
Початок виборчої кампанії Майї Санду, 2020 рік. Фото Gikü з вікіпедії. Суспільне надбання.
З наближенням президентських виборів у Молдові на молдовській політичній сцені посилюються дискусії про спільного кандидата від опозиції. Партії формують блоки, проводять зустрічі, вносять пропозиції, намагаючись домовитися “проти Санду”, чинної президентки Молдови. Видання NewsMaker опублікувало статтю про те, як різнорідна опозиція шукає єдиного кандидата. Global Voices переклали її, відредагували для більшої ясності і передрукували з дозволу NewsMaker.
Журналістка Наталія Морарь опублікувала 19 травня 2024 року фото з організованої нею зустрічі опозиційних політиків. Серед присутніх були колишній президент Молдови й лідер соціалістів Ігор Додон, колишній прем'єр-міністр і лідер Ліберально-демократичної партії (ЛДПМ) Влад Філат, колишній прем'єр-міністр і лідер Партії розвитку і консолідації Молдови (ПРКМ) Іон Кіку колишня очільниця Гагаузії Ірина Влах; колишній міністр закордонних справ та європейської інтеграції Тудор Ульяновський; та депутат парламенту Гайк Вартанян, який представляє партію мера Кишинева Іона Чебана “Рух національної альтернативи” (РНА).
Морарь зазначив, що діалог всередині опозиції існує і є необхідним. “Я сподіваюся, що на наступній зустрічі будуть інші учасники. Ми вирішили, що нам потрібно продовжувати дискусії”, – написала вона після зустрічі.
Подробиць цієї зустрічі у відкритому доступі небагато. Додон заявив, що вони обговорили “єдину стратегію для майбутніх президентських виборів і референдуму 20 жовтня”. За словами Додона, соціалісти готові підтримати єдиного кандидата від опозиції, але ця людина повинна бути аполітичною. Додон запропонував колишнього генерального прокурора Олександра Стояногло як потенційного кандидата, якого соціалісти готові підтримати. Стояногло не прокоментував ці заяви і не виявив бажання балотуватися. Він не відповів на дзвінки та повідомлення NewsMaker.
Якщо вони не зможуть висунути єдиного кандидата, Додон запропонував усім зацікавленим опозиціонерам висунути свої кандидатури, але за умови, що вони не будуть конкурувати один з одним і підтримають опонента Санду в другому турі.
Влад Філат підтвердив в ефірі телеканалу TVC21, що опозиція обговорює висунення єдиного кандидата, хоча ці дискусії затягнулися. Лідер ЛДПМ не впевнений, що опозиція дійде згоди, й очікує, що на виборах буде багато кандидатів.
Тудор Ульяновський, який вже оголосив про свій намір балотуватися в президенти, заявив в ефірі TV8, що на зустрічі не було суттєвих дискусій про єдиного кандидата. За даними NewsMaker, учасники зустрічі ще не дійшли до теми єдиного кандидата, а якщо й дійшли, то лише в загальних рисах, не обговорюючи конкретних кандидатів.
Іон Чіку повідомив NewsMaker, що його партія вже прийняла рішення про участь у президентських перегонах із власним кандидатом, ім'я якого буде оголошено пізніше. Колишній прем'єр-міністр додав, що він був присутній на зустрічі, щоб обговорити “єдині дії опозиції”, у тому числі “у разі фальсифікації виборів”, але питання кандидата від їхньої партії вже вирішене.
Чи зможе молдовська опозиція домовитися про єдиного кандидата в президенти? Олексій Тулбуре, колишній постійний представник Молдови в ООН і Раді Європи, політолог, вважає, що вся опозиція (ліва, права й центристська) не зможе висунути єдиного кандидата, і що всі ці розмови – це лише розмови. “Я не бачу, як люди, які вірять у різних богів, можуть висунути єдиного кандидата, який би відповідав прагненням кожної з партій”, – сказав експерт.
На його думку, ці партії не зможуть запропонувати спільну ідею поза ідеєю “вигнання Санду”, а ідея вигнання Санду не дасть необхідних електоральних результатів. “Повинна бути якась [конструктивна] ідея. Що вони можуть запропонувати, якщо прийдуть до влади. Але вони не зможуть висунути спільну ідею”, – переконаний Тулбуре.
Валеріу Паша, виконавчий директор WatchDog, поки що не готовий прогнозувати, чи буде спільний кандидат від опозиції, але, за його словами, для цього “є і контекст, і домовленість між кураторами”. “Усе вирішить Російська Федерація, про все домовляться олігархи-втікачі Платон, Плахотнюк і Шор. Усе зводиться до того, що сторони не можуть домовитися між собою”, – підсумував експерт.