Портрети президента росії володимира путіна і президента північної кореї кім чен ина під час нещодавнього візиту путіна до пхеньяна. Скриншот відео з YouTube каналу NewsEnd. Добросовісне використання.

Відносини між росією і північною Кореєю стали більш тісними після вторгнення росії в Україну, пише BBC. Минулого тижня володимир путін здійснив свій перший офіційний візит до країни з 2000 року. На кадрах державних ЗМІ видно, як десятки тисяч людей вишикувалися на розчищених вулицях столиці, коли проїжджав кортеж лідерів. За повідомленням державного інформаційного агентства, після нічного прильоту путіна обидва лідери обговорили зміцнення зв'язків між своїми країнами. Візит і взаємні обіцянки двох диктаторів підтримувати оборону і армію один одного викликали стурбовані заяви серед провідних світових лідерів.

Поки два диктатори зближуються, важливо пам'ятати про трагічну історію корейців у царській, а потім радянській росії, а також про те, яке місце займають етнічні корейці в нинішній росії володимира путіна. Корьо-сарам (кор. 고려사람; рос. Корё сарам), як пояснює вікіпедія, – це етнічні корейці колишнього СРСР, які походять від корейців, що проживали на Далекому Сході росії.

Міграція корейців до Російської імперії

Корейці почали мігрувати до Російської імперії у другій половині 19 століття через економічні труднощі та стихійні лиха в Кореї.

Корейські жінки в Примор'ї. Друга половина 19 століття. Зображення Володимира Ланіна з вікісховища Wikimedia Commons. Суспільне надбання.

Перші мігранти оселилися в Приморському краї і заснували перше корейське село під назвою Тізен Хі. До 1917 року в Приморському краї оселилося близько 90 000 корейців, що значно більше, ніж 9 000 наприкінці 19 століття.

Корейський будинок у находці, росія (1893). Зображення Екіпажа крейсера на вікісховищі. Суспільне надбання.

Депортація та адаптація

У 1937 році близько 172 000 корейців були депортовані з російського Далекого Сходу до Центральної Азії через політичну недовіру та підозри у шпигунстві під час напружених відносин з Японією.

Корейці були першими в СРСР, кого Сталін депортував за етнічною ознакою. Близько 172 000 корейців були депортовані до Казахської РСР та Узбецької РСР. Депортація відбувалася товарними потягами; 11 000 людей загинули в дорозі.

Радянське пропагандистське фото трьох депортованих радянських корейців в Узбекистані, вересень-жовтень 1937 року. Корейцям наказали посміхатися, стоячи посеред болота. Зображення невідомого фотографа, оцифроване Джоном К. Чангом через Вікісховище. Суспільне надбання. 

До депортації 1937 року в Примор'ї (далекосхідний регіон росії) існувало два національних корейських райони і 77 національних корейських сільрад, близько 400 корейських шкіл, корейське педагогічне училище, корейський педагогічний інститут у владивостоці, корейський театр, корейською мовою видавалися шість журналів і сім газет.

1 квітня 1993 року постановою верховної ради російської федерації акти, прийняті з 1937 року проти радянських корейців, були визнані незаконними, а корейці були реабілітовані як жертви політичних репресій.

Згідно з переписом 1959 року, 44,1% всіх радянських корейців проживали в Узбекистані, а 23,6% – в Казахстані. Станом на 2013 рік в Узбекистані проживало 184 699 корейців.

Після розпаду СРСР корейці з республік Центральної Азії переважно мігрували до росії, України та Південної Кореї (за спрощеними візами).

Збереження культурної спадщини

Хоча третє та четверте покоління вже не розмовляють корейською мовою, освітні досягнення залишалися значними, і значна частина корейців здобувала вищу освіту.

Корейці зберегли свою культурну ідентичність через ритуали та свята, такі як долджанчі, перша річниця народження дитини та Фестиваль холодної їжі. Перша річниця народження дитини включає в себе церемонію ворожіння, під час якої розкладають предмети, щоб передбачити майбутнє дитини.

Церемонія долджанчі. Зображення Jamsong через вікісховище. CC BY-SA 3.0.

Корейська кухня, адаптована до місцевих умов, відігравала вирішальну роль у підтримці культурної ідентичності. Такі страви, як корейська морква та різні мариновані овочі, стали популярними. Корейська морква, адаптація традиційного кімчі з використанням місцевих овочів, стала основним продуктом харчування й прикладом культурної адаптації.

Товкучка. Зображення Керрі-Джо Стюарт через вікісховище. CC BY 2.0

Такі видатні особистості, як Віктор Цой (легендарний рок-музикант), Юлій Кім (письменник і бард) та Костянтин Цзю (спортсмен), зробили значний внесок у російську культуру та спорт.

Читати більше: Віктор Цой: безсмертна ікона радянської рок-музики у підпіллі

Корейці брали участь у Другій світовій війні у складі Радянської армії, а один з них, Олександр Мін, був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Сьогодні корейська діаспора в росії залишається значною, з великими громадами в таких містах, як волгоград, москва та далекосхідний регіон. Корейці продовжують інтегруватися в російське суспільство, зберігаючи свою культурну спадщину.

тетяна кім – найбагатша бізнесвумен росії: вона є співвласницею онлайн-ритейлера Wildberries, хоча останнім часом її діяльність стала суперечливою, оскільки Україна наклала на неї санкції за продаж російської військової форми через Wildberries. Її також обговорюють у ЗМІ як фігуру, яка нібито допомагає володимиру путіну створити банківську систему, альтернативну SWIFT (з якої росія була виключена). У той же час, офіси Wildberries обшукувала російська поліція у зв'язку з нещодавньою пожежею на одному з їхніх складів: у сучасній росії ніхто не може бути впевненим, що станеться з ними або їхнім бізнесом наступного тижня. Можливо, дві диктатури справді зближуються, у тому числі й у ставленні до людей, незалежно від того, чи мають вони корейське походження, чи ні.

Читати далі англійською: Лариса Пак – остання кореянка на кордоні Таджикистану з Афганістаном