Зображення Арзу Гейбуллаєвої

31 травня група активістів під назвою “Тисяча молодих людей за Палестину”  вийшла до будівлі Азербайджанської державної нафтової компанії (SOCAR) у Стамбулі, щоб протестувати проти стабільного постачання країною нафти до Ізраїлю через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (BTC) — нафтопровід, що транспортує азербайджанську нафту через Грузію до середземноморських портів Туреччини, звідки вона відправляється по всьому світу, зокрема і до Ізраїлю. Туреччина продовжує підтримувати  постачання , незважаючи на заклики припинити експорт азербайджанської нафти до Ізраїлю .Туреччина обмежила експорт певних товарів до Ізраїлю у квітні цього року  та оголосила про своє рішення припинити всі торговельні зв'язки із цією країною у травні 2024 року.

Згідно з  повідомленнями  місцевих ЗМІ близько 13 членів групи були заарештовані після протесту, під час якого вони кидали червону фарбу на стіни при вході до будівлі та зламали вхідні двері. Хоча спочатку SOCAR не коментувала цей інцидент, згодом компанія відреагувала, заперечивши факт прямого продажу нафти до Ізраїлю та заявивши, що продаж здійснюється через торговельні компанії. SOCAR наполягала, що ці торговельні компанії не контролюються постачальниками нафти, такими як SOCAR.

Азербайджанське державне інформаційне агентство, APA,  заявило, що “протест був результатом іранської диверсії, спрямованої на те, щоб зіпсувати імідж Азербайджану в Туреччині.” Тим часом турецька медіа-платформа SOCAR Haber Global заявила, що метою нещодавньої атаки на будівлю SOCAR у Стамбулі було нашкодити відносинам між президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Haber Global (турецьке ЗМІ SOCAR) стверджує, що справжньою метою протесту було “братство Алієва-Ердогана”.

— Cavid #RussiaIsNotAlly (@cavidaga)

Haber Global (турецьке ЗМІ SOCAR) стверджує, що справжньою метою протесту було “братство Алієва-Ердогана “https://t.co/XlAON67WPj

— Cavid #RussiaIsNotAlly (@cavidaga) June 2, 2024

Зв'язки між Ізраїлем та Азербайджаном

Зв'язки між Ізраїлем та Азербайджаном здавна базуються  на торгівлі військовим обладнанням та обладнанням для спостереження, постачанні нафти й, останнім часом, аерокосмічних технологій. Ізраїль  відкрив своє посольство в столиці Азербайджану Баку в 1993 році.  Azerbaijan почав постачати Ізраїлю нафту в 1999 році. Поворотний момент у відносинах, однак, настав у 2010 році. На думку азербайджанського аналітика Заура Ширієва, потреба Баку модернізувати свою армію й пошук Ізраїлем нових партнерів на тлі погіршення зв'язків із Туреччиною могли б зблизити обидві країни.

Станом на 2011 рік Азербайджан  був найбільшим торговельним партнером Ізраїлю й експортував близько 2,5 млн. тонн нафти на рік, згідно з наявними на той час даними. Того ж року дочірня компанія Державної нафтової компанії Азербайджану (SOCAR), Каспійська бурова компанія,  підписала угоду з ізраїльським нафтовим родовищем Мед-Ашдод, отримавши п'ятивідсоткову частку і права на морське буріння в цьому регіоні.

У той час, коли відносини процвітали, Азербайджан збільшив свої витрати на ізраїльську військову техніку. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, у 2015-2019 роках Ізраїль поставив до Азербайджану 60 відсотків імпорту озброєння. Це оснащення, а також закупівля ізраїльських безпілотників допомогли Азербайджану здобути перемогу під час 44-денної війни з Вірменією у 2020.

Азербайджан продовжував підтримувати крихкий баланс після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня й подальшої війни в Газі. Офіційно країна не засудила Ізраїль. Єдиною дією, яку вона зробила до цього часу, було “голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, що закликає до негайного гуманітарного перемир'я, яке призведе до припинення бойових дій між Ізраїлем і ХАМАС”, що, за словами експерта з питань зовнішньої політики Ельдара Мамедова (стаття для Eurasianet, листопад 2023 року), “приблизно настільки далеко, наскільки [Азербайджан] готовий зайти”.

У своєму зверненні до журналістів після зустрічі з єгипетським колегою президентом Абдель Фаттахом ас-Сісі в Каїрі 8 червня президент Алієв також закликав припинити “трагедію в Газі” й вирішити всі питання шляхом переговорів.

В інтерв'ю Азербайджанській службі “Голосу Америки” член парламенту Азербайджану Расім Мусабейлі висловив солідарність з Ізраїлем незабаром після нападу 7 жовтня, заявивши: “Ми рішуче засуджуємо напади, які призвели до загибелі й поранень великої кількості цивільних осіб. У ці важкі часи ми стоїмо разом з Ізраїлем”.

У жовтні 2023 року SOCAR була серед шести компаній, що отримали ліцензію на розвідку та розробку нових запасів природного газу у Східному Середземномор'ї. “Компанії-переможці взяли на себе зобов'язання щодо безпрецедентних інвестицій у розвідку природного газу протягом наступних трьох років, що, як ми сподіваємося, призведе до відкриття нових родовищ природного газу”, – заявив тоді міністр енергетики Ізраїль Кац.

Того ж року Азербайджан відкрив посольство в Тель-Авіві.

Наразі Азербайджан постачає приблизно 40 відсотків ізраїльської нафти через трубопровід БТД, і, здається, має потенціал для зростання. У квітні 2024 року міністри енергетики обох країн обговорили подальші енергетичні зв'язки під час зустрічі в Дубаї.

Туреччина балансує між двома вогнями

Є також Туреччина, яка пройшла шлях від спроб посередництва між Ізраїлем і ХАМАС з жовтня 2023 року до заяви про повне обмеження торгівлі з Ізраїлем до завершення війни в Газі. Проте нещодавнє розслідування турецького журналіста Метіна Джихана, яке показало, як азербайджанська нафта продовжує надходити через БТД до Ізраїлю, загострило ситупацію. Використовуючи дані BOTAS, турецької державної нафтогазової компанії, яка управляє турецькою частиною БТД, Джихан написав, що мільйони барелів нафти щомісяця відвантажуються з Джейхану. “Ми не знаємо, скільки з них потрапляє до Ізраїлю”, –  написав Джихан на X. “За словами нашого міністра енергетики, ми не маємо ні впливу, ні повноважень щодо того, куди відвантажується нафта. Нафта продається Азербайджаном. Ми просто отримуємо свою частку”, – пояснив Джихан.

У своїх наступних твітах Джихан зазначив, що, дослідивши відповідні угоди, Туреччина не може санкціонувати цей торговельний маршрут з огляду на актуальні домовленості. “Згідно з угодою з British Petroleum (BP), ми виплачуватимемо компенсацію компанії у разі затримки нафти з будь-якої причини”, – пояснив Джихан. “Згідно з підписаною угодою про будівництво нафтопроводу Баку – Тбілісі – Джейхан [Туреччина], ми зобов'язані продовжувати постачати нафту навіть під час війни або тероризму. Ця торгівля вважається вищою навіть за права людини й державний суверенітет. В обмін на це ми отримуємо частку в розмірі 80 центів з бареля нафти, завантаженої на танкери з Джейхану”, – додав журналіст.

У Баку продовжують розвивати відносини з Ізраїлем. За словами азербайджанського аналітика Ровхсана Мамедлі, Азербайджан “схильний до тихого зміцнення відносин з Ізраїлем, не вплутуючись в ігри великих держав”, хоча “потенційні витрати або вигоди від зближення з Ізраїлем” важко передбачити, оскільки війна в Газі триває.