Зображення Arzu Geybullayeva

Перше, що я помітила, коли вперше спробувала турецький чай багато років тому, було те, наскільки він гіркий. Тепер, проживши близько 20 років у цій країні, я завжди запитую дві речі, коли замовляю тут чай – чи його щойно зварили, і чи можуть вони зробити його менш міцним. Інакше смак занадто гіркий для мене. Вдома, в Азербайджані, чай світлий і неміцний. Чайне листя також набагато більше. Насправді, вся культура чаювання, від заварювання до подачі, дуже відрізняється.

Азербайджанське чаювання

В Азербайджані цей процес починається з кип'ятіння води. Після того, як вода закипіла, керамічний чайник споліскують щойно закип'яченою водою. Далі засипають чайне листя – кількість залежить від того, на скільки порцій ви готуєте. Щедра ложка заварки (або більше, залежно від кількості гостей) засипається в чайник. Наступним кроком додають щойно закип'ячену гарячу воду і залишають чайник на повільному вогні на плиті.

Магія полягає в тому, щоб не пропустити момент закипання, для чого потрібно регулярно перевіряти чайник. Чай вважається завареним, коли всі листочки починають плавати на поверхні.

Свіжозаварений чай наливають у спеціальну чайну склянку (залежно від того, наскільки міцний чай полюбляють гості) і наповнюють її приблизно наполовину. Решту склянки заливають звичайною кип'яченою водою. Але в Азербайджані ми рідко п'ємо чай просто так, і чашка чаю часто супроводжується частуванням – зазвичай це щось від сухофруктів і горіхів до солодощів. Більш вишукане чаювання (cay desti) включає різні джеми (найкращий з білої вишні), горіхи і сухофрукти, шматочки цукру і лимон.

В Азербайджані, як правило, цукор додається в чай лише під час сніданку. В інших випадках, якщо ви використовуєте шматочки цукру, ви повинні дотримуватися наступних кроків:візьміть один кубик цукру, покладіть його на язик, а потім зробіть ковток свіжозавареного чаю. Дайте цукру розтанути, поки ви продовжуєте пити чай.

Після переїзду до Туреччини, коли я приймаю гостей у другій половині дня, я зазвичай намагаюся мати принаймні найнеобхідніше – солодощі, сухофрукти і, звісно, скибочки лимона. Ми дуже любимо додавати скибочку лимона в чай. Або трохи чебрецю (kəklikotu).

У дитинстві я любила пити чай або з джемом, або з одним шматочком лимона і одним шматочком цукру. Ми клали шматочок цукру на скибочку лимона, відкушували, змішували солодке і терпке, а потім робили ковток чаю.

Турецька чайна культура

У Туреччині культура чаювання і техніка заварювання чаю дуже відрізняються. Почнемо з того, що в Туреччині зазвичай не подають закуски або доповнення; склянки менші, якщо подавати чай традиційним способом (хоча, заради справделивості варто зазначити, що багато закладів подають чай у склянках будь-яких форм і розмірів); чай набагато темніший і гіркіший, а перед тим, як випити його, в склянку додають шматочки цукру. Цукор є невід'ємним атрибутом  турецького чаю. Можливо, як спосіб прибрати гіркоту заварки.

Звісно, сьогодні існують й інші сорти чаю. Туреччина пройшла довгий шлях, урізноманітнюючи виробництво чаю, і пропонує ширший вибір. Але в більшості місць люди все ще віддають перевагу традиційному чорному чаю.

Я часто прошу друзів, які відвідують Азербайджан, привезти мені чаю з дому, тому що різниця суттєва.