Фото: Знімок Максима Буєва з офіційного інформаційного пакету, опублікованого до 10-річчя Європейського університету в Санкт-Петербурзі. Європейський університет у Санкт-Петербурзі, FAL, через вікісховище. Використовується на умовах вільної художньої ліцензії.

[Усі посилання в тексті – англійською мовою, якщо не вказано інше].

Global Voices переклав і передрукував статтю журналу “Холод”, у якій повідомляється про закриття факультету політології в Європейському університеті в Санкт-Петербурзі. Про такий несподіваний крок повідомив його декан Григорій Голосов [англ.], зазначивши, що рішення було прийнято вченою радою університету наприкінці червня.

Наразі студенти магістерської програми вже захистили свої дисертації, ставши останніми випускниками факультету. Докторанти та магістранти, яким необхідно продовжити навчання, повинні будуть завершити його, перевівшись на історичний факультет університету. Голосов, який йде у тривалу відпустку, не братиме участі в новій програмі, але залишиться працювати на економічному факультеті в якості професора.

Європейський університет  у Санкт-Петербурзі поки що не надав жодних офіційних коментарів, а факультет політології все ще значиться на його сайті.

Історія Європейського університету включає в себе неодноразові конфлікти з владою. Наприкінці 2023 року університет був оштрафований за зберігання книг, виданих за підтримки так званих “небажаних” організацій, таких як Інститут “Відкрите суспільство” [англ.] та Інститут Кеннана [англ.] . Книги, видані за підтримки цих організацій, були вилучені з університетської бібліотеки.

Як заявляло Радіо Свобода  [англ.] в лютому 2024 року, Міністерство юстиції Росії визначає організацію як “небажану”, стверджує, що вона становить загрозу національній безпеці. Однак експерти стверджують [англ.], що це тактика російської влади, спрямована на придушення будь-яких незгодних з поглядами Кремля.

Організації повинні припинити [англ.]  будь-яку діяльність на території Росії або зіткнутися із серйозними штрафами та кримінальним покаранням. Крім того, будь-які громадяни або юридичні особи, які співпрацюють з “небажаними” організаціями, ризикують бути оштрафованими за перше правопорушення. Якщо співпраця продовжується після адміністративного попередження [англ.] , особам можуть бути пред'явлені кримінальні звинувачення з максимальним покаранням до п'яти років позбавлення волі.

Станом на лютий 2024 року [англ.] в російському списку “небажаних” налічувалося понад 140 організацій. До цього списку входять засоби масової інформації, а також установи, що займаються політичною, культурною та освітньою діяльністю, підтримкою демократичних інститутів, релігійні групи.

Заснований у 1994 році, Європейський університет [англ.]  спочатку отримував фінансування через гранти від американських та європейських неурядових організацій (НУО). Однак після того, як багато з них були визнані “небажаними”, університет перестав отримувати від них кошти, що вплинуло на його фінансову стабільність і, ймовірно, вплинуло на рішення про закриття факультету політології.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року, багато колись вільних і прогресивних університетів були змушені прийняти консервативну політику – або під тиском держави, або з власної ініціативи, а багато російських науковців покинули країну [англ.].

Проєкт “Т-інваріант” розповідає про те, як російська держава переслідувала російських науковців, чинила тиск на університети та заборонила діяльність багатьох міжнародних організацій, які раніше підтримували російських вчених. Випадки охоплюють тюремне ув'язнення за антивоєнну позицію, розірвання трудових контрактів з антивоєнними науковцями та закриття наукових організацій, які співпрацюють з іншими країнами. Одним із прикладів може бути Академічна мережа Східної Європи (Akademisches Netzwerk Osteuropa [нім.]). Організація допомагає вченим і студентам з Росії, Білорусі та України переїхати до Німеччини, щоб вступити до німецьких університетів або знайти роботу в освітніх установах. Серед десятків інших – у Центральноєвропейському університеті [англ.], де з середини 1990-х років десятки тисяч студентів з колишніх радянських республік отримали чудову післядипломну освіту, покриту стипендіями Фундації “Відкрите суспільство”.

Один з останніх випадків репресій проти студентів-активістів – коли донедавна дуже ліберальна Вища школа економіки в Санкт-Петербурзі нещодавно попередила студентських лідерів, що вони можуть бути притягнуті до відповідальності за поширення “ЛГБТ-пропаганди” після того, як студентська група використала “фемінітив”  [англ.] в одному зі своїх постів у соціальних мережах.

Фемінітиви [укр.] – це особові іменники, що позначають жінок у російській, українській [укр.], білоруській, польській та інших слов'янських мовах. Процес фемінізації включає утворення від іменників, які позначають істот чоловічої статі, включно з професійними термінами, іменників на позначення істот жіночої статі – фемінітивів. У цьому випадку студентська група використовувала слово “кураторка” замість “куратор”. Фемінізм [англ.], як і ЛГБТК+ [англ.] організації, вважається небезпечним для так званих “традиційних консервативних цінностей” [англ.], які держава нав'язує як офіційну ідеологію.