Установка сонячних панелей поблизу Карачі. 2020. Зображення з Вікіпедії від Crosji. CC BY-SA 4.0.

Наразі Пакистан переживає гостру енергетичну кризу, яка характеризується дефіцитом електроенергії, частими збоями або віяловими відключеннями, що негативно впливає на діяльність домогосподарств, промисловість та економіку країни в цілому. Ця криза зумовлює нагальну потребу в стійких енергетичних рішеннях для ефективного подолання цих викликів.

Енергетичний сектор Пакистану значною мірою залежить від викопних видів палива, на які припадає 59-64% загального енергопостачання країни. Така залежність від нафти і газу не лише призводить до високих витрат, але й робить країну більш вразливою до коливань світових цін. Залежність від викопного палива також призводить до викидів вуглецю та погіршення стану довкілля, що, зрештою, посилює проблеми зміни клімату в країні.

Незважаючи на встановлену потужність у 41 557 МВт, Пакистан все ще має проблему з дефіцитом електроенергії. Попит на електроенергію становить 31 000 МВт, а дефіцит – 9 000 МВт. Це свідчить про неефективність та проблеми в енергетичному секторі, і вирішення цих проблем має вирішальне значення.

Причини дефіциту енергії

Незважаючи на значну пропускну здатність мережі, Пакистан стикається зі значними проблемами в енергетичному секторі, що призводить до частих дефіцитів. Однією з головних проблем є втрати при передачі електроенергії, які виникають, коли електрична енергія зменшується під час проходження через дроти або кабелі через опір. У Пакистані ці показники критично високі – 18-20%, порівняно з п'ятьма відсотками в США і Китаї та чотирма відсотками в Малайзії.

Іншим важливим фактором є обмеження передачі, які перешкоджають потоку електроенергії через певні частини енергосистеми. Ці обмеження виникають, коли пропускна спроможність ліній електропередач є недостатньою для задоволення попиту. Потужність енергосистеми Пакистану становить 22 000 МВт, що на 9 000 МВт менше від потреби.

Проблеми, пов'язані зі споживачами, також призводять до дефіциту електроенергії. Уряд субсидує електроенергію за ціною 6 рупіїв (2 центи США) за одиницю, що створює циклічний борг. Нестабільна структура тарифів, де собівартість виробництва 14 рупіїв (5 центів США) перевищує ціну продажу 11 рупіїв, загострює проблему. Крім того, низький рівень відшкодування, коли лише 80% витрат на електроенергію відшкодовується, а 20% електроенергії викрадається з мережі, ще більше обтяжує сектор.

Головний офіс WAPDA в Лахорі, Пакистан. Зображення через Flickr від Omer Wazir. CC BY-SA 2.0.

Складнощі в системі управління посилюють проблему.  До 1994 року за виробництво та розподіл енергії в Пакистані відповідало Управління розвитку водних та енергетичних ресурсів (WAPDA). Після реструктуризації у 1994 році WAPDA було розділено на приблизно 20 організацій, які відіграють різні ролі в енергетичному секторі. Така децентралізація призвела до відсутності координації між цими новими структурами, що створило нові проблеми та погіршило безперебійне функціонування сектору.

Неспроможність Пакистану забезпечити необхідний обсяг електроенергії через недостатній рівень індустріалізації також відіграє певну роль у дефіциті енергії. Як наслідок, вартість електроенергії на душу населення залишається високою. Споживання електроенергії на душу населення в Пакистані становить 478 кіловат-годин (кВт/год), що значно нижче, ніж у США – 12 702 кВт/год.

Мохаммад Асад, який спеціалізується на фотоелектричній  системі та відновлюваних джерелах енергії, сказав Global Voices через WhatsApp:

Енергетична криза в Пакистані пов'язана з недостатньою розвиненою інфраструктурою, неефективним управлінням та великою залежністю від викопного палива.

Щоб вирішити цю проблему, уряду вкрай важливо визначити пріоритетність просування відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергетика, за допомогою таких ініціатив, як податкові пільги, субсидії та спрощені регуляторні норми. Незважаючи на деякі позитивні кроки, такі як політика чистого обліку та тарифи для виробників відновлюваної енергії, проблеми залишаються. Наприклад, низька закупівельна ціна на сонячну енергію, встановлена урядом, є стримуючим фактором для потенційних інвесторів. Нещодавня пропозиція припинити чистий облік зіткнулася з негативною реакцією громадськості, що призвело до скасування рішення. Це підкреслює необхідність послідовної енергетичної політики.

Бюрократичні перешкоди та відсутність інвестиційної безпеки ще більше гальмують розвиток відновлюваної енергетики. Подолання цих викликів вимагатиме впровадження стабільної, довгострокової політики та стимулів для переходу Пакистану до сталого енергетичного майбутнього.

Лавіт Кумар, кандидат наук у галузі відновлюваної енергетики, розповів Global Voices через WhatsApp:

Наразі Пакистан бореться з гострою енергетичною кризою, що характеризується частими відключеннями електроенергії, нестачею газу та загальним дисбалансом між попитом і пропозицією енергії. Ця криза, спричинена застарілою інфраструктурою, поганим енергетичним менеджментом, фінансовими обмеженнями та великою залежністю від традиційних джерел енергії, не лише впливає на промислову продуктивність, але й на повсякденне життя мільйонів людей. У цьому контексті нещодавні зміни в політиці, такі як запровадження податків на сонячне обладнання та потенційні зміни в системі мережевого обліку, викликають велике занепокоєння. Підвищення податків на сонячні панелі збільшує витрати на встановлення та сповільнює перехід до сталої енергетики.

Аналогічно, система чистого обліку, яка дозволяє виробникам сонячної енергії повертати надлишки енергії назад у мережу за компенсацію, виявилась вирішальним стимулом для тих, хто використовує сонячну енергію в Пакистані. Припинення цієї політики зменшить фінансову вигоду від інвестицій у сонячну енергетику, підриваючи зусилля з підвищення енергетичної стійкості та досягнення екологічних цілей. Щоб вирішити ці проблеми, уряд повинен переглянути податки на сонячну енергію, зберегти пільги на чистий облік, а також запровадити субсидії та фінансові стимули для розвитку відновлюваної енергетики. Крім того, покращення енергетичної мережі та вирішення фінансової нестабільності також сприятимуть сталому переходу до відновлюваної енергетики.

Вирішення цих проблем в політиці та сприяння створенню середовища, що підтримує відновлювану енергетику, Пакистан може пом'якшити свою енергетичну кризу, забезпечивши стабільне та стале енергетичне майбутнє, яке сприятиме економічному зростанню та підвищенню якості життя своїх громадян.

Енергетичну політику Пакистану, зокрема Приватну енергетичну політику (1994), критикували за те, що вона зосереджувалася на виробництві енергії без належного вирішення питань продажу та розподілу, які залишаються за урядом. Ця прогалина в політиці ще більше ускладнила ефективне управління та розподіл електроенергії в країні.

Суперечки щодо запропонованого податку на сонячну енергію

27 квітня 2024 року з'явилися повідомлення про те, що уряд розглядає можливість введення податку на сонячні панелі, що викликало масові протести по всій країні.

Центральне агентство із закупівель електроенергії (CPPA) запропонувало ввести податок на сонячні електростанції як для житлових, так і для комерційних об'єктів, встановивши ставку на рівні 2 000 рупій за кіловат для систем потужністю 12 кіловат або вище. Ця пропозиція призвела б до того, що потенційний податок для 12-кіловатної системи становитиме 24 000 рупій (86 доларів США).

Однак у заяві, опублікованій відділом енергетики 28 квітня 2024 року, фіксований податок на сонячні електростанції було відхилено. Одночасно федеральний уряд переглядає ціни на сонячні панелі, можливо, з метою їх зниження, що може нівелювати економічний вплив запропонованого податку.

Ця пропозиція все ще потребує схвалення президента і містить низку неточностей. Потенційні тарифи можуть перешкоджати впровадженню сонячної енергетики та заважати ініціативам Пакистану в галузі чистої енергії. Відсутність урядового обґрунтування податку може призвести до публічних дискусій і розслідувань.

Балансування між просуванням зеленої енергетики та економічними наслідками залишається значним викликом. Хоча уряд має свої причини для такої пропозиції, важливо зважити потенційні переваги та можливі недоліки. Податки на сонячні панелі дали неоднозначні результати в усьому світі, тому вкрай важливо знайти баланс між використанням чистої енергії та економічним впливом.