Зображення Arzu Geybullayeva

Усе почалося з “вовчого привітання”, яке призвело до виклику посла, дискваліфікації футболіста та загальнонаціональної дискусії про значення цього жесту, а також про спортивну майстерність та футбольний етикет. Жест є символом угруповання, відомого як “Сірі вовки”. Будучи ультраправою та ультранаціоналістичною, група має складну історію в Туреччині. Футболіст Меріх Демірал, захисник національної збірної Туреччини з футболу, святкував успіх своєї команди на матчі Євро-2024 Туреччина – Австрія, продемонструвавши цей жест після того, як забив неймовірний дубль – голи, що забезпечили перемогу Туреччини над командою Австрії. Через цей вчинок Демірал був дискваліфікований на наступні дві гри, що викликало хвилю політичних протестів та осуду по всій Туреччині.

Сірі вовки

Сірі вовки, також відомі в Туреччині як “Вогнища ідеалістів” (турецькою Ulku Ocaklari), були засновані як молодіжна група в 1966 році. Журналіст Нік Ешдаун, який висвітлює події в Туреччині, у серпні 2023 року написав про цю ультранаціоналістичну групу наступне: “Її послідовники, відомі як “Ідеалісти” або “Сірі вовки”, є прихильниками найбільш екстремальної форми націоналізму в країні […] і дотримуються концепції “ідеальної” Туреччини”. Група відома поширенням відверто расистської, ксенофобської та мізогіністичної риторики.

Історія “Ідеалістів” з моменту їх заснування також заплямована випадками застосування насилля, оскільки група “взяла на себе боротьбу проти десятків революційних лівих груп, які проростали по всій країні [в той час і протягом багатьох років]”. Він додав:

Група також відома як “Сірі Вовки”, на честь міфічної вовчиці на ім'я Асена, яка, за переказами, привела предків турків до порятунку. Їхні послідовники вітаються знаком сірого вовка, піднявши вказівний палець і мізинець, щоб зробити вуха, і витягнувши інші три пальці, щоб сформувати морду . Вони вітають один одного легким стуком верхніх частин голови, замість традиційного притискання щік і двох повітряних поцілунків. Багато з них пройшли воєнізовану підготовку у відставних генералів у так званих “таборах коммандос”, також турки пообіцяли “бути готовими пожертвувати собою заради служіння державі і нації”. Група також слугувала своєрідним інкубатором для майбутніх лідерів ПНХ [Партії націоналістичного руху].

Партія націоналістичного руху (ПНХ) є союзником правлячої Партії справедливості та розвитку (ПСР). Перша домінує на бюрократичних посадах в країні, особливо в судовій системі та силах безпеки.

Після жесту Демірала міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер закликала до швидкого розслідування і заявила, що влада пильно стежить за присутністю угруповання в Німеччині:

Die Symbole türkischer Rechtsextremisten haben in unseren Stadien nichts zu suchen. Die Fußball-Europameisterschaft als Plattform für Rassismus zu nutzen, ist völlig inakzeptabel. Wir erwarten, dass die UEFA den Fall untersucht und Sanktionen prüft.https://t.co/65yoSUAAQJ

— Nancy Faeser (@NancyFaeser) July 3, 2024

Символіці турецьких правих екстремістів не місце на наших стадіонах. Використання чемпіонату Європи з футболу як платформи для расизму є абсолютно неприйнятним. Ми очікуємо, що УЄФА розслідує цей випадок і розгляне можливість застосування санкцій.

“На законному рівні цей жест заборонений в Австрії, але не в Німеччині“, – повідомляє DW. Однак, за повідомленням DW, у цій країні обговорюється подібна заборона. У Франції діяльність угруповання заборонена.

УЄФА відсторонила Демірала на підставі того, що футболіст “не дотримувався загальних принципів поведінки”, порушив “основні правила гідної поведінки” і використовував “спортивні події для проявів неспортивного характеру”.

Посла Туреччини в Німеччині викликали до Міністерства закордонних справ країни, що поглибило дипломатичний конфлікт. У відповідь Туреччина викликала німецького посла до столиці Анкари.

Рішення УЄФА відсторонити Демірала також викликало реакцію турецьких політиків. Віце-президент Туреччини Джевдет Йилмаз написав у соціальній мережі X (раніше Twitter): “Політичні питання не повинні затьмарювати красу і захоплення футболом”.

Міністерство закордонних справ Туреччини спочатку засудило рішення УЄФА провести розслідування щодо Демірала через використання символу, який є “історичним і культурним”. Після відсторонення Демірала міністерство опублікувало ще одну заяву, в якій сказано, що це рішення “викликало глибоке розчарування серед громадян [Туреччини] як вдома, так і за кордоном, і посилило думку про те, що в деяких європейських країнах зростає тенденція упередженого ставлення до іноземців”.

Лідер найбільшої опозиційної партії Туреччини, Республіканської народної партії (РНП), Озгюр Озель написав на X, що рішення про призупинення діяльності Демірала було “політично мотивованим” і що він сподівається на скасування рішення після апеляції.

Тренер команди Вінченцо Монтелла назвав покарання помилковим.

Користувачі на Х висловили свою підтримку футболісту по-своєму:

Bir otobüs firması, aracın camına Merih Demiral’ın fotoğrafını yapıştırdı:

“Yap bir bozkurt dünya görsün” pic.twitter.com/G4F5O2nXUl

— 🎙 Muhbir (@ajans_muhbir) July 8, 2024

Одна автобусна компанія розмістила плакат Меріха Демірала з такою цитатою: “Покажіть символ сірого вовка, щоб світ його побачив”.

🔴 Merih Demiral’a selam gönderen doktorlarımız. pic.twitter.com/jxmJ1qE22I

— Conflict (@ConflictTR) July 9, 2024

Лікарі вітаються з Меріхом Деміралом

Англійський футболіст Джуд Беллінгем також показав непристойний жест під час матчу Англія – Словаччина, однак дисциплінарні заходи, вжиті проти нього, були менш суворими. УЄФА не дискваліфікувала Беллінгема, лише наклала на нього штраф у розмірі 30 000 євро (32 600 доларів США) і дала йому умовну дискваліфікацію на один матч, зазначивши, що ця дискваліфікація “підлягає випробувальному терміну в один рік”. УЄФА може оштрафувати або відсторонити гравців у разі порушень.

Туреччина програла матч з Нідерландами 6 липня у чвертьфіналі, залишивши Євротурнір на високій ноті після того, як зіграла свою найбільшу гру за останні 16 років. В інтерв'ю журналістам тренер команди Монтеннал сказав: “Моя думка після цього чемпіонату Європи полягає в тому, що в майбутньому на Туреччину дивитимуться іншими очима, можливо, з більшою повагою”.

На батьківщині заголовки газет здебільшого були присвячені команді та її успіхам, а не суперечливому жесту.