Користувач смартфона в М'янмі перевіряє сторінку фейсбуку у 2021 році. Фото з сайту The Irrawaddy, використано з дозволу.

Ця стаття Мі Ей Тінзар Мьінт була раніше опублікована на незалежному новинному веб-сайті М'янми The Irrawaddy. Відредагована версія публікується на сайті Global Voices в рамках угоди про обмін контентом.

Військовий режим М'янми заблокував соцмережу “Фейсбук” та інші месенджери після перевороту 2021 року, намагаючись обмежити свободу вираження поглядів і поширення інформації, яка, на його думку, загрожує його правлінню.

Жителі М'янми використовували віртуальні приватні мережі (ВПМ), як платні, так і безкоштовні версії, щоб обійти обмеження.

Однак нещодавно режим заборонив використання ВПМ-сервісів у країні, і тепер жителі повідомляють про труднощі з доступом до фейсбуку та інших соціальних медіа-платформ.

Ма Вай Пхьо Мьінт, аналітик з питань політики в Азійсько-Тихоокеанському регіоні організації Access Now, яка просуває цифрові права в усьому світі, нещодавно розповіла The Irrawaddy про те, як заборона ВПМ вплине на доступ людей до інформації та на здатність груп опору координувати свої зусилля.

The Irrawaddy (TI): Люди повідомляють про труднощі з використанням ВПМ. Що відбувається?

Ма Вай Пхьо М'їнт (МВПМ): Режим заблокував доступ до веб-сайтів, фейсбуку, воцапу та інших платформ обміну повідомленнями у 2021 і 2022 роках. Вони застосовували чорні та білі списки, передаючи їх телекомунікаційним операторам та інтернет-провайдерам. Цього разу все інакше. Вони обійшли телекомунікаційних операторів та інтернет-провайдерів і безпосередньо контролюють [інтернет] зі [столиці] Найп'їтау. Ми чекаємо, чи встановлять вони фаєрволи, як у Китаї.

ТІ: Люди кажуть, що не можуть використовувати певні ВПМ. Які саме?

МВПМ: Місцеві організації перевіряють. Деякі ВПМ все ще можна використовувати. Місцеві організації кажуть, що режим вніс ВПМ-сервери до списку наприкінці 2023 – на початку 2024 року. Він заблокував доступ до широко використовуваних ВПМ, включаючи Psiphon. Це стосується як платної версії, так і безкоштовної. Сенс використання ВПМ полягає в тому, щоб унеможливити відстеження вашої історії переглядів і місцезнаходження військовими та урядовими організаціями. Ваші дані не в безпеці, якщо ви не використовуєте безпечну ВПМ. Чому ж вони досі не заблокували доступ до загальнодоступних ВПМ? Можливо, вони хочуть продовжувати моніторинг, що викликає занепокоєння.

ТІ: Люди в Китаї все ще можуть отримати доступ до заборонених сайтів, незважаючи на заборону ВПМ? Чи є спосіб обійти обмеження в М'янмі?

МВПМ: Це технічна проблема, і ми все ще намагаємося з'ясувати, що саме робить режим. Потім ми поговоримо з провайдерами послуг ВПМ про те, як вони можуть допомогти відновити доступ до ВПМ у М'янмі. Наразі ані місцеві організації, ані провайдери ВПМ не можуть пояснити деталі.

ТІ: Чому хунта забороняє ВПМ?

МВПМ: Головним чином, вона хоче обмежити право людей на інформацію. З моменту перевороту вона вжила різних заходів для обмеження інформаційних потоків. Вона запровадила обмеження, щоб контролювати широку критику на веб-сайтах і [сторінках у соціальних мережах] засобів масової інформації, обмін інформацією про режим і координацію антирежимних зусиль. З часом цей контроль посилився.

Водночас вона навмисно залишала у використанні ВПМ, щоб мати змогу відстежувати і збирати інформацію [про антирежимну діяльність]. Однак останнім часом вона втратила контроль. Незважаючи на обмеження в інтернеті, людям усе ще вдається обмінюватися інформацією через альтернативні канали зв'язку.

Режим вдавався до погроз і арештів, щоб нагнати страху. Але люди все одно знаходили способи спілкуватися. Не маючи змоги обмежити інформаційні потоки, режим вирішив вдатися до відключення інтернету, щоб тримати людей у невіданні.

Заборона ВПМ також вплине на хунту, хоча вона може мати альтернативні канали зв'язку. Заборона вплине на її бізнес-операції та механізми шпигунства. Хоча заборона спрямована проти народу, вона неминуче вплине на режим. Тож той факт, що він вдався до цього заходу, означає, що він зазнає поразки.

Читати далі англійською: Звіт за результатами моніторингу несвободи: М'янма

ТІ: Чи існують інші шляхи, якими люди можуть обмінюватися інформацією?

МВПМ: Ми чули, що використання фейсбуку значно зменшилося через проблему з ВПМ.

Завдяки технологічному прогресу навіть уряд Китаю не може повністю заборонити ВПМ. Люди можуть переключитися на інші ВМП, і режим не зможе заблокувати всі нові технології. Вплив буде, але з часом люди зможуть знайти способи [обійти заборону на ВПМ].

Побудова фаєрволів коштує дуже дорого. Режим не має достатніх ресурсів для розгортання фаєрволів у довгостроковій перспективі. Люди не повинні недооцінювати те, що робить режим. Але в той же час вони не повинні піддаватися необґрунтованому страху. Режим не може контролювати все.

Антирежимні сили намагаються використовувати інтернет-провайдерів, які не контролюються режимом і не пов'язані з ним. Вони намагаються отримати супутникові телефони та супутниковий інтернет, які стали доступними як технічно, так і фінансово. Режим не може перекрити всі канали.

ТІ: Хунта просуває соціальну мережу MySpace. Як далеко це може зайти?

MВПM: Раніше вона вже створювала інші додатки для заміни ютубу та фейсбуку. Жодна соціальна мережа, чи то MySpace, чи щось інше, не буде успішною, якщо люди не приймуть її. Люди бойкотують продукти, пов'язані з військовими. І вони знають, що будь-яка подібна технологія, створена військовими, призначена для стеження за людьми. Отже, мало шансів, що будь-який додаток, створений режимом, матиме успіх.

Але ми закликаємо Apple Store і Google Play Store не пропонувати ці додатки. Ми повинні продовжувати наполягати на тому, щоб міжнародні компанії не розміщували ці додатки на своїх платформах.

ТІ: Чи хотіли б ви щось додати?

МВПМ: Китай поки що є єдиною країною, яка заборонила використання ВПМ, тому ця ситуація досить серйозна. Я закликаю міжнародні організації та уряди звернути на це пильну увагу і надати технології та ресурси, щоб люди в М'янмі могли користуватися інтернетом для відстеження військової ситуації, а антирежимні сили могли користуватися каналами зв'язку, які не контролюються режимом. Ми попередили міжнародну спільноту два роки тому, що режим збирається це зробити, але не було майже ніякої реакції і жодних приготувань. Ми продовжуємо закликати до міжнародної підтримки в цьому нагальному питанні.