Перші шпальти головних індійських газет після оголошення результатів загальних виборів. Зображення із сайту Nepali Times.

Ця історія була спочатку опублікована Чандрою Кішоре в непальському виданні Nepali Times. Відредагована версія публікується на сайті Global Voices в рамках угоди про обмін контентом.

За марафоном передвиборчих перегонів в Індії та їхнім напруженим фіналом у Непалі спостерігали з великим інтересом.

Поруч, в індійських штатах Біхар і Уттар-Прадеш, владна партія Бхаратія Джаната (BJP) зіткнулася з розчаруванням – навіть в Айодх'ї, де прем'єр-міністр Нарендра Моді відкрив індуїстський храмовий комплекс, збудований у цьому році на руїнах мечеті.

“Експерти” з Катманду напередодні виборів поширювали багато конспірологічних теорій, головним чином про те, як політична ідеологія індуїстів Моді пошириться на Тараї. Вони не змогли відрізнити політичну індуїстську ідеологію від релігійної діяльності індуїстів.

Незважаючи на те, що BJP формує наступний уряд, партія поводиться так, ніби вона програла вибори, бо встановила для себе занадто високу планку. Незважаючи на те, що всі партії об'єдналися в Індійський національний інклюзивний альянс розвитку (I.N.D.I.A.) на чолі з Рахулом Ганді з партії Індійський національний конгрес (ІНК), він все одно отримав менше голосів, ніж BJP. Проте альянс святкує перемогу.

Головний меседж виборів в Індії, який повинен мати значення для Непалу, полягає в тому, що виборці в найбільшій демократії світу відмовилися від щирої підтримки релігійного екстремізму BJP, який розколює суспільство, і кивнули в бік інклюзії, толерантності та рівності.

Популізм, культ особистості, фальшивий націоналізм, затикання рота засобам масової інформації та представникам громадянського суспільства, а також релігійна та соціокультурна поляризація в кінцевому підсумку будуть не сприйняті на місцях. Саме індійські далити, корінні жителі та маргінали прокололи мильну бульбашку BJP з шафраном.

Але індійський електорат також повернув BJP до влади, щоб винагородити Моді за видимий прогрес в інфраструктурі і за те, що багато індійців відчувають себе добре.

Партія BJP стикається з внутрішнім напруженням, оскільки вона аналізує, чому партія не досягла очікуваних результатів. Погано приховане суперництво між правою партією “Раштрія Сваямсевак Сангх” (RSS) і BJP, відчуження значної частини мусульманського і далітського населення Індії зміцнило позиції Конгресу.

Кажуть, що шлях до влади в Нью-Делі лежить через Уттар-Прадеш через величезну кількість населення штату. Очікується, що головний міністр BJP в Уттар-Прадеш Йогі Адітьянатх, який також є верховним жерцем храму Горакхнатх, що має тісні зв'язки з непальською монархією, тепер матиме менший вплив у Нью-Делі.

Це означає, що політичні сили в Непалі, які намагалися відкинути секуляризм і відновити монархію за моральної підтримки з півдня, також зазнають поразки. Прикордонні штати Біхар і Уттар-Прадеш значною мірою відмовилися від політики релігійного екстремізму.

Вибори також додали сил головному міністру Біхара Нітішу Кумару з партії “Джаната Дал”, який підтримував демократичний шлях Непалу. Той факт, що він і Конгрес тепер сильніші в Делі, заспокоїть демократичні сили Непалу; однак лідерам у Катманду доведеться визнати, що їхня майбутня політична кар'єра більше залежить від внутрішніх показників, аніж від того, хто править у Делі.

Інші два індійські штати, що межують з Непалом, – Сіккім і Уттаранчал. Прем Таманг від сиккімської партії Krantikari Morcha здобув переконливу перемогу, тоді як в Уттаранчалі перемогу здобула BJP з її рішучим закликом зробити цей штат виключно індуїстською Святою землею.

Часто не беруть до уваги той факт, що відносини Індії з Непалом визначаються більше бюрократією в південному блоці Міністерства закордонних справ, ніж політиками. Але складні відносини Індії з кількома регіональними державами і зростання конкуренції за регіональний вплив з Китаєм означають, що Непал перебуває в полі зору Моді.

BJP була при владі, коли Непал зазнав п'ятимісячної блокади з боку Індії у 2015 році, і не виключено, що невпевнений у собі Моді у 2024 році спробує знову заявити про своє домінування, щоб продемонструвати недоброзичливцям на батьківщині, що він все ще керує країною.

Етапи виборів до Лок Сабхи 2024 року в Індії. Зображення  Rajeshodayanchal з вікіпедії (CC BY-SA 4.0).

Один із соціологів розплакався в прямому ефірі, коли у вівторок оголошували остаточні результати виборів. NDA, до якої входить BJP, отримала 293 місця у федеральному парламенті, тоді як I.N.D.I.A. на чолі з Індійським національним конгресом отримала 234 місця. Для формування більшості партія або коаліція повинна отримати щонайменше 272 з 543 місць.

Сказати, що результати виборів в Індії були непередбачуваними було б недооцінкою. Екзит-поли пророкували величезну перемогу BJP і Моді.

Сама по собі BJP отримала 240 місць, що значно менше, ніж її передвиборча обіцянка – 400 місць. На відміну від 2014 та 2016 років, BJP залежить від своїх союзників у формуванні уряду.

Ключові союзники Моді по коаліції NDA, Нітіш Кумар з Джаната Дал Юнайтед і Чандрабабу Найду з Телугу Десам Партії, які, як кажуть, мають власні прагнення обійняти посаду прем'єр-міністра, зараз є “кінгмейкерами”.

Протягом останніх двох термінів саме ця більшість давала прем'єр-міністру Моді можливість контролювати свій кабінет за власним бажанням, але тепер він більше не має такої можливості.

Низькі результати BJP пояснюються зростанням розриву між BJP та її індуїстським ідеологічним гуру – RSS, ворожнечею між Моді та впливовими лідерами BJP, такими як прем'єр-міністр штату Уттар-Прадеш Йогі Адітьянатх, а також посиленням невдоволення широкої індійської громадськості Моді та індуїстською політикою BJP, спрямованою проти індусів.

В Уттар-Прадеш, де BJP отримала 62 з 80 місць у 2019 році, цього разу вона здобула лише 33, а альянс Самаджваді партія І. N. D. I. A. отримав 37 з 80 місць.

Десятирічне правління Моді в Індії характеризується його монопольним контролем над політичним апаратом і державними інституціями, медіа-сектором, повним “ручних псів”, придушенням громадянського суспільства і переслідуванням опозиції, а також збільшенням соціокультурної поляризації.

З роками колишня маргінальна індуїстська ідеологія Моді поширилася, як лісова пожежа, а проблеми, з якими стикаються даліти, мусульмани та інші меншини, були забуті. Однак демократичні та політичні рухи в усьому світі показали нам, що невпинні нападки на маргіналізовані спільноти врешті-решт призводять до опору проти несправедливості, яку їм чинять панівні групи.

Результати виборів є відображенням посилення нетерпимості до страждань пересічних індійських громадян і слугують запобіжним клапаном індійської демократії. Моді відомий своєю довгою пам'яттю. Він систематично змушував замовкнути критиків та інакодумців і розвинув у собі комплекс Бога.

Тим часом Рахул Ганді та його ІNC здобули 99 місць у парламенті і, схоже, відчули пульс Індії, відмовившись від політики поляризації і зосередившись на нагальних питаннях, серед яких проблема масового безробіття, інфляція, соціальне забезпечення та права фермерів. Загалом INC не здобув перемоги, але його передвиборча стратегія набрала обертів.

Загалом, здається, що Моді відчуває більше задоволення від того, що I.N.D.I.A. не вдалося спільно здобути стільки ж місць у парламенті, скільки BJP, ніж від того, що він втретє став прем'єр-міністром.