘-x’ para cíborgs, en el uso del femenino como neutro colectivo y en una intermitencia entre el pasado y el presente en los tiempos verbales.
No he querido asumir que a finales de siglo el sistema sexo género será binario, ni he querido asumir que una máquina sin rostro o sin interacción con humanas puede tener un género concebible desde la España del 2024. Tampoco he querido imponer la presencia masculina en una novela en la que no aparecen personajes humanos masculinos y la reproducción sexual resulta prescindible. He preferido utilizar las herramientas creativas que el idioma me permite para conservar el mayor espacio de indeterminación posible, todo ello sin perder de vista el sentido político de la obra.
Precisamente es en su sentido donde encuentro el elemento queer de la obra. En origen, Membranas es un intento ficcionado por imaginar, desde el Taiwán de 1995, cómo sería un futuro queer: una maternidad queer, una soledad queer… He considerado que traducir este sentido pasaba por replantear la pregunta para el contexto actual español: ¿Cómo sería un futuro queer pensado desde la España de 2024? Ni Ta-wei tenía la respuesta en 1995 ni yo la tengo ahora, por eso animar la duda y conservar abiertas las incertidumbres que nos permiten pensarla de forma creativa me resultaba más interesante, y quizá también más importante, que respetar unas normas gramaticales temerosas de su propia contingencia. Por retomar tu pregunta, probablemente me decantaría por pensar la traducción como una revitalización del sentido.
АПП: Правда полягає в тому, що видавництво Egales виявило велику доброзичливість і толерантність до ризику під час розгляду моєї пропозиції, тому що, без сумніву, найбільшим викликом цього перекладу була робота з невизначеністю. Ця невизначеність випливає з квір-природи роману, а також з його футуристичного контексту та умов перекладу. Моєю метою було зберегти всі можливі невизначеності, бо я усвідомлював, що саме ці простори незнання створюють умови для можливості уявити майбутнє, відмінне від теперішнього. Конкретно це відображено у використанні гендерної флексії «-x» для кіборгів, у використанні жіночого роду як збірного середнього, а також у переривчастості між минулим і теперішнім у дієслівних часах.
Я не хочу припускати, що наприкінці століття статево-гендерна система буде бінарною. Я також не хочу припускати, що машина без обличчя або без взаємодії з людиною може мати гендер, який можна уявити в контексті Іспанії 2024 року. Я також не хочу нав'язувати чоловічу присутність у романі, в якому не з'являються людські персонажі-чоловіки, і де сексуальне відтворення є обов'язковим. Я вважаю за краще використовувати творчі інструменти, які дає мені мова, щоб зберегти якомога більший простір невизначеності, але не втрачаючи при цьому з поля зору політичний сенс роману.
Саме в цьому сенсі я вбачаю квір-елемент цієї роботи. У першу чергу «Мембрани» – це вигадана спроба Тайваню 1995 року уявити , яким було б квір-майбутнє: квір-материнство, квір-самотність… Я вважаю, що переклад цього змісту передбачає переформулювання питання для сучасного іспанського контексту: Яким би було квір-майбутнє з точки зору Іспанії 2024 року? Чи Та-Вей не мав відповіді у 1995 році, і я не маю її зараз, тому заохочувати сумніви та зберігати невизначеність, яка дозволяє нам творчо мислити про це, було для мене цікавіше, і, можливо, важливіше, ніж поважати граматичні правила, які бояться власної непередбачуваності. Повертаючись до вашого запитання, я, мабуть, вважаю за краще думати про переклад як про відродження сенсу.
Щоб дізнатися більше про займенники в іспанській мові, читайте: Чи стають романські мови більш гендерно нейтральними?
ФН: Як книга була сприйнята в Іспанії? Чи помандрує вона Південною Америкою?
APP: A día de hoy la recepción ha sido buena y con toda probabilidad agotaremos la primera edición en menos tiempo del esperado. Egales es una editorial muy afianzada en el ámbito literario LGTBIQA+ y ha conseguido posicionar el libro de tal manera que sea visible y llegue a la mayoría de lectores de este tipo de libros. Ahora los esfuerzos están en atraer un público también minoritario pero más desconocido para nosotros: los lectores de ciencia ficción o de literatura asiática en general.
El interés académico también es digno de mención. Es curioso que en las primeras semanas de su publicación, y a raíz de una participación en una conferencia sobre filología queer y trans en la Universidad de Cambridge, algunas alumnas y profesoras británicas han mostrado interés en saber más sobre las licencias creativas que se han utilizado para traducir las cuestiones de género en un idioma tan explícito como es el español. Es de esperar que surjan intereses similares entre las estudiantes de universidades españolas.
Además, este verano Ta-wei pasará por la Feria del Libro de Madrid y confiamos en que su presencia en este evento y en las actividades que estamos organizando para dar a conocer el libro y promover conversaciones en torno a los temas que trata sirvan para que la traducción pueda cruzar el charco y presentarse en la Feria Internacional del Libro de Guadalajara en México. Estoy seguro de que Membranas tendrá recorrido también en el continente americano.
А.П.: Станом на сьогоднішній книгу сприйняои добре і, цілком ймовірно, ми розпродамо перший тираж швидше, ніж очікувалося. Egales – це видавництво, яке добре зарекомендувало себе в літературній сфері LGTBQ+ і зуміло позиціонувати роман таким чином, щоб він був помітним і потрапив до більшості читачів такого типу книг. Зараз докладаються зусилля, щоб залучити аудиторію, яка також є складає меншість, і яку ми знаємо менше: читачі наукової фантастики або азійської літератури загалом.
Варто також згадати про академічний інтерес. Цікаво, що в перші тижні після публікації книги та після участі в конференції з квір- і транс-філології в Кембриджському університеті деякі британські студенти та викладачі виявили зацікавленість дізнатися більше про творчі ліцензії, які були використані для перекладу гендерної проблематики на таку відверту мову, як іспанська. Очікується, що подібний інтерес з'явиться і серед студентів іспанських університетів.
Крім того, цього літа Та-вей відвідає Мадридський книжковий ярмарок, і ми віримо, що його присутність на цьому заході, а також у заходах, які ми організовуємо для популяризації книжки та сприяння дискусіям навколо тем, які вона порушує, допоможе перекладу перетнути океан і бути представленим на Міжнародному книжковому ярмарку в Гвадалахарі в Мексиці. Я впевнена, що «Мембрани» матимуть успіх і на американському континенті.
ФН: Китай набагато більше присутній в іспанському культурному просторі, ніж Тайвань. Чи змінюється ситуація?
APP: Estás en lo cierto. El ámbito cultural sinófono en España sigue girando en gran medida en torno a China, sus instituciones para la promoción de la cultura y los Estudios Chinos universitarios. También es cierto que en España existe un público interesado por los movimientos sociales, por el feminismo queer y por la ecología para quienes es difícil encontrar productos sinófonos que satisfagan su curiosidad. Lugares como Taiwán son el productor y el intermediario ideal para este público.
Hace pocos días, en la inauguración del Instituto Confucio de la Universidad de Sevilla, unas profesoras llevaron a cabo una protesta en contra de lo que consideraban una amenaza para la libertad de cátedra y una cooptación de los estudios universitarios en favor de los intereses de China. Esto demuestra que existe una consciencia de la necesidad de discursos alternativos, periféricos que suplementen o incluso contradigan el discurso monolítico de lo chino.
En este sentido, el ámbito de lo queer comparte una afinidad estructural con lo sinófono que podría resultar muy productiva. Ambos discursos surgen con la intención de desplazar el foco de interés hacia lo marginal y desnaturalizar identidades que se habían concebido como inamovibles, ya sean de índole sexual o nacional. Teniendo en cuenta el potencial de esta combinación, es una lástima que las instituciones que tienen la posibilidad de apostar por el binomio queer+sinófono tiendan a hacerlo tímidamente y a destiempo.
АПП: Ви маєте рацію. Синофонна культурна сфера в Іспанії продовжує обертатися значною мірою навколо Китаю та його інституцій з просування культури і китаєзнавства на університетському рівні. Це також правда, що в Іспанії є аудиторія, яка цікавиться соціальними рухами, квір-фемінізмом та екологією, і якій важко знайти продукцію Sinophone, що задовольнить їхню цікавість. Такі місця, як Тайвань, є ідеальним виробником і посередником для цієї аудиторії.
Кілька днів тому на відкритті Інституту Конфуція в Севільському університеті деякі професори провели акцію протесту проти того, що вони вважали загрозою академічній свободі та кооптації університетських досліджень на користь інтересів Китаю. Це свідчить про усвідомлення потреби в альтернативних, периферійних дискурсах, які доповнюють або навіть суперечать монолітному дискурсу китайськості.
У цьому сенсі квір- та синофонні поля мають структурну спорідненість, яка може бути дуже продуктивною. Обидва наративи виникають з наміром змістити фокус інтересу в бік маргінальних і денатуралізуючих ідентичностей, які вважалися нерухомими, незалежно від того, чи мають вони сексуальну або національну природу. Беручи до уваги потенціал цієї комбінації, прикро, що інституції, які мають можливість зробити ставку на біном «квір + синофон», як правило, роблять це несміливо і невчасно.