Колаж Арзу Гейбуллаєвої, створений у Canva Pro. Зображення використані з дозволу.

[Усі посилання в тексті – азербайджанською мовою, якщо не вказано інше].

Напередодні позачергових парламентських виборів [англ.] в Азербайджані, призначених на 1 вересня, громадяни ретельно вивчають кандидатів, а опозиційні активісти критикують систему, яка, за їхніми словами, перешкоджає проведенню вільних і чесних виборів. Деякі члени парламенту обіймають свої посади з 1990 року, як, наприклад, Ельдар Ібрагімов, який був обраний у вересні того ж року і з того часу не полишає своєї роботи. У свої 79 років він продовжує балотуватися, не маючи наміру зупинятися. На рік відстає від нього 78-річний Михайло Забєлін, який є депутатом з 1995 року. У деяких інших випадках діти колишніх або нинішніх депутатів також беруть участь у перегонах, що, за словами іншого депутата, Ельмана Насірова, зовсім не є чимось незвичайним.

Хороші новини: владна партія «Новий Азербайджан» (YAP) збільшила кількість жінок-кандидатів. Загалом 33 жінки-депутати балотуватимуться на майбутніх виборах, порівняно з 26 у 2020 році. І хоча керівна партія стверджує, що 66 зі 125 кандидатів уперше балотуються як представники партії, це не зовсім так. Деякі з кандидатів у минулому обіймали державні посади, такі як голови адміністративних районів, або працювали в державних установах. Для азербайджанських експертів працівники на цих посадах відомі як члени де-факто керівної партії. У списку з 66 кандидатів є деякі винятки – вихідці з медіа, медичної, академічної сфер та неурядових організацій.

Вибори-2020

Останні парламентські вибори відбулися у 2020 році [англ.] й супроводжувалися повідомленнями про порушення [англ.] та зловживання. Кандидати, які вважалися лояльними до владної партії «Новий Азербайджан» [укр.], отримали всі 125 місць у Національних зборах. Останні вибори також відбулися на дев'ять місяців раніше запланованої дати. У своєму попередньому звіті про вибори Організація з безпеки і співробітництва в Європі [англ.] (ОБСЄ) заявила, що «обмежувальне законодавство й політичне середовище перешкоджали справжній конкуренції», і що були задокументовані «значні процедурні порушення» під час підрахунку голосів і підбиття підсумків голосування.

Важко сказати, що ці вибори будуть відрізнятися від попередніх. Лише за два місяці до запланованого голосування опозиційні політики скаржилися [англ.] на обмаль часу, виділеного на організацію. І все ж, не вся опозиція вирішила бойкотувати вибори, як вона це робила в минулому. Цього разу від участі у виборах відмовляються лише три політичні партії – «Народний фронт», “Національна рада демократичних сил”, опозиційний блок, до якого входить партія «Народний фронт», та «Платформа “Третя республіка”.

Про це 13 липня заявив представник «Народного фронту»:

У країні, де понад 300 політичних в'язнів залишаються за ґратами, де заборонена свобода вільних зібрань, виборчі комісії перебувають під повним контролем влади, процес голосування та підрахунку голосів неможливо проконтролювати, вільна преса знищена, незалежні місцеві спостерігачі не мають можливості спостерігати за виборами, а також повністю відсутнє вільне та конкурентне виборче середовище, позачергові вибори до Міллі Меджлісу, заплановані на 1 вересня 2024 року, повинні бути бойкотовані.

Аналогічну заяву оприлюднила Національна рада 16 липня:

Національна рада вважає вибори 1 вересня не виборами, а дешевим шоу із заздалегідь визначеним і заздалегідь написаним сценарієм, що відображає особисті побажання [президента] Ільхама Алієва, і вважає свою участь у них непотрібною і шкідливою з точки зору національних інтересів.

У заяві також покладається відповідальність на президента Ільхама Алієва за «пряме знищення» інституту виборів.

Платформа «Третя республіка» заявила, що вибори були «нелегітимними» і що «безпрецедентні політичні репресії» виключають будь-які шанси на проведення «вільних і чесних виборів». Двоє членів платформи наразі перебувають у досудовому ув'язненні – Акіф Гурбанов і Руслан Іззатлі, яким висунуті сфабриковані звинувачення у контрабанді, як і десяткам громадських активістів з листопада 2023 року. Таким чином, усі основні свободи, «які є незамінними під час виборчої кампанії, вже давно викреслені з політичної реальності країни», – йдеться далі в заяві.

Станом на 22 липня понад 1 000 кандидатів подали заявки на участь у парламентських виборах. Наразі офіційно зареєстровано 700.

Вибори в умовах жорстких обмежень

У вересні 2022 року [англ.] Національний парламент розпочав обговорення  [англ.] нового закону, який фактично унеможливив би створення нових політичних партій в Азербайджані. Запропонований законопроєкт містив низку драконівських обмежень, починаючи від мінімальної кількості членів партії і закінчуючи вимогами щодо членів-засновників партії, механізмів фінансування тощо. Хоча деякі з цих та інших обмежень були пом'якшені, парламент схвалив доопрацьований законопроєкт у грудні 2022 року, і закон набув чинності в січні 2023 року. Через кілька місяців після його прийняття в Азербайджані припинили [англ.]  своє існування десятки політичних партій.

Опозиційні політичні партії в Азербайджані вже давно ведуть боротьбу [англ.] , стикаючись з арештами, затриманнями, фінансовими перешкодами, переслідуваннями та іншими проблемами. Правляча YAP домінує на сцені з моменту свого заснування в 1992 році. Оскаржувані [англ.] парламентські вибори, що відбулися [англ.] в березні 2020 року, мало що змінили у складі Національної асамблеї.

Звертаючись [англ.] до парламенту, президент Ільхам Алієв поставив перед новообраними депутатами завдання ухвалити законопроєкти, які допоможуть реформувати країну. З того часу парламент схвалив [англ.] суперечливі законодавчі акти про ЗМІ [англ.] та політичні партії, посилив контроль над онлайн-контентом [англ.] , запровадив заходи, що обмежують [англ.] особисті права (нове законодавство запроваджує обов'язкову медіацію для пар, які бажають розлучитися), і це лише деякі з них.

Freedom House у своєму щорічному звіті “Свобода у світі”, починаючи з 2013 року, незмінно оцінює [англ.] Азербайджан як “невільний”.

Протягом багатьох років Азербайджан має один з найнижчих міжнародних показників дотримання прав і свобод громадян. Нещодавні репресії проти журналістів [англ.] та активістів [укр.] у країні свідчать про те, що майбутні дострокові вибори відбудуться в країні, де права і свободи людини залишаються головним предметом занепокоєння.

Нещодавні репресії [англ.] також призвели до арешту Анара Мамедлі, директора відомої організації зі спостереження за місцевими виборами – Центру моніторингу виборів та вивчення демократії (EMDC).

Коли десятки незалежних журналістів, політиків та громадських активістів опинилися за ґратами, прозорість майбутніх виборів, безсумнівно, неможливо гарантувати. Нещодавня заява заступника міністра внутрішніх справ під час зустрічі, організованої Центральною виборчою комісією (ЦВК) з головами окружних виборчих комісій та іншими посадовими особами, які представляють Адміністрацію президента, Конституційний суд, прокуратуру та Міністерство внутрішніх справ, викликала додаткове занепокоєння:

 Здійснюватиметься постійний моніторинг інтернет-простору та соціальних мереж. Вчасно виявлятимуться деструктивні сили, які мають намір перешкодити нормальному проведенню виборів, і проти них вживатимуться відповідні заходи. Після виборів бюлетені та протоколи будуть вилучені поліцією. Буде вжито всіх заходів для недопущення протиправних дій та порушень громадського порядку.

Згадки про моніторинг соціальних медіа-платформ та заходи, яких необхідно вжити, не дивують, враховуючи роль, яку платформи відіграли у документуванні фальсифікацій та порушень під час попередніх виборів, зокрема й останніх позачергових президентських виборів 7 лютого 2024 року [англ.].

Навіть у часи, коли виборів не було, було чимало випадків, коли критики уряду ставали мішенню [англ.] для переслідувань за поширення постів у соцмережах. Уряд не соромиться [англ.] обмежувати доступ [англ.]  до соціальних мереж і мобільних додатків. Спектр інструментів в арсеналі технологій інтрузивного спостереження [англ.] дозволяє державі та її установам, таким як Міністерство внутрішніх справ, з легкістю контролювати платформи.

Незалежно від того, чи залишаться в парламенті старі обличчя, чи на зміну їм прийдуть їхні діти, результати майбутніх позачергових парламентських виборів не матимуть значного впливу на майбутнє країни – особливо коли це майбутнє не включає демократичні цінності та не гарантує базові свободи.