
Фотографії 11 журналістів з Киргизстану, заарештованих у січні 2024 року. Скриншот з відео “Дело против 11 журналистов сфабриковано // Temirov Live” з YouTube-каналу Temirov Live. Добросовісне використання.
Ця стаття була написана Альвою Омаровою для Vlast.kz і опублікована 22 травня 2024 року. Відредагована версія публікується на сайті Global Voices за угодою про медіа-партнерство.
У травні “Репортери без кордонів” (RSF) опублікували свій індекс свободи преси за 2024 рік, у якому висвітлили утиски свободи вираження поглядів у Центральній Азії в усьому регіоні. У той час як Туркменістан залишається внизу списку, показники Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану різко погіршилися порівняно з минулим роком.
#142 Казахстан: Донизу
Рейтинг Казахстану впав на п'ять пунктів з 45,87 до 41,11, що свідчить про явне погіршення ситуації зі свободою вираження поглядів у країні. Правозахисники побоюються, що закон про ЗМІ, нещодавно прийнятий мажилісом, нижньою палатою парламенту, може бути використаний для подальшого посилення державного контролю, якщо він буде остаточно схвалений. Журналістів, блогерів та активістів, які критикують владу, регулярно затримують і переслідують.
Минулого року Адміністративний кодекс був доповнений нечітко сформульованим положенням, що карає за поширення “неправдивої інформації”. Це положення неодноразово використовувалося для придушення свободи слова. Наприклад, активіста оштрафували за негативний пост в інстаграмі про президента Касима-Жомарта Токаєва.
У листопаді місцеве бюро “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” в Казахстані, “Радіо Азаттик”, також було оштрафоване за поширення “неправдивої інформації” після того, як заявило, що євразійський військовий блок – Організація договору про колективну безпеку – “очолюється Росією”. За цим було рішення Міністерства закордонних справ відмовити в акредитації більш ніж 30 журналістам, які працювали на “Азаттик”. Хоча суперечка з міністерством згодом була врегульована, проєкт закону про ЗМІ, що розглядається, надасть уряду нові можливості відмовляти в акредитації.
У травні Джаміля Марічева, засновниця антикорупційного медіа “ПроТенге”, була оштрафована за поширення “неправдивої інформації” через публікацію на підтримку журналістів “Азаттик”, які намагалися отримати акредитацію.
Наприкінці квітня 2024 року журналіст Рауль Упоров був оштрафований за використання нецензурної лексики під час прямого ефіру в соціальних мережах, у якому він критикував обмеження на висвітлення весняних повеней у Казахстані. Цей штраф був накладений на підставі статті, що забороняє “дрібне хуліганство”.
#120 Киргизстан: Додолу.
Приказка “з вогню та в полум'я” дуже точно описує нинішню ситуацію в Киргизстані. Після кількох років закручування гайок для громадянського суспільства та ЗМІ, уряд президента Садира Джапарова ще більше посилив тиск. Це проявилося в рейдах на незалежні ЗМІ “Теміров Live” і “24.kg” та масових арештах журналістів, закритті за рішенням суду відомого порталу розслідувань “Kloop”, кримінальних справах проти блогерів та активістів, а також запровадженні нових репресивних законів.
Нещодавнє прийняття так званого закону про “іноземних агентів” викликає особливе занепокоєння, оскільки він може бути використаний для придушення свободи слова та перешкоджання роботі ЗМІ та правозахисних груп, як попереджає Міжнародне партнерство з прав людини та його партнери. Розкритикований проєкт закону про медіа також залишається на розгляді.
У 2024 році оцінка Киргизстану в рейтингу RSF впала з 49,91 до 49,11, і RSF – не єдина організація, яка знизила оцінку прав людини в Киргизстані через нещодавні негативні події. У грудні 2023 року глобальний альянс громадянського суспільства “CIVICUS Monitor” знизив рейтинг громадянського простору Киргизстану з “перешкоджання” до “репресій”. Крім того, Киргизстан був включений до списку CIVICUS Monitor “країн, що зазнають серйозного скорочення громадянських свобод”.
#155 Таджикистан: Додолу
Погіршилися умови для журналістів і ЗМІ і в Таджикистані, і значне падіння показника з 39,06 до 33,31 свідчить про те, наскільки складною є ситуація в країні. Журналісти в Таджикистані налякані. Анонімний правозахисник сказав нам, що “незалежні ЗМІ та журналісти вже давно перестали бути “сторожовими псами демократії”, вони більше схожі на хворих, безпорадних і наляканих собак, прикутих важкими ланцюгами”.
Нещодавно автор, редактор і видавець були засуджені до шести з половиною, чотирьох з половиною і одного року позбавлення волі відповідно після того, як їх визнали винними в “розпалюванні ненависті” після публікації книги (“Історії мого життя”). Книга розповідає про життя звичайних людей в сучасному Таджикистані, включаючи історії про корупцію та міграцію.
Будь-хто, хто хоч трохи критикує владу, може бути покараним. У нещодавньому звіті Комітет захисту журналістів (КЗЖ) розкритикував владу Таджикистану за ув'язнення журналістів, зазначивши, що свобода ЗМІ перебуває в найгіршому стані з часів буремних років громадянської війни, яка тривала з 1992 по 1997 роки.
Щонайменше семеро журналістів зараз відбувають тюремне ув'язнення терміном від семи до 20 років. Усі вони були засуджені з кінця 2022 року.
#175 Туркменістан: Донизу
Як і в попередні роки, Туркменістан – серед найгірших з найгірших. Він продовжує займати настільки низькі позиції в рейтингу RSF, що зниження балів з 25,82 до 22,01 майже не має значення. Через державну цензуру і жорсткий контроль над потоком інформації люди в Туркменістані фактично відрізані від решти світу. Засоби масової інформації працюють під суворим державним контролем, а більшість іноземних новинних сайтів заблоковані.
Інтернет-з'єднання є повільним і дорогим порівняно зі світовими стандартами. Перебої в роботі інтернету є регулярним явищем. Туркменська ініціатива з прав людини (ТІПЛ) повідомила, що доступ до інтернету майже зник на кілька днів у червні 2023 року, що збіглося з відкриттям новозбудованого міста Аркадаг-Сіті вартістю 3 мільярди доларів США. Вважалося, що це була спроба обмежити негативне висвітлення пишних урочистостей з нагоди відкриття.
Влада також намагалася залякати блогерів, попереджаючи їх, що “публікація, вподобання або коментування будь-якого контенту, що критикує владу, може бути розцінена як “антиурядова діяльність” і “призвести до негативних наслідків, з ув'язненням включно”.
#148 Узбекистан: Униз
Оцінка Узбекистану за RSF впала з 45,73 до 37,27 після того, як численні користувачі соціальних мереж були притягнуті до відповідальності за висловлювання своїх поглядів. Деяких з них відправили до в'язниці, інших – до психіатричних лікарень. Це частина ширшої тенденції, коли влада все частіше переслідує звичайних людей, які не є блогерами чи журналістами, а просто користувачами соціальних мереж.
Лише цього року повідомлялося про щонайменше 10 осіб, які були засуджені до тюремного ув'язнення за образу президента Шавката Мірзійоєва, деякі з них отримали тюремні вироки терміном до п'яти років. Це тривожна тенденція, оскільки вона поширює тиск на звичайних громадян, які реалізують своє право на свободу вираження поглядів.
У січні цього року Мірзійоєв виступив на засіданні Ради безпеки Узбекистану, говорячи про необхідність управління місцевою інформаційною сферою у світлі національних інтересів. Він заявив:
Якщо ми не візьмемо створення національного контенту в інформаційному просторі у свої руки, якщо ми не будемо оцінювати події, які відбуваються у світі, з точки зору національних інтересів, ми дамо можливість це робити з-за кордону. Бо якщо ми не будемо задовольняти потребу людей у новинах, аналітичній інформації, [інформації про] поточні події, то це будуть робити інші. Це абсолютно неприйнятно.
Керівництво Узбекистану явно прагне тримати ЗМІ під своїм контролем.
Безрадісна ситуація зі свободою вираження поглядів у Центральній Азії вказує на необхідність посилення міжнародного тиску з метою дотримання Узбекистаном своїх міжнародних зобов'язань. Вільні ЗМІ та безперешкодні публічні дебати мають вирішальне значення для забезпечення ефективної системи стримувань і противаг для можновладців, запобігання корупції, кумівству та іншим правопорушенням з боку чиновників, а також для поліпшення умов життя простих людей в регіоні.