Недатована фотографія хорватської журналістки Меліти Врсалько за роботою в офісі видання Faktograf. 16 липня на неї напали у власному будинку через її репортаж. Фотографія: Faktograf, використано з дозволу.

[Усі посилання в тексті – англійською мовою, якщо не вказано інше].

Ця стаття базується на матеріалах Meta.mk. Відредагована версія публікується тут відповідно до угоди про обмін контентом між Global Voices та Metamorphosis Foundation.

Члени Європейської мережі стандартів фактчекінгу (EFCSN) засудили напад на журналіста хорватського Faktograf, що стався 16 липня поблизу Задара [укр.]. Як повідомляє Faktograf, журналістка Меліта Врсалько, фактчекер, яка працює на їхньому кліматичному порталі [хорв.], зазнала нападу під час роботи в селі Надин [укр.].

Спочатку літній чоловік напав на неї на громадській території в Надині, коли вона разом з оператором, який працював над створенням документального фільму, проходила повз нове нелегальне звалище. Пізніше на неї знову напали, цього разу в її будинку, також у Надіні. Дочка першого нападника, після того, як Врсалько відчинила вхідні двері, почала бити її і намагалася відібрати мобільний телефон.

Про це повідомили в управлінні поліції Задара:

Policijskim postupanjem je utvrđeno da je 36-godišnjakinja došla na adresu prebivališta oštećene, gdje ju je verbalno, a potom i fizički napala, pri čemu joj je mobitel iz ruke bacila na tlo.

Поліція встановила, що 36-річна жінка прийшла за адресою потерпілої, де словесно принижувала її, а потім фізично напала на неї, викравши з рук телефон та кинувши його на землю.

Нападники, Іва Періч та Іван Врсалько, є сестрою та батьком впливового місцевого політика Даріо Врсалько. Регіональний новинний портал Адріатичного регіону Morski.hr, який передрукував фото і відео з місця нападу [хорв.], спочатку поширені через фейсбук, зазначив, що обидва вони є благодійниками і відомими членами владної політичної партії “Хорватська демократична співдружність” [укр.].

Адвокат Ваня Юрич попередила, що «хоча є свідки і відеозаписи, поліція, наскільки відомо, неправильно кваліфікувала ці напади як злочини проти громадського порядку і спокою, у яких нібито брала участь і сама жертва». Вона заявила, що подасть скаргу на поліцію, оскільки вона не вжила заходів, які могла і повинна була вжити для захисту журналіста Врсалько відповідно до положень Кримінального кодексу.

Faktograf поширив інформацію [хорв.] про напад на своїй веб-сторінці.

Скриншот матеріалу « Faktograf» про напад на журналіста кліматичного порталу, який висвітлював тему незаконного сміттєзвалища поблизу Задара, Хорватія. Фото: Faktograf.hr. Використано з дозволу.

Європейська мережа стандартів фактчекінгу (EFCSN) негайно випустила прес-реліз із засудженням нападу. Про це заявила Анна Бракус, співзасновниця та виконавча директорка Faktograf:

Протягом багатьох років Faktograf – об'єднання для інформування громадськості – потерпає від насильницьких погроз. Наші журналісти неодноразово зазнавали переслідувань і нападів, але цей фізичний напад на Меліту Врсалько у її власному будинку знаменує собою безпрецедентну і жахливу ескалацію насильства. Меліта Врсалько – журналістка і режисерка, відзначена багатьма нагородами, наполеглива й чесна працівниця, яка повністю присвятила себе наданню громадськості журналістських матеріалів найвищої якості. Faktograf запропонує Меліті нашу щиру підтримку, і ми закликаємо вас приєднатися до нас у засудженні цього жахливого акту.

EFCSN зазначила, що, на жаль, цей інцидент є частиною тривожної тенденції погроз і переслідувань, спрямованих на фактчекерів у всьому світі. У Хорватії Faktograf і раніше стикався з такими погрозами і переслідуваннями, хоча ніколи не зазнавав фізичного насильства, і саме тому цей інцидент викликає занепокоєння. підкреслили в EFCSN:

Украй важливо, щоб ми поставилися до цього питання з усією серйозністю, на яку воно заслуговує. Фактчекери відіграють критично важливу роль у захисті публічного дискурсу та забезпеченні громадян достовірною інформацією. Ми закликаємо всі зацікавлені сторони підтримувати і захищати фактчекерів, які продовжують свою життєво важливу місію в умовах несприятливих обставин.

The International Fact-Checking Network joined colleagues in Europe in deploring the  attack on the Faktograf journalist. Faktograf is a verified signatory to the IFCN Code of Principles.

EFCSN and IFCN member from North Macedonia Metamorphosis Foundation joined the condemnation, together with the newsrooms of the fact-checking service  Truthmeter.mk, Meta.mk news agency and the news portal in Albanian language PortAlb.mk.

Міжнародна мережа фактчекінгу приєдналася до європейських колег і засудила напад на журналіста « Faktograf». Faktograf є перевіреним підписантом Кодексу принципів IFCN.

Член EFCSN та IFCN з Північної Македонії Metamorphosis Foundation приєднався до засудження разом з прес-службами фактчекінгового сервісу Truthmeter.mk, інформаційного агентства Meta.mk та новинного порталу на албанській мові PortAlb.mk [алб.].

Метаморфозис ги повикува хрватските државни институции експедитивно и недвосмилено да го истражат нападот на новинарите на Фактограф на кои им е потребна заштита од вакви напади бидејќи проверувачите на факти кои ги адресираат клучните прашања што ги засегаат нашите општества.

Metamorphosis закликає державні інституції Республіки Хорватія швидко й неупереджено розслідувати напад на журналістів Faktograf, які потребують захисту від подібних нападів, оскільки фактчекери висвітлюють ключові питання громадського життя в Балканському регіоні, по всій Європі та світі.

Команда Metamorphosis співчуває всім жертвам утисків свободи слова, оскільки сама зазнає подібних нападів, включаючи скоординовану наклепницьку кампанію, яка триває вже багато років. Вона посилилася з останньою хвилею нападів у лютому цього року. Ці напади, як і попередні, викликали обурення журналістської спільноти і були доведені до відома Міністерства внутрішніх справ та прокуратури Республіки Північна Македонія. Однак компетентні органи досі не вжили заходів для вирішення цієї проблеми.

Польське видання Demagog, що займається перевіркою фактів, також підтримало заяву Faktograf і EFCN у своєму дописі в Twitter/X польською та англійською мовами.

Комітет захисту журналістів звернувся до хорватської влади з вимогою «швидко розслідувати два напади на журналістку Меліту Врсалько у зв'язку з її екологічними репортажами і вжити заходів для забезпечення її безпеки». Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) та Центр демократичних перетворень [хорв.] (ЦДП) з Чорногорії публічно висловили підтримку журналістам, яким загрожує небезпека.

У травні 2023 року Faktograf опублікував результати дослідження «Переслідування фактчекінгових ЗМІ в Європі», яке охопило 41 редакцію. «Фактчекери часто зазнають нападів з боку політичних та інших громадських діячів, а також цькування в соціальних мережах. Залякування, дезінформація та кампанії підбурювання в інтернеті є значними, але здебільшого невидимими для тих, хто не входить до «спільноти». Вони дещо непропорційно націлені на жінок [і] є більш частими в країнах, які не мають сильної демократії та динамічного медіа-середовища…», – зазначається в дослідженні.

Fact-checkers stand at the front line of fighting disinformation, which often goes hand in hand with hate speech, fringe politics, antidemocratic and extreme ideologies. Previous research [by the ICFJ]  has already established that reporting on disinformation “seems to be a particular trigger” for harassment. Bad actors who use manipulative tactics to achieve political goals and/or radicalise their target audiences, have already made fact-checkers regular and frequent targets of their online campaigns. Similar is true of actors who use false or misleading information opportunistically, to profit off of existing advertisement models which largely favour clickability over credibility.

Фактчекери стоять на передовій боротьби з дезінформацією, яка часто йде пліч-о-пліч з мовою ненависті, маргінальною політикою, антидемократичними та екстремістськими ідеологіями. Попередні дослідження [здійснені ICFJ] вже встановили, що повідомлення про дезінформацію «здається, є особливим тригером» для переслідувань. Недоброчесні діячі, які використовують маніпулятивні тактики для досягнення політичних цілей та/або радикалізації своєї цільової аудиторії, уже зробили фактчекерів регулярними і частими мішенями своїх онлайн-кампаній. Те ж саме можна сказати і про тих, хто використовує неправдиву інформацію в корисливих цілях, щоб отримати вигоду з наявних рекламних моделей, які надають перевагу клікабельності, а не достовірності.

Однак ця вразливість, яка притаманна «першопрохідцям” у боротьбі з інформаційним безладом та його численними похідними, недостатньо усвідомлюється відповідними зацікавленими сторонами, які мають можливість впливати на неї. Про це свідчать результати опитування:

Тому переслідування фактчекерів необхідно визнати системною проблемою, з повним усвідомленням того, що вони спрямовані на дискредитацію як окремих фактчекерів, так і загальних зусиль у боротьбі з дезінформацією.