Акція солідарності у Вануату на підтримку корінного народу канакі в Новій Каледонії. Скриншот з відео допису. Джерело: фейсбук-сторінка “Солідарність Вануату для канакі”. Добросовісне використання

Ситуація залишається напруженою у французькій провінції Нова Каледонія через місяць після того, як там почалися протести і заворушення у відповідь на ухвалення Національною асамблеєю Франції законопроєкту, який зменшив кількість голосів корінного канакського населення.

Дев'ятеро людей уже загинули, 212 поліцейських і жандармів отримали поранення, понад 1000 осіб були заарештовані або отримали звинувачення, а 2700 туристів і відвідувачів були репатрійовані. Заворушення призвели до мародерства і підпалів магазинів, що вже завдало економічних збитків на суму близько 200 мільйонів доларів США. За оцінками, було втрачено 7000 робочих місць.

Президент Франції Еммануель Макрон прибув 23 травня, щоб розрядити напруженість на тихоокеанській території, але його візит не зміг вгамувати безлади, оскільки він лише призупинив виконання законопроєкту замість того, щоб задовольнити вимогу продовжити процес деколонізації. Він також розгорнув додаткові 3 000 військовослужбовців для відновлення миру і порядку, що лише ще більше розлютило місцеве населення.

Тихоокеанські групи засудили рішення Франції відправити додаткові війська до Нової Каледонії:

Ці заходи можуть лише посилити репресії, які продовжують перешкоджати процесу деколонізації території, і заслуговують на найрішучіше засудження!

Темпи і шляхи мирного вирішення проблем деколонізації Канаки-Нової Каледонії не можуть і не повинні й далі визначатися Парижем.

Вони також закликали французьких чиновників і лоялістів покласти відповідальність за заворушення виключно на сили, що виступають за незалежність.

У той час як місцеві політичні та церковні лідери засудили будь-яке насильство і взяли на себе відповідальність за подолання зростання розчарування молоді через відсутність прогресу на політичному фронті, лояльні голоси та представники французького уряду продовжували підживлювати наративи, які звинувачують прихильників незалежності у воєнних діях.

Джої Тау з Тихоокеанської мережі з питань глобалізації нагадав, що жорсткий підхід Франції також призвів до жорстоких зіткнень у 1980-х роках, які завершилися укладанням мирної угоди.

Необхідно також уважно поставитися до нарощування військового потенціалу, оскільки воно продовжує провокувати напруженість на місцях, обмежуючи людей, обмежуючи рух корінних народів. І це просто повертає нас до подібних заворушень, які були в Новій Каледонії до того, як було досягнуто миру, згідно з Нумейською угодою. Історія повторюється.

Ситуація в Новій Каледонії була розглянута на засіданні Спеціального комітету ООН з деколонізації С-24 10 червня. Преподобний Джеймс Шрі Бхагван, генеральний секретар Тихоокеанської конференції церков, виступив на асамблеї і звинуватив Францію в ігноруванні вимог корінного населення.

Франція проігнорувала наполегливі мирні заклики корінного народу Канаки-Нової Каледонії та інших прихильників незалежності до нового політичного курсу, заснованого на справедливості, мирному діалозі і консенсусі, і продемонструвала постійну нездатність і небажання залишатися нейтральною стороною, яка заслуговує на довіру, згідно з Нумейською угодою.

Філіп Дюнуайє, один з двох новокаледонців, які займають місця у Національній асамблеї Франції, стурбований тим, що розпуск парламенту, дострокові вибори, нещодавно оголошені Макроном, і проведення в Парижі Олімпійських ігор ще більше заглушать висвітлення в новинах ситуації на тихоокеанській території.

Цей період, ймовірно, не дозволить вжити заходів, які є дуже нагальними, дуже важливими, особливо з точки зору відновлення економіки, підтримки суб'єктів економічної діяльності, підтримки нашої системи соціального захисту та фінансування Нової Каледонії.

Профспілковий лідер Мелані Атапо підсумувала думки борців за незалежність, які заявили французькій владі, що “не можна вести переговори з пістолетом біля скроні” і що “все можна обговорювати, окрім незалежності”. Зокрема вона наголосила:

У будь-яких переговорах не може бути й мови про те, щоб знову схвалити повторення застарілих угод, які лише увічнили колоніальну систему. Сьогодні ми можемо побачити катастрофічні результати цих угод на прикладі повстання канакської молоді.

Тим часом Форум тихоокеанських островів повторив свою пропозицію забезпечити “нейтральний простір для всіх сторін, щоб зібратися разом у рамках Тихоокеанського шляху, щоб знайти узгоджений вихід зі ситуації, що склалася”.