Кготатсо Монджане на Відкритому чемпіонаті США з тенісу 2017 року. Зображення Анни Васалакі з вікісховища (CC BY-SA 4.0 Deed).

[Усі посилання в тексті – англійською мовою, якщо не вказано інше].

Рішуча, витривала та винятково талановита південноафриканська спортсменка Кготатсо Монджане увійшла в історію 14 липня 2024 року, вигравши титул Вімблдону в парному розряді серед жінок на інвалідних візках разом зі своєю партнеркою – Юї Каміджі з Японії.

Південноафриканські тенісистки Кготатсо Монджане та Юї Каміджі виграли Вімблдонський турнір у парному розряді серед жінок на інвалідних візках.

Це їхній третій спільний титул Великого шолома.

— Africa Facts Zone (@AfricaFactsZone)

South African Tennis Player, Kgothatso Montjane and Yui Kamiji have won the Wimbledon Ladies’ Wheelchair Doubles title.

This is their third Grand Slam title together. pic.twitter.com/FgkmZeSeNz

— Africa Facts Zone (@AfricaFactsZone) July 14, 2024

Монжан, яку ласкаво називають «КГ», родом із Сешего, Полокване [укр.], провінція Лімпопо [укр.], Південна Африка. Народившись із вродженим захворюванням, яке призвело до ампутації лівої ноги нижче коліна у віці 12 років, Монжан зіткнулася з проблемами з раннього дитинства. В інтерв'ю Міжнародній федерації тенісу (ITF) вона розповіла про своє життя:

 

When I was a kid a lot of people would stare at me. I didn’t know what they were staring at and sometimes they refused to play with me and I didn’t understand why, but as I grew up I began to understand why they didn’t want to play with me — because I wasn’t fast enough. And I have come to understand why they were staring at me, simply because I was differently abled. It was quite a tough childhood to grow up with a disability.

Коли я була дитиною, багато людей витріщалися на мене. Я не розуміла, на що вони дивилися. І іноді вони відмовлялися грати зі мною, і я не розуміла чому, але коли я виросла, я почала розуміти, чому вони не хотіли грати зі мною – тому що я була недостатньо швидкою. І я усвідомила, чому вони витріщалися на мене – просто тому, що я відрізнялася від них. Це було досить важке дитинство – рости з інвалідністю.

Коли вона народилася, її мати ще вчилася в школі, тому значну роль у її вихованні відіграла бабуся. “Очевидно, що, народившись з інвалідністю, мені було важко ходити до звичайної школи. Тому мої батьки вирішили віддати мене до спеціальної школи, де я зустріла інших людей з інвалідністю. Це було дуже відкрите місце й чудове середовище, у якому я зростала”, – згадує вона.

Згідно зі звітом Dunlop Sports Монжан почала свій тенісний шлях у 19 років під час останнього року навчання в середній школі, відвідуючи тенісну клініку для людей на візках у Преторії, Південна Африка. Не маючи попереднього досвіду гри в теніс, вона швидко опанувала основи, ймовірно, завдяки своєму досвіду гри в настільний теніс. У 2011 році їй випала нагода пограти в теніс на турнірі, що надихнуло її вдосконалюватися і прагнути змагатися на тому ж рівні, що й гравці, якими вона захоплювалася.

Монжан стала професіоналкою у 2005 році і з тих пір перетворилася на видатну фігуру в тенісі на візках. Її тричі визнавали спортсменкою з інвалідністю в Південній Африці – у 2005, 2011 та 2015 роках.

У 2018 році вона увійшла в історію як перша темношкіра південноафриканська жінка, яка взяла участь у Вімблдоні. Протягом багатьох років вона постійно демонструвала свою майстерність на міжнародній арені, дійшовши до чверті та фіналу на трьох із чотирьох турнірів Великого шолома: Відкритому чемпіонаті Австралії [укр.], Відкритому чемпіонаті Франції з тенісі [укр.] та Відкритому чемпіонаті США [укр.]. Вона має 29 титулів в одиночному розряді й вигравала такі турніри, як Відкритий чемпіонат Бельгії на візках та Відкритий чемпіонат Швейцарії [укр.]. Вона входить до топ-10 рейтингу ITF, а її найвища позиція – №5 у світі – була досягнута у 2005 році.

За даними Dunlop Sports, Монжан рухає й мотивує її бажання вдосконалюватися, залишатися активною й бути здоровою. Вона любить конкуренцію й отримує задоволення від постановки та досягнення цілей. Вона вірить, що реалізація себе якнайкраще принесе користь не лише їй самій, але й дасть надію іншим, особливо в її громаді.

Як зазначає Tennis South Africa, теніс на візках був заснований в Південній Африці в 2005 році групою гравців, включаючи Крейга Фералла і Кевіна Сміта, з метою формалізації та розвитку цього виду спорту в мейнстрім.

ITF розглядає Південну Африку як світову історію успіху в ефективному впровадженні та розвитку цього виду спорту. Як наслідок, Південна Африка щорічно приймає численні міжнародні турніри і вже кілька років поспіль проводить такі престижні змагання, як Командний чемпіонат світу з тенісу на візках у 2011 році та Відкритий чемпіонат Південно-Африканської Республіки з тенісу на візках.

Tennis South Africa також зазначила, що країна впровадила стабільні спортивні програми у всіх дев'яти провінціях, щоб познайомити людей з обмеженими фізичними можливостями та громади з тенісом на інвалідних візках. Ці програми дають можливість людям з інвалідністю вчитися й досягати успіху в спорті, розвиваючи гравців від їхнього вступу до представлення Південної Африки на міжнародному рівні.

Окрім півфіналістки Вімблдону Кготатсо Монджане, сьогодні Південна Африка може похвалитися одними з найкращих гравців світу, серед яких дворазовий чемпіон турнірів Великого шолома Лукас Сітхоле та Дональд Рамфаді, найкращий тенісист країни на інвалідному візку, який наразі посідає 4-те місце у світі.

Рамфаді виграв свій перший титул Великого шолома на Ролан Гаррос минулого року, ставши першим південноафриканцем, який виграв Відкритий чемпіонат Франції з тенісу в інвалідному візку з часів перемоги Йохана Кріка [укр.] в 1981 році.

Крім того, на початку цього року, 14 лютого, чоловіча та жіноча команди у складі Кготатсо Монтжане, Маріски Вентер, Альванде Сіхосани та Еванса Маріпи стали чемпіонами у відповідних одиночних розрядах на кваліфікаційному турнірі BNP Paribas World Team Cup Africa в Абуджі, Нігерія.

Нещодавня перемога Монжан на Вімблдоні стала для неї справжнім досягненням, адже вона провела роки, відточуючи свою майстерність та змагаючись з найкращими тенісистами світу. Її виступ у фіналі був просто приголомшливим, демонструючи поєднання потужних подач, точних ударів з льоту та стратегічної кмітливості, що змусило її суперницю не встигати за нею. Цей тріумф є не лише особистою перемогою, але й важливим моментом для тенісу на візках в Африці, надихаючи незліченну кількість людей, які стикаються з подібними викликами в Південній Африці та на континенті в цілому.