Зображення Арзу Гейбуллаєвої (Arzu Geybullayeva)

Ця стаття була вперше опублікована на вебсайті OC Media. Відредагована версія передруковується тут за угодою про медіа-партнерство.

[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше]

Законопроєкт про іноземних агентів, заборона гендерних виборчих квот і найсвіжіший у цьому ряді законопроєкт про пропаганду ЛГБТК+ — це тільки останні законодавчі зміни, запропоновані правлячою партією “Грузинська мрія”. Експерти говорять, що керівна партія відкидає євроінтеграційні прагнення країни ради потенційної переваги при голосуванні перед парламентськими виборами, запланованими на жовтень 2024 року.

Останні законопроєкти

27 червня пройшов перше читання у парламенті запропонований керівною партією “Грузинська мрія” законопроєкт про “пропаганду ЛГБТ”.

Пропонований законопроєкт містить заборону одностатевих шлюбів, які вже були заборонені у Грузії з 2017 року [груз.]; юридичні перешкоди всиновленню дітей квір-людьми; заборону медичної корекції статі; заборону юридичного визнання гендерної ідентичності; і заборону “гей-пропаганди” у ЗМІ, освітніх установах та на громадських зібраннях, протестах і робочих місцях.

Згідно з доповіддю [груз.] Центру розвитку незалежних медіа (англ. Media Development Fund) за 2023 рік під назвою “Антигендерна та анти-ЛГБТК мобілізація у Грузії” (англ. “Anti-Gender and Anti-LGBTQ Mobilization in Georgia”), за період між 2012-2023 роками в парламенті були зареєстровані щонайменше вісім законодавчих змін, котрі були подані різними групами, зокрема “Грузинською мрією”, з єдиною метою обмежити і звузити права ЛГБТК+ у Грузії, з них п'ять не знайшли підтримки.

Але гомофобія займала велику частину інструментарію “Грузинської мрії” відколи партія стала на чолі країни у 2012 році, що додало сміливості ультраконсервативним і крайнім правим громадянам у їхніх нападках на квір-спільноту та її прихильників.

Директорка організації “Тбілісі прайд” Тамар Джакелі пояснила місцевому новинному вебсайту OC Media, що “Грузинська мрія” прагне привернути на свою сторону більше консервативних виборців через гомофобний закон, який є “прямою копією” російського законодавства. Росія прийняла свій закон проти квір-спільноти у 2013 році, щоб “захистити дітей від інформації, що пропагує заперечення традиційних сімейних цінностей”. Закон мав величезний ефект на квір-людей у Росії, змусивши їх приховувати свою ідентичність, викликавши зростання насильства [укр.] і самогубств [укр.] і підштовхнувши багатьох тікати за кордон у пошуку безпеки.

Парламентська більшість планує прийняти закон у другому і третьому читаннях під час осінньої сесії, котра починається 3 вересня (весняна сесія парламенту закінчилася 28 червня).

Законопроєкт про іноземних агентів

З квітня 2024 року в країні вирують протести навколо того, що місцеві громадські групи назвали “російським законом”. Попри безперервні заклики облишити законопроєкт законодавці країни затвердили суперечливий закон про іноземних агентів у травні 2024 року. Законопроєкт вимагає, щоб усі засоби масової інформації та неурядові організації, в яких іноземне фінансування перевищує 20%, реєструвалися як “іноземні агенти” і звітували про свій річний дохід та донорські джерела. За прогнозами місцевого громадянського суспільства, це “призведе до контролю з боку влади, що може поставити під загрозу внутрішні зв'язки та конфіденційні джерела організацій”.

Також у квітні керівна партія вирішила скасувати гендерні квоти, визначені у Виборчому кодексі Грузії для жінок у парламенті. До прийняття цього рішення принаймні одна з чотирьох осіб у партійному списку мала бути жінкою. Комісія Ради Європи зауважила, що зміни до кодексу дають “підстави для серйозного занепокоєння щодо стабільності виборчого законодавства”. Крім того, комісія зазначила:

The amendments relating to political parties’ candidate lists are relevant for the outcome of elections, and their adoption much less than one year before the next parliamentary elections — scheduled for October 2024 — gives rise to serious concerns regarding stability of electoral law.

Зміни стосовно списків кандидатів від політичних партій мають значення для результатів на виборах, і прийняття їх набагато менше ніж за рік до наступних парламентських виборів — які мають відбутися у жовтні 2024 року — дає підстави для серйозного занепокоєння щодо стабільності виборчого законодавства.

Реакції

Тим часом агресивні реакції на мирні протести проти законопроєкту про іноземних агентів — фізичні напади поліцейських спецзагонів, надмірне застосування фізичної сили під час затримання, використання перцевого аерозолю, сльозогінного газу й водометів для розгону майже щоденних протестів — викликали занепокоєння серед зацікавлених осіб на Заході.

Police have used a water cannon to disperse protesters against Georgia's foreign agent around the parliament building.

Tens of riot police were seen marching onto Rustaveli Avenue from Freedom Square with water and sound cannons.

➡️ Live updates: https://t.co/M3Hk08cQcT pic.twitter.com/LeOd1UfO8W

— OC Media (@OCMediaorg) April 30, 2024

Поліція застосувала водомет для розгону протестувальників проти грузинського законопроєкту про іноземних агентів біля будівлі парламенту.
Люди бачили, як десятки поліцейських спеціального призначення простували по проспекту Руставелі від площі Свободи з водометами і звуковими гарматами.
➡️Оновлення в режимі реального часу:
https://oc-media.org/georgias-foreign-agent-law-live-second-plenary-reading-begins-as-protests-resume/

Відповідно, 6 червня США наклали візові обмеження на десятки грузинських посадовців, у тому числі на членів партії “Грузинська мрія”, членів парламенту, правоохоронців та окремих громадян.

27 червня місцеві ЗМІ повідомили, що принаймні три члени парламенту з “Грузинської мрії” та голова Відділу спеціального призначення Грузії потрапили під санкції США на поїздки через їхню підтримку закону про іноземних агентів і розгін протестувальників силами влади. 1 липня до цього списку додалися нові імена, включно з міністром внутрішніх справ Вахтангом Гомелаурі, директором Департаменту Центральної кримінальної поліції Теймуразом Купатадзе та директором департаменту патрульної поліції Важею Сірадзе. Того ж дня державний секретар США Ентоні Блінкен повторив занепокоєння його країни щодо просунутого партією “Грузинська мрія” суперечливого закону про іноземних агентів.

We, and many other countries, have not only expressed our deep concerns about it especially its passage. We have taken action to manifest those concerns and you are likely to see more of that. Its clearly antithetical to the European direction that Georgia wants to take and that clearly the majority of Georgian people want to take.

Ми та багато інших країн не лише висловили наші глибокі занепокоєння стосовно нього, особливо щодо процесу його прийняття. Ми також ужили заходів, щоб явно показати ці занепокоєння, і, найімовірніше, це ще не все. Це однозначно проти європейського напрямку, в якому хоче рухатися Грузія і в якому явно хоче рухатися більшість грузинського народу.

Щоб пом'якшити можливі наслідки, засновник і почесний голова керівної партії “Грузинська мрія” Бідзіна Іванішвілі послав, як кажуть, “гінця” у Вашингтон. Цю роль доручили голові Служби державної безпеки Гріголу Лілуашвілі.

Окремо на засіданні Ради ООН з прав людини у Женеві 28 червня була представлена спільна заява 36 країн, де висловлювалася стурбованість щодо дій влади:

At #HRC56,🇱🇹on behalf of 36countries expressed concern on #Georgia‘s “transparency of foreign influence” law➡️serious threat to #humanrights&rule of law.
We urge🇬🇪govt to revoke it, end intimidation against protestors&protect civil society, freedom of assembly&association
1/2🧵 pic.twitter.com/SFGbFJCbcB

— Lithuanian Permanent Mission in Geneva (@LtGva) June 28, 2024

На #HRC56 [56-й сесії Ради ООН з прав людини] 🇱🇹 Литва від імені 36 країн висловила стурбованість щодо #Georgia [грузинського] закону “Про прозорість іноземного впливу” ➡️ який несе серйозну загрозу #humanrights&rule of law [для прав людини і верховенства закону].
Ми настійно закликаємо владу 🇬🇪 Грузії відкликати його, припинити залякування протестувальників та захистити громадянське суспільство, свободу зібрань і об'єднань.

Спільна заява, представлена Литвою від імені 36 країн

28 червня 2024 року

Ми повторюємо стурбованість, висловлену Верховним комісаром у його загальному повідомленні стосовно нинішнього розвитку подій у Грузії й особливо прийняття так званого закону “Про прозорість іноземного впливу”. Цей закон становить серйозну загрозу громадянському суспільству, правам людини й верховенству закону у Грузії.

Закон спрямований мати стримувальний ефект на роботу засобів масової інформації, правозахисників та організацій громадянського суспільства з метою заглушення їхніх голосів.

Закон приймали, нехтуючи занепокоєннями серед широких кіл грузинського народу і всупереч неодноразовим закликам міжнародної спільноти утриматися від просування цієї ініціативи, включно з докладним юридичним обґрунтуванням від Венеційської комісії.

Ми настійно закликаємо владу Грузії відкликати закон “Про прозорість іноземного впливу”, припинити кампанію залякування тих, хто виступає проти цього закону, та захистити свободу вираження поглядів, об'єднань і мирних зібрань.

Громадянське суспільство — це опора демократії, яка допомагає забезпечити підзвітність, справжню прозорість і стійкість перед згубними впливами.

Ми настійно закликаємо владу Грузії повністю припинити зловживання положенням і провести прозоре розслідування усіх випадків застосування сили проти мирних протестувальників, які виступають проти зазначеного закону, вжити відповідних заходів для забезпечення безпеки протестувальників, активістів громадянського суспільства чи опозиції, журналістів та інших працівників ЗМІ й утриматися від риторики, яка може ще сильніше розпалювати крайню поляризацію в країні. Організована кампанія паплюження, залякування і фізичного насильства проти лідерів громадянського суспільства та інших є неприйнятною й повинна бути припинена.

27 червня лідери ЄС після саміту Європейської ради видали заяву з попередженням, що нинішня траєкторія Грузії “де-факто веде до призупинення процесу вступу“, маючи на увазі план надання Грузії можливості членства в Європейському Союзі (ЄС).

Грузія формально подала заявку [укр.] на членство в ЄС 3 березня 2022 року. У червні 2022 р. її статус кандидата було відхилено, а натомість Грузії було видано список з 12 умов, які країна мала виконати, перш ніж її заявку зможуть розглянути повторно. Серед цих умов були зниження політичної поляризації, реформування судової системи, забезпечення функціонування державних інституцій, посилення антикорупційних заходів, включно з деолігархізацією тощо. Зрештою Грузії надали статус у грудні 2023 р.

19 червня посол ЄС у Тбілісі Павел Герчинський заявив, що євроінтеграційні прагнення країни “практично заморожені” в результаті суперечливого законопроєкту про іноземних агентів.

Від освистування до овацій

Щодо ставлення грузинів до владної партії та її рішень найбільш показовою була, мабуть, ситуація 2 липня, коли прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе вийшов на сцену у столиці Тбілісі, щоб привітати національну футбольну збірну після її повернення з Чемпіонату Європи з футболу. Натовп увесь час свистів і всіляко виражав невдоволення, доки мікрофон не взяла президентка Грузії Саломе Зурабішвілі і в натовпі відразу почулися схвальні вигуки.

Georgian PM Irakli Kobakhidze got booed off and forced to leave the scene seconds into congratulating the Georgian National team, before handing over the mic to the president Zurabishvili.👋

Shows exactly where the Georgian people are at in terms of their desire!❤️🇬🇪 pic.twitter.com/SjDPUkfyca

— Georgian Footy (@GeorgianFooty) July 2, 2024

Прем'єр Грузії Іраклі Кобахідзе був освистаний і змушений полишити сцену вже після перших секунд його вітання національній збірній Грузії, перш ніж передав мікрофон президентці Зурабішвілі.👋
Чітко показує, де бажає бути грузинський народ!❤️🇬🇪

Лише минулого року в листопаді керівна партія здійснила спробу імпічменту президентки Зурабішвілі, але не досягла бажаного. Президентка здобула масову популярність, ставши на бік народу й опозиції під час вуличних протестів проти нав'язуваного владою закону про іноземних агентів у березні 2023 року та під час недавніх протестів. Попри те, що роль її як політичного діяча доволі обмежена, президентка Зурабішвілі зайняла більш критичну позицію на противагу владній партії з початком вторгнення Росії в Україну. Вона регулярно критикує риторику керівної партії щодо нинішньої війни й намірів Росії.

Це ще дужче посилює розходження між нею й народом з одного боку та що далі, то більш ультраправою партією “Грузинська мрія” з іншого.