Вірусний інтернет-мем із китайської телевізійної драми 1994 року “Я люблю свою сім'ю”.

[Усі посилання в тексті – англійською мовою, якщо не вказано інше].

Увага: у цій статті містяться згадки про самогубство та проблеми психічного здоров'я. Це може спонукати деяких читачів до роздумів.

Нове модне слово 历史的垃圾时间, що перекладається як «сміттєвий час історії» стало вірусним у китайському інтернеті після ймовірного самогубства 30-річної співробітниці інвестиційного банку.

У соціальних мережах поширилися чутки, що жінка вистрибнула з вікна офісу своєї компанії в Шанхаї через психологічний тиск, спричинений скороченням заробітної плати, важкими іпотечними кредитами на житло та економічними втратами, спричиненими падінням ринку житла.

Час щоб вийти або лягти на дно

Спочатку термін “сміттєвий час” означав кінець спортивного змагання, коли результат вже визначений. Китайський термін “сміттєвий час історії” означає завершення періоду існування режиму або політичної та економічної системи.

Інцидент з інвестиційним банкіром розглядається як алегорія неминучої долі “гравців” суспільства під час “сміттєвого часу історії”, що означає, що як би сильно людина не грала, вона приречена на поразку через час.

Китайське модне слово придумав Ху Веньхуей, відомий письменник з материкового Китаю, ще у вересні 2023 року у своєму блозі “Сміттєвий час історії, довгі канікули для культури” (历史的垃圾时间，文化的悠长假期 [кит.]).

Ідея виникла у Ху після того, як він переглянув історію Радянського Союзу під керівництвом Леоніда Ілліча Брежнєва (1964-1982), коли СРСР змагався зі США у розвитку космічних та ядерних технологій. Письменник вважав, що вторгнення в Афганістан у 1979 році ознаменувало приреченість радянського режиму, і після цього СРСР вступив у “сміттєвий період своєї історії”. Він також стверджував, що подібні “сміттєві часи” можна знайти в історії династій Китаю, як, наприклад, падіння Тан (ознаменоване повстанням Хуан Чао 875-884 рр.) і Мін за часів імператора Чунчженя (1627-1644 рр.).

Тоді Ху поставив питання: Як звичайні люди повинні орієнтуватися в житті під час “сміттєвих часів” історії? Ось його пропозиція:

孔子有谓：“无下有道则见，无道则隐。”实为深具处世智慧之言。“无道则隐”的“隐”，看起来很古典，说穿了就是世俗所谓“躺平”，借用美国经济学家赫希曼的概念，也可说是“退出”（ Exit ）——当“呼吁”（ Voice ）已然无效，个人就只能选择“退出”了。无论是“隐”是“躺平”还是“退出”，都可视为对垃圾时间的一种拒绝。…假若遭遇了历史的垃圾时间，那就 Exit 好了，那就把历史的垃圾时间当作文化的悠长假期好了。

Конфуцій сказав: «Коли у світі панує Шлях, покажися. Коли його немає – ховайся». Це слова мудрості. Коли немає Шляху [примітка редактора: можна інтерпретувати як розум, людяність або небесне правління, так би мовити], ховайся. Це звучить дуже класично, але в розмовній мові це просто означає «лежати рівно». Або ми можемо використати концепцію «виходу» видатного економіста Альберта Гіршмана [укр.], щоб описати стратегію – коли «голос» не дає ефекту, люди можуть лише вибрати «вихід». Незалежно від термінології – ховатися, залягти на дно чи вийти – стратегія полягає у відмові від участі у сміттєвому часі… Якщо ми натрапляємо на сміттєвий час історії, виходьмо і просто сприймаймо його як довгі канікули культури.

Стаття Ху спричинила низку дискусій у соціальних мережах. У листопаді 2023 року письменник Цін Хе Ше Чжан (清和社长) написав відповідь Ху і розвинув ідею сміття історичного часу, цитуючи погляди і теорії, сформульовані фахівцями з економічної історії, зокрема Людвігом фон Мізесом [укр.] і Ангусом Меддісоном. Письменник стверджував:

从经济学的逻辑来看，当某段历史正处于违背经济规律、个人又无力改变、且必然走向失败的阶段，我们将其定义为“历史的垃圾时间”。

Відповідно до законів економіки коли певний період історії йде врозріз з економічною логікою, а окремі люди не можуть змінити курс, [система] приречена на провал. Ми визначаємо такий період як «сміттєвий час історії».

Однак Цін Хе Ше Чжан висвітлив роль репресій проти культури під час сміттєвого періоду історії:

每当历史进入垃圾时间，最先倒下的永远是文化人、思想者。每一轮文化浩劫就像历史的复读机：从尖锐的批评声消失，到沉默将被认为居心叵测，然后是赞美不够卖力也是一种罪，最后只留下一种声音：谎言。

Щоразу, коли історія вступає в сміттєвий період, першими, хто падає, завжди стають культурні діячі та мислителі. Культурні катастрофи повторювалися протягом історії, позначені зникненням гострої критики. Тоді мовчання вважається недоброзичливим, а неадекватна похвала стає гріхом. Зрештою залишається лише брехня.

До дискусії долучилося більше людей. На початку 2024 року інший блогер, Сі Ге, стверджував [кит.], що люди можуть досягти певної автономії в епоху сміттєвого часу, підтримуючи здорове тіло та оптимістичний і стійкий дух, будуючи спільноту взаємопідтримки та діючи в межах своїх можливостей і здібностей.

Деякі користувачі соціальних мереж пов'язують цей термін з іншим модним словом – «інволюція» (內卷), яке є антропологічним поняттям, що описує закриту економіку, яка покладається на інтенсифікацію способу виробництва або збільшення вхідних ресурсів і, таким чином, призводить до неефективності випуску продукції на душу населення. У Китаї цей термін описує експлуатацію праці та жорстоку конкуренцію. Наприклад, кіносценарист Зенг Мін написав [кит.] на Weibo:

如果要给当下的“内卷”现象，寻求一个最贴切的解释和定义，我觉得必须首选“历史的垃圾时间”。如，“内卷”是指发生在“历史的垃圾时间”中人们一种变异的处事、处世方式。

Якщо ми хочемо знайти найбільш відповідне визначення для нинішнього явища «інволюції», то, на мою думку, ідея «сміттєвого періоду історії» є нашим першим вибором. Наприклад, «інволюцію» можна розглядати як мутовану стратегію виживання в «сміттєвий період історії».

В останні місяці все більше користувачів соціальних мереж підхопили нове модне слово для обговорення нескінченного потоку негативних новин, таких як самогубство інвестиційного банкіра, падіння фондового ринку та мильна бульбашка ринку нерухомості. Багато хто вважає смерть співробітниці банку трагедією, характерною для цього важкого історичного періоду, а фінансові блогери застерігають своїх читачів робити обережні інвестиції під час цього «сміттєвого періоду історії».

Націоналістична критика: Небезпечна й порочна концепція

Коли термін став вірусним, у справу втрутилися лідери Комуністичної партії Китаю (КПК). Ван Вень, професор фінансів і колумніст китайської державної газети Global Times, розкритикував [кит.] створення того, що він назвав «фальшивим академічним терміном»:

近期，要严厉打假的学术概念就是借奥地利学派经济学大师米塞斯之口而出现的所谓“历史的垃圾时间”一词。…这个伪词的卑劣在于，它比近年来的“躺平论”更危险、更恶毒，即完全否定当下中国的发展状况，试图营造国家终将失败的大众预期，以及诱导民众不配合、不奋进、不作为的心理。

Останнім часом академічна концепція, яка повинна бути суворо розвінчана, – це так званий «сміттєвий період історії», який нібито був запропонований видатним австрійським економістом Людвігом фон Мізесом [укр.] … Ця підла сфабрикована концепція є більш небезпечною й порочною, ніж «лежання лежма» останніх років, оскільки вона засуджує розвиток Китаю й намагається породити в суспільстві очікування того, що держава врешті-решт зазнає невдачі. Вона спонукає громадськість не співпрацювати, не прагнути й не досягати успіху.

Ван є автором книги «Велика зміна століття» (百年变局 [кит.]), яка розглядає глобальні політичні, економічні та технологічні тенденції з прогнозуванням занепаду західної політичної системи та піднесення Азії. Він стверджував, що нинішній період є «критичним часом історії», а не «сміттєвим часом історії». Однак він також визнав, що цей вірусний термін відображає суспільні настрої під час нинішнього економічного спаду.

Націоналісти в інтернеті були більш агресивними в критиці цього терміну. Наприклад, у коментарі націоналістичного письменника Мін Шу [кит.] (明叔) на популярному новинному ресурсі Netease звинуватив тих, хто використовує цей термін, що вони є прихильниками «кольорової революції» [укр.], яка виступає за зміну режиму:

在“历史的垃圾时间”这句看似人畜无害的话语中，隐藏着多少政治性的幻想？他们说到底，就是不认同中国特色社会主义制度，他们夸大当下中国经济转型升级中的困难，把一切个体悲剧性事件都上升为“当下中国不行了”的证据。他们幻想，有朝一日，资产阶级可以在中国发动“和平演变”和“颜色革命”…

Скільки політичних фантазій ховається у, здавалося б, нешкідливому словосполученні «сміттєвий період історії»? Вони в корені не згодні зі соціалістичним ладом з китайською специфікою. Вони перебільшують труднощі нинішньої економічної трансформації та модернізації Китаю і підносять усі окремі трагічні події як доказ того, що «зараз у Китаї не все гаразд». Вони фантазують про те, що одного дня буржуазія може здійснити «мирний перехід» і «кольорову революцію» в Китаї…

Незважаючи на критику, користувачі соціальних мереж продовжують використовувати цей термін для опису своїх песимістичних настроїв в умовах економічного спаду. За іронією долі, деякі інтернет-націоналісти, включно з самим Мін Шу, також підхопили цей термін для опису занепаду США, коли спроба вбивства колишнього президента США Дональда Трампа стала вірусною в китайських соціальних мережах. Зрештою нове модне слово є доволі корисним.